Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Зрозуміти хоку (за поезією М. Басьо)
Зрозуміти хоку (за поезією М. Басьо)
Зізнаюся чесно: коли я вперше прочитав хоку, не зрозумів його змісту. Всі три рядки здалися мені окремими, не з’єднаними між собою словосполученнями. Водночас мені зовсім не хотілося закрити книжку і забути про хоку. І тоді мені спало на думку: якщо я не розумію хоку, це не означає, що японська поезія не варта уваги. Я вирішив уважно перечитати японські тривірші і біографію їх творця – Мацуо Басьо.
М. Басьо жив у Японії у XVII сторіччі. Спочатку він був нікому не відомим міським бідняком. Щоб досягти майстерності, він багато вчився у відомих
Як шумить-гуде банан,
Як у кадуб капа дощ, –
Чую цілу ніч.
Лише три рядки, а як багато встиг розповісти поет: і про радість від того, що біля оселі виріс банан, і про те, що цілу ніч ішов дощ, і про своє безсоння. Поступово я почав розуміти хоку. Деякі тривірші хотілося запам’ятати.
Перед цією розквітлою сливою,
Здається, й бик би замукав
Першу пісню весни.
Це – про розквіт весни, коли все цвіте і радіє життю. І я починаю домальовувати в уяві картини весняної природи. Саме цієї мети і досягає творець хоку.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Природа у хоку японського поета Мацуо Басьо I. Ставлення Мацуо Басьо до рідної природи: 1. Ставлення маленького Басьо до рідної природи (милувався засніженими гірськими вершинами, слухав шум водоспадів, вдивлявся у морську далечінь, дихав ароматом квітів, дивувався фантазії солов’їв). 2. Бережливе ставлення до природи (не зірвати квітку, а уславити її в хоку). II. Особливості творчості Мацуо Басьо (щирість й таємничість, проникливість й доброта, […]...
- Тема осені і самотності у поезії М. Басьо 1. Японський тривірш. Оригінальність будови. (Знавці стверджують, що хоку – це наче тілесна оболонка, у якій прихована невидима, невловима душа. Таємниця міститься в тісному просторі між п’ятьма складами першого рядка (камі-но-ку), сімома складами другого рядка (нака-но-ку) і завершальним третім рядком (сімо-но-ку).) 2. Розмежування краси в японській поезії. (Існують дві краси: краса радості і краса смутку. […]...
- Мацуо Басьо і японська класична поезія Пізнавати світ від народження до смерті, проникати в його таємниці й премудрості – властиво людям Сходу, різним його націям і народностям. Пошуком сенсу життя, причин його швидкоплинності й різноманіття його форм з давніх часів зайняті думки і японських філософів. Японія – країна найбагатшої культури, неосяжних знань, численних відкриттів, дивних традицій. Книга віршів для будь-якого японця […]...
- Хоку, або Хамку Хоку, або Хамку – традиційний жанр японської пейзажної лірики, що виник у XVI ст., зумовлений розвитком міської культури. Це трирядковий неримований вірш, постав на основі першої півстрофи танка. Існувало кілька шкіл X.: “Кофу” – “давня школа”, пов’язана з іменем Мацунаги Тейтоку, школа Нісіями Соїна, школа “Сьофу” – “достеменна школа”, де найпомітнішою постаттю був Мацуо Басьо, […]...
- Хоку – поезія згадки, пізнання, душевного перевтілення, пошуку краси у буденному, гармонії духовного і матеріального У кожного народу свої традиції, свої символи, свої образи. Час, у який живе поет, країна поета так само, як і його особистість, визначає душу поезії. Все це розумієш. І знаєш вислів з відомого кінофільму: “Схід – справа тонка”. Але все ж таки, на наш погляд європейця, сприймати японські вірші не так просто. На цю хвилю […]...
- Мацуо Басьо Біографія МАЦУО БАСЬО (1644-1694) Японська поезія XVII сторіччя, як це було й раніше у переломні епохи, відігравала провідну роль у формуванні нового мистецтва. Головне, що поезія в цю епоху була масовим видом мистецтва; вірші читали, вчили напам’ять. На перший план вийшли комічні жанри поезії, величезним успіхом користувався жанр хокку (дотепність, жарт). У кінці хайянської епохи строфи […]...
- Твір на тему: Зрозуміти себе Пройде зовсім небагато часу – і всі ми, сьогоднішні старшокласники, закінчивши школу, увійдемо у дорослий світ. І кожен із нас мріє зайняти в ньому лише своє місце, де б він міг найбільше реалізувати свої знання, сили й талант. А для цього, я думаю, неодмінно треба уважно придивитися до себе, зрозуміти себе, створити себе. Звісно, що […]...
- Поет веселого настрою (за поезією Анакреонта) Антична доба, за якої відбувався бурхливий розвиток різних видів мистецтв, подарувала світові багато поетів. Серед співців військової слави давніх греків вирізняється поет Анакреонт. Його творчість протікала в іншому руслі. Настрій його поезії – життєрадісний. Незважаючи на похилий вік, Анакреонт зберіг потяг до насолоди. Кохання, вино, жінки – основні теми його поезії, Поет увійшов в історію […]...
