Звеличення історичної постаті Богдана Хмельницького у фольклорних та літературних творах
Богдан Хмельницький – гетьман України, видатний державний діяч і полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для організації українського війська, встановлення дипломатичних зв’язків з іншими країнами, вів непримиренну боротьбу з польською шляхтою.
Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашій літературі. Це один із найколоритніших образів в історії України, який зробив багато для того, щоб країна була вільною і сильною, бо у ті часи кримські татари забирали у полон багато українців. Більша частина України залежала
Один із найвідоміших романів про Хмельницького – це роман Павла Загребельного “Я, Богдан”. У цьому романі читач стає свідком того, як Хмельницький із рядового козака виріс до гетьмана, а народні маси стали вбачати в Богданові уособлення самих себе. Дуже багато важить у цьому рівнянні
У думі “Хмельницький і Барабаш” розповідається про Хмельницького – виразника інтересів народу і Барабаша – виразника інтересів верхівки і середньої української шляхти, яка виступала проти визвольної війни і всіма засобами підтримувала феодальний лад польської держави.
Хмельницький – патріот своєї держави, він закликає “козакам козацькі порядки дати”, “ляхів, мостивих панів, у пень рубати”. Він на боці пригноблених народних мас і засуджує зрадницьку політику Барабаша, який продався польському королю Радиславу. Хмельницький намагається спочатку повернути Барабаша на свій бік. У Барабаша були королівські листи про надання козакам вольностей. Але ці листи він ховав і не хотів показувати козакам, намагаючись тримати їх у покорі. На заклик Богдана “козакам козацькі порядки давати, за віру християнську одностайно стати” Барабаш відповідає:
Нащо нам козакам козацькі порядки давати?
Чи не лучче нам із ляхами,
Мостивими панами,
З упокоєм хліб-сіль по вік-вічний уживати?
Не погоджується Барабаш разом із Хмельницьким боротися проти польської шляхти. Тоді заради України, заради народу Хмельницький вирішує хитрістю забрати у Барабаша королівські листи і підняти козацтво на боротьбу з поневолювачами.
У романі Н. Рибака “Переяславська рада” головним образом є Богдан Хмельницький. Розв’язанню двох основних завдань присвятив великий гетьман своє життя – визволенню України від чужоземного ярма і об’єднанню України з Росією. Про це співається й у народній думі, що являє собою епіграф до твору:
Ой Хмельницький Богдане, гетьмане,
Добрий розум тобі достався,
Що короля і султана, і кримського хана
Ти відцурався
Та з Москвою навік об’єднався.
Зараз дехто докоряє Хмельницькому, що він зробив неправильно, уславши угоду з Росією на Переяславській раді. Але Хмельницький вболівав серцем за долю України, дбав про те, щоб її не розшматували вороги, щоб шляхта польська не забрала у народу найсвятіше, що є у людини,- християнську віру.
В історії України постать Богдана Хмельницького невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом пов’язане становлення української держави, формування української нації. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придністровських земель від ярма польських магнатів, збереженні мови, культури, будівництві української держави.
Досвідчений воїн і дипломат, визначний державний діяч, один із найосвіченіших людей свого часу, Хмельницький належить до плеяди найвидатніших постатей історії всіх часів. Ніхто так, як він, не зумів відчути душу народу, його найпотаємніші прагнення і думи. І народ, який дуже любив його за це, увічнив його образ у своїх невмирущих думах і піснях:
Ой спасибі тобі, Хмелю,
Й превелика шана,
Що врятував Україну
Від польського пана…
У своїй творчості народ залишив пам’ять про цю людину, і ще багато поколінь дізнаються про нього. Пам’ять про Хмельницького не вмре, поки живе український народ:
Полягла Богдана голова,
Та слава його козацька не вмре, не поляже
Про лицарство всякому розкаже.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Образ Богдана Хмельницького в народній творчості та художній літературі (ІІ) Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен… (Ліна Костенко, “Маруся Чурай”) Так, історія мого народу трагічна: розкидані могили по безмежних українських степах; плюндровані та палені не раз міста і села; четвертовані, спечені у мідних биках, […]...