- Образ матері України (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) У своїй творчості Д. Павличко часто звертається теми Батьківщини, до теми рідної землі. Вірш “У дитячому серці жила Україна” починається споминами поета про веселі і сумні пісні матері. У дитячому серці жила Україна Материнські веселі і журні пісні. Д. Павличко вчився в польській школі, де суворо заборонялося спілкування українською мовою. Тому поетові багато разів доводилося […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: … в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому […]...
- Відчути себе травинкою (за поезією В. Вітмена) Рано чи пізно у людини виникає нагальна потреба виговоритися, розповісти про себе. Особливо це властиво письменникам. Гортаю “Пісню про самого себе” Волта Вітмена і дивуюся змістові і новаторству американського поета. Переді мною розкривається духовний світ поета, споріднений із Космосом. Оте його “Славлю себе!” на початку “Пісні… ” зовсім не означає пихатість і самозакоханість автора, адже […]...
- Мовою сонета про високе й неземне (за поезією Р. М. Рільке) Читати австрійського поета Райнера Марію Рільке надзвичайно цікаво. Адже він – визнаний майстер багатьох напрямів розвитку європейської поезії. Кожен його вірш – романтична замальовка, містичне полотно чи символічна загадка. Навіть у невеликій за обсягом поезії (переклад М. Бажана) він зумів так багато сказати, так багато відкрити почуттів: Цей вечір – книга. Гарна й пишна Оправа […]...
- “Якщо зірки засвічують – виходить – це комусь треба?” (За поезією В. Маяковського) Якщо доба народжує великих поетів, то це потрібно суспільству. За “срібної доби” у Росії з’явилося багато талановитих поетів, як тих срібних зірок на темному небосхилі. Серед багатьох літературних напрямів початку XX ст. найближчим для В. Маяковського виявився футуризм. Футуризмові, як вважали його прибічники, належало майбутнє російської поезії. Поезія, що існувала поза межами цього напряму, піддавалася […]...
- Поет “глибокого відчаю і всепоглинаючого суму” (за поезією М. Лермонтова) Період, на який припав розквіт творчості Михайла Лермонтова, був похмурим часом реакції після розгрому декабристів. Російське суспільство тоді впало у тривалу сплячку. У творчості письменників тієї доби панували песимізм, байдужість і зневіра у сильні почуття. Тоді як пушкінський романтизм 20-х років відзначається соціальним оптимізмом, Лермонтов опинився перед лицем розчарування й реакції: І нудно, і сумно! […]...
- Японське хокку та європейський вірш Хокку – найбільший скарб японської літератури. Будь-який освічений японець знає хокку, а багато хто намагається й складати їх. Великим є інтерес до японської поезії і в усьому світі. Хокку – короткий, лише в три рядки, вірш. У ньому немає рими, і тільки ритм відрізняє його від прози. У першому і третьому рядках – п’ять складів, […]...
- Про образність, символіку і про білу голубку миру (за поезією Г. Аполлінера) Французький поет Гійом Аполлінер вважав, що саме французька поезія стосовно нововведень має слугувати взірцем для поезій Європи і всього світу: “Нова свідомість, якій належить охопити увесь світ, ніде ще так не відбилася у поезії, як на грунті французькому. Жорстка розумова дисципліна, яка для французів завжди була законом, дозволяє їм і всім тим, хто духовно від […]...
- Хотів би жити знов у горах… (за поезією Джорджа Байрона) “Хотів би жити знов у горах… ” (за поезією Джорджа Байрона) Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристок рат за походженням, успадкував титул лорда. Закінчив аристократич ну школу, Кембриджський університет. Це був великий трудівник духу, знав безліч мов, залишив велику літературну спадщину. Цікаво, що батьківщиною поета була Шотландія, країна такої ж романтичної, героїчної історії, […]...
- У пошуках гармонії світу (за поезією Б. Пастернака) Оптимізмом і відчуттям приходу весни просякнутий кожен рядок вірша Б. Пастернака “Цей лютий!” (переклад М. Рябчука). Цей лютий! Час для сліз і віршів, Що не стихають ні на мить, Коли гримить, гуркоче хвища Й весною чорною горить. Саме на межі між спокоєм і неспокоєм, у час тривожного очікування, у час, коли хочеться плакати і щось […]...
- Безсмертні думки поета (за поезією Т. Шевченка) Серед великого за обсягом творчого спадку Т. Шевченка дрібні ліричні поезії є безумовно перлинами поетичної творчості У них він висловив усі свої страждання, поневіряння, найпотаємніші думки. Чимало коротких поезій мають назву “думка” або “думи мої”. Цим автор підкреслює своє особисте в поезії, своє наболіле, що так і проситься на папір нехай і “сумними рядами”. Цілий […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) (1 варіант) Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів’їв, пісень, і навіть повір’їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів, які не обходяться без хліба, наприклад, весілля. Весільний хліб, коровай, шишки треба швидко з’їсти, щоб […]...