- Пішов у смерть – і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії) Пішов у смерть – і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії) Десятиріччя тому, коли українці об’єдналися під жовто-блакитним прапором незалежності, слово “патріотизм” набуло, на мій погляд, нового звучання. У ньому міцно та гармонійно переплелися і намагання вивести країну із сьогоденної кризи, і турбота за майбутнє рідної землі, і велика повага до її […]...
- Чи не той то Хміль (Пісня про Богдана Хмельницького) скорочено – Історичні пісні Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, […]...
- Образ Богдана Хмельницького в народній творчості та художній літературі (І) Довгим та тяжким був шлях України до незалежності, але дух визволення, який жив у серці українського народу впродовж віків, піднімав на боротьбу його кращі сили, плекав видатних державних діячів, військових керівників, мудрих звитяжців. Серед них особливе місце посідає постать Богдана Хмельницького, невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким […]...
- Твір на тему: Образ Б. Хмельницького в усній народній творчості та літературі Непомітно робиться історія. На дрібному шматочку свідомо живе людина: у сьогоднішнім дні, бо вчорашній уже належить історії. А спереду й ззаду, минуле й майбутнє однаково криють віл людини свою істину. Так малими процесами, зміною днів і ночей творяться епохи, вимирають народи, росте і шириться культура. Все оновлюється і все старіє непомітно. Але вічною залишається пам’ять […]...
- Маркіян Шашкевич – Хмельницького обступленіє Львова Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький кіньми навернув – […]...
- Звеличення почесної праці хлібороба у вірші “Спасибі” Багато професій є на світі. Дуже важливими є праця вчителя, лікаря, кухаря, пожежника. Але особливою повагою в усі часи користувався труд землероба. Нелегку, але надзвичайно важливу для людей працю хлібороба змалював М. Рильський у своєму вірші “Спасибі”: Який це труд, який солодкий піт, Яка жага і втома життєдайна! Поет захоплюється працівниками землі, які з покоління […]...
- Рідний край (за поезіями Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій”) Український поет Богдан Лепкий народився 1872 року на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Він навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у Відні, ,у Віденському та Львівському університетах. Потім викладав у Бережанській гімназії, в Ягеллонському університеті м. Кракова. Пізніше він був членом гуртка літераторів “Молода муза”. Під час Першої світової війни Богдан […]...
- Знаковість постаті Роксолани (за повістю О. Назарука “Роксолана” й історичними довідками) Недавно я поза Уралом Блукав і господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало! Т. Шевченко Історія моєї землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українства, здатність його знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Як тут не згадати слова відомого українського письменника: “… яка біда, […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій… ” (1 варіант) Під небом дальньої чужини, Де хуги носяться одні До тебе, кращої дружини, Складаю я свої пісні. П. Грабовський Богдан Лепкий – талановитий український поет. Вся його творчість пройнята любов’ю до рідної землі – Поділля, яку він не забував, навіть живучи в еміграції в Польщі. У своєму вірші “Заспів” поет наголошує на тому, що його корені […]...
- Переклад як форма літературних взаємин Реферат На тему: Переклад як форма літературних взаємин. Сучасний світ налаштований на взаємообмін інформацією. Людство намагається спрямувати свій розвиток у єдине могутнє русло, і не займатися “створенням велосипеду”. Для цього вкрай важливо мати достатню інформацію про те, що відбувається в близьких чи далеких країнах. Особливо охоче країни воліють продемонструвати свої надбання в сфері мистецькій, тим […]...
- Січові стрільці – герої України (за віршем Богдана Лепкого “Набік життя, журбо дрібна!”) Богдан Лепкий – видатна постать в українській літературі. Він гостро усвідомлював соціальні й національні проблеми рідного знедоленого народу, ніколи не був байдужим до його долі. Його серце переповнювала любов до історії рідного краю. Поетична спадщина поета надзвичайно багата. Його поезії прості, гарні, ліричні, забарвлені тугою та зажурою. І в цьому нічого дивного немає. Поет не […]...
- Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу У всі часи людина жадала дива. І чим, як не дивом, є Софія Київська, втілення духовної величі нашого народу. Стоїть вона, належачи як XI століттю, такою ж мірою і XXI – надзвичайне, вічне диво, символ мудрості й сили, таланту й слави. Величний образ собору, цього надзвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, став […]...
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” (2 варіант) Важко собі уявити, скільки довелося витримати червоноармійцям під час революції, під час громадянської війни. Вони змагалися за щастя рідної землі, вони хотіли бачити її вільною від іноземних загарбників, від махновців та петлюрівців. Тому такими страшними були ці війни, адже від їхнього завершення залежала доля нашого народу Не міг пройти мимо цих подій великий український письменник […]...
- Мотиви поетичної творчості Богдана Лепкого Із чорноземного Поділля прийшов у рідну літературу талановитий поет і прозаїк Богдан Лепкий. Це благословенний, щедрий край, овіяний легендами. Сам поет писав про нього в одному зі своїх ранніх віршів – “Заспів”: Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. А уособлювало це Поділля мальовниче село Крегулець. Богдан Лепкий […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного […]...
- Осмислення історичної долі козацтва у творчості Т. Шевченка Часи козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про “старину”, як про “диво”, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно […]...
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” (1 варіант) Патріотизм завжди був однією з багатьох чеснот, притаманних українським людям. У всіляких обставинах, незважаючи ні на що, боровся український народ за щастя своєї Вітчизни, за її волю. Навіть під час незрозумілих подій революції 1937 року, під час кривавої громадянської війни з’являлися серед воїнів справжні патріоти, здатні віддати своє життя за рідну землю. Цю “незвичайну рису” […]...
- Штрихи до розуміння постаті Тодося Осьмачки Чи довго ще, о Господи, чи довго Ми будемо блукати і шукати Рідного краю на своїй землі? Леся Українка Тодось Осьмачка – один з тих українських письменників, життя і творчість яких глибоко та всебічно не досліджена. Зазвучавши віршами на початку 20-х років, він почав друкуватися у 1922 (збірка “Круча”), після чого в довоєнні роки побачили […]...
- Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які […]...
- Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” (1872 – 1941) Народився на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у Відні, у Віденському та Львівському університетах. Викладав у Бережанській гімназії, в Ягеллонському університеті м. Кракова. Був членом гуртка літераторів “Молода муза”. Під час Першої світової війни співпрацював із Союзом визволення України, допомагав Українським січовим […]...
- Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор […]...
- Роман “Чорна рада” – перлина історичної літератури (П. Куліша) Прозова спадщина П. Куліша розважає читача невеличкими гумористичними оповіданнями, які, проте, мають глибокий повчальний зміст, “малоросійськими анекдотами”, подібними до співомовок Руданського. Але вершиною творчості П. Куліша і чи не усієї тогочасної прозової літератури є роман “Чорна рада”. Задум цього роману виник у Куліша ще у 24-річному віці, але написання такого панорамного епічного твору зайняло у […]...
- Тема збереження історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Для кожної людини надзвичайно важливо знати й відчувати, що вона не сама в цьому світі, що в неї є рідні, що на неї завжди чекають і їй є куди повернутися. Де б ми не були, які б дива не бачили, але справжній затишок можна знайти лише вдома, у рідній країні. Тільки тут радість буде справжньою, […]...
- Складність історичної долі українського народу, боротьба за визволення (поема “Гайдамаки”) У ранній період творчості поета важливе місце посідає тема історичного минулого України. Шевченко вибирає в минулому ті події, які могли б пробудити приспану національну свідомість сучасників, нагадати їм про славні традиції предків. Цій темі присвячені поеми “Гайдамаки”, “Гамалія”, “Тарасова ніч” та інші твори. Особливо цікавила Тараса Шевченка Гайдамаччина. Він виріс у тій місцевості, по якій […]...
- Проблема історичної пам’яті народу (за поемою М. Вороного “Евшан-зілля”) Кожна людина в світі є представником своєї нації, свого народу, а тому проблема історичної пам’яті народу, Яку порушив М. Вороний у поемі “Євшан-зілля”, актуальна і на початку XX століття, і сьогодні, на початку XXI століття. А я так думаю, що й надалі її патріотичний пафос буде актуально звучати, бо без минулого не буде теперішнього, а […]...
- Любов до рідного краю у творах “Заспів”, “Видиш, брате мій… ” (3 варіант) Богдан Сильвестрович Лепкий народився на Поділлі в 1872 році. З 1899 року він переїхав до Польщі, де і жив до самої смерті. Рідний край, Батьківщина – найдорожче, що є у кожного з нас. І вони є найсолодшими спогадами Б. Лепкого. Його поетичний спадок пов’язаний з українською народною пісенністю. У цій поезії виражене святе для кожної […]...