- Поетичний ноктюрн (за поезією Алкмана, Гете, Лєрмонтова) Давно помічено, що ніч для поетів – найулюбленіший час доби. І недивно: ніч така прекрасна, така загадкова, така фантастична. Вночі гарно і плідно працюється. Ніщо не заважає, не відволікає від мислення. Муза теж приходить до поета вночі. І тоді народжуються геніальні рядки, яким судилося пережити не лише автора, а й не одну історичну добу. Я […]...
- Моє знайомства з поезією поетів-символістів У процесі вивчення світової літератури я помітила одну цікаву річ: поезія є найчутливішим жанром літератури. Вона дуже тонко реагує на всі зміни у суспільному житті, дуже чітко, наче барометр, показує настрої людей, накопичує ті настрої у собі і несподівано проривається на волю лавиною алегорій, метафор, символів. А ще поезія перебуває у постійному пошуку нових форм […]...
- Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу (за поезією “Люблю я ліс”) Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. […]...
- “Посіяла мати чорнобривці біля хати” (за поезією М. Сингаївського) Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті […]...
- “Шляхетний дух, шляхетний ум… ” (За поезією Р. Бернса “Чесна бідність”) 1. Улюблений поет шотландців. (Він належав до селянства, розумів потреби і проблеми бідних трудівників. Бідність і простоту Бернс протиставив етикету і пихатості аристократів. В його поезії яскраво відображений побут дрібних землевласників і фермерів Шотландії другої половини XVIII століття.) 2. Шляхетність – не в багатстві і не в походженні. (Чесну бідність Р. Бернс возвеличив як одну […]...
- Мої роздуми над поезією Томаса Еліота Є поезія, яку зрозуміти відразу нелегко. Вона вимагає інтелектуальної підготовки. Інакше залишиться у пам’яті порожнім звуком, а точніше – не залишить жодного сліду. Але ж треба навчитися розуміти поезію, розуміти поета. Адже поезія не може існувати окремо від емоційного і розумового світу поета. Читаю такі далеко не романтичні рядки поета Томаса Еліота: Коричневі хвилі туману […]...
- Краса української природи за поезією М. Вінграновського Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи […]...
- Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
- Полум’яний заповіт нащадкам (за поезією “Заповіт” Т. Шевченка) Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить […]...
- “Аби ти щаслива була, Україно… ” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Старовинна класична поезія Японії народилася з народної пісні. Перейшовши в літературу, вона не втратила своєї гармонійно-музичної основи. Хокку – неримований тривірш, рядки якого складаються відповідно з 5, 7 і 5 складів, – від прози його відрізняє ритм. Як поетичний жанр хокку сформувалося ще в XІІІ – XІV столітті, […]...
- Краса природи рідного краю (за поезією “Журба”) З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм […]...
- Роздуми поета над тим, що таке справжній патріотизм (за поезією “Патріоти”) Вболівання поета щодо тяжкої долі поневоленої України примусили В. Самійленка замислитись над тим, що таке справжній патріотизм. Розуміючи, що тільки щиро віддані Батьківщині громадяни можуть відродити державу, поет змальовує образ справжнього патріота в однойменному вірші. Письменник зображує розмову двох хлопців “про долю своєї землі”. Один з них промовляє на захист народних прав, доводить давність і […]...
- Символ життя й Батьківщини (за поезією А. Малишка “Пісня про рушник”) Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. […]...
- “Бережімо мир на землі!” (за поезією “Салюти миру”) (3 варіант) Вірш Симоненка “Салюти миру” нагадує нам, кому ми повинні дякувати за своє дитинство під мирним небом. Що несе з собою свято Перемоги? Гордість за народ-переможець, наш народ? Сльози і сум за загиблими? Це свято відзначається навесні 9 травня. Коли все навкруги цвіте, повниться надією і життям. У вірші звучить гордість за переможців – живих та […]...
- Мова – найцінніший скарб нації (за поезією “Рідне слово”) П. Куліш як поет і патріот українського народу багато значення надавав мові. Багато хто навіть у XIX сторіччі вважав, що ця мова придатна тільки для побутового вжитку, що вона є звичайнісіньким діалектом російської мови, на якому спілкуються малоросійські чи південноросійські селяни, прості люди. Але Шевченко довів, що нею можна творити поетичні шедеври. П. Куліш продовжує […]...
- Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) (1 варіант) М. Шашкевич усе своє життя прожив на Західній Україні, що з кінця XVIII сторіччя була роз’єднана зі Східною Україною і належала до Австро-Угорщини. Але західноукраїнських і східноукраїнських письменників хвилювали ті ж самі питання, бо вони усвідомлювали свою приналежність до єдиної України, яка має свою історію і мову. У поезії “О Наливайку” М. Шашкевич звертається до […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (VII варіант) На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю… ” (за поезією В. Симоненка) Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. В. Симоненко Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана – Ну як мені за нею не піти? Інтимна […]...
Композиція твору климко.
« Канон