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” (3 варіант) Нелегким було життя українського народу, важкою була доля української землі. Майже повсякчасно доводилося їм відбиватися від усіляких поневолювачів, загарбників, заздрісників. Так було і у роки революції, і під час громадянської війни. Але завжди знаходилися вірні сини, які ставали на захист рідної землі, мріючи про той день, коли вона вільно зітхне, набравши повні груди свіжого повітря. […]...
- Звеличення патріотизму в романі Юрія Яновського “Вершники” Кипів бій. Дзижчали кулі, вибухали снаряди. Атака, атака, атака… Смерть косила людей. Скільки їх полягло, а дзот все огризався шквальним вогнем, і до нього не можна було підступити. Андрій стиснув гранату і кинувся вперед. Вибух – і десятки жал проткнули його груди, прямували до серця. Та їх затримала книга. Гаряча кров заливала сторінки. Андрій похитнувся, […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Навчи мене, навчи, о Чигирине! Колодязь твій глибокий не змілів. Усе святе, усе неповториме, Усе чекає невимовних слів… Л. Костенко Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” I. Л. Костенко – поет із покоління шістдесятників (нові проблеми, нові барви, теми). 1. Складний, неоднозначний шлях поетеси в літературу (перший успіх – потім шістнадцять років вимушеного мовчання, не йшла на компроміси з владою). 2. 70-ті роки – розквіт творчості поетеси (“Над берегами вічної ріки”,.”Неповторність”, “Сад нетанучих скульптур”, “Вибране”, роман у віршах “Маруся Чурай”). II. […]...
- Зустріч з весною (за поезіями Богдана-Ігоря Антонича) Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка (3) Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і […]...
- Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві”) В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти. Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює ті страшні й героїчні часи, […]...
- Твір на тему: Богдан Хмельницький в історії України Богдан Хмельницький був сином українського шляхтича Михайла, що був урядником у Чигирині й під Чигирином мав невеликий хутір Суботів. Замолоду вчився Богдан у Києві, Ярославі. А потім вступив до козацького війська. І вже незабаром показав, що з нього буде відважний лицар і розумний вождь. Несправедливість, що тоді існувала з боку польської шляхти, Богдан Хмельницький відчув […]...
- Детальна біографія Богдана-Ігоря Антонича БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) Богдан-Ігор Антонич Народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – греко-католицький священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонима припали на час Першої світової війни, коли […]...
- Урбаністичні мотиви в творчості Богдана-Ігоря Антонича Богдан-Ігор Антонич належить до когорти “забутих” письменників. Насправді, зовсім забути письменника, хоч як би це кому хотілося зробити, важко. Тоталітарна система не могла існувати вічно, усі імперії руйнуються рано чи пізно, і тоді світові відкриваються ті сторінки історії, які система чи імперія намагалася старанно приховати. Так відкрилися сторінки творчості Богдана-Ігоря Антонича. Творчість Антонича має одну […]...
- Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл “Запорожці”) Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл “Запорожці”) А. Малишко – поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв’язок поколінь, зв’язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики. Цикл “Запорожці” став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: “Ворон”, “Битва І”, “Битва II” – і […]...
- Філософічність у творах Василя Стуса І. Василь Стус – поет лірико-філософського складу. (Філософічність його поезії виявляється не на рівні теоретизування, а є власністю світовідчування, світобачення. “Один з найкращих друзів – Сковорода”, – так напівжартома написав В. Стус 1969 року. Сковородинівське “пізнай самого себе і через себе – світ” глибоко й органічно увійде в Стусову поезію, визначивши сенс його життя і […]...
- Історія русів (інша версія переказу) скорочено – Народна творчість Гетьман Хмельницький, відчуваючи свою близьку кончину, зібрав нараду і, звітувавши про стан справ, попросив бути дружними та одностайними. Подякував за те, як його шанували, і сказав, що треба обрати нового гетьмана ще за його життя, щоб він передав усі знаки влади, клейноди та печатку, поділився деякими таємницями та дав корисні поради. Вказав на кількох полковників, […]...
Розповідач у художньому творі.