“Аби ти щаслива була, Україно… ” за поезією П. Воронька
Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя.
Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. Наприклад, клянеться у вірності Україні:
Усі мої сили, наснагу високу,
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно,
Судьба моя дивна.
Єдина!
Багато
Оці незаймані ліси
Красу новій землі нестимуть
У вік найвищої краси,
У вік без воєн.
У вірші “Пахне хліб” Платон Воронько звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. У цьому вірші хліб символізує мир в оселі, країні, мир на всій планеті Земля. Чим пахне хліб? Його запашний дух – це дух мирного щасливого життя й натхненної праці.
У вірші “Школа батьків” поет звертається до своїх батька й матері зі словами щирої подяки. Саме вони навчили його праці й українським пісням. В останніх рядках поезії Платон Воронько звертається до своїх друзів-однополчан і радить їм перш за все виховувати в молодого покоління любов до праці, любов до рідної землі:
Виховуйте в кожного серце крилате,
Бо їм наше завтра нести.
Поезія Платона Воронька – одна з найщиріших і найліричніших в сучасній українській літературі. Його вірші надихають на добрі справи, готують до натхненної праці на славу Батьківщині, а також вчать любити Україну так, як любив її Платон Воронько.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу (за поезією “Люблю я ліс”) Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) (ІІІ варіант) В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
- Виховання в дітей поваги до батьків Поезія Платона Воронька – одна з найщиріших у сучасній українській літературі. Його вірші надихають на добрі справи, готують до натхненної праці на славу Батьківщини, а також вчать любити і поважати своїх батьків. У вірші “Школа батьків” П. Воронько звертається до своїх батьків зі словами щирої подяки: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу” за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) (1 варіант) У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (1 варіант) Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус… Усі вони різні, але всіх об’єднує […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) (2 варіант) З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба […]...
- Образ матері України (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) У своїй творчості Д. Павличко часто звертається теми Батьківщини, до теми рідної землі. Вірш “У дитячому серці жила Україна” починається споминами поета про веселі і сумні пісні матері. У дитячому серці жила Україна Материнські веселі і журні пісні. Д. Павличко вчився в польській школі, де суворо заборонялося спілкування українською мовою. Тому поетові багато разів доводилося […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) (1 варіант) Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів’їв, пісень, і навіть повір’їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів, які не обходяться без хліба, наприклад, весілля. Весільний хліб, коровай, шишки треба швидко з’їсти, щоб […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) (2 варіант) З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У першому вірші “Недожата нива” мова йде про те, що у роки війни один солдат пішов вночі жати […]...
- Моральні принципи Платона Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) I. Головна тема твору “Дикий Ангел” (повість про сім’ю – такий підзаголовок дав автор п’єси). II. Основний життєвий принцип головного героя Платона Ангела (зміст життя людини – у праці). 1. Ставлення до праці – найважливіший критерій вартості людини (поважне ставлення головного героя до роботи). 2. Воля Платона в родині (все в родині Ангела залежить від […]...
- Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) (3 варіант) Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
- Олена довганюк – Україно моя, Україно! Україно моя, Україно! Тебе ворог кидав у вогонь І народ ставив твій на коліна Й відправляв до безмежних безоднь. Скільки ти віддала й потерпіла, Як тоді берегла свій народ? Кров’ю землю твою окропили, Прагнучи до незнаних висот. Україно моя, Україно! Твою волю давно продали. Та, хіба ж у тому ти винна, Що тебе у кайдани […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: … в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому […]...
- Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей […]...
- Безсмертні думки поета (за поезією Т. Шевченка) Серед великого за обсягом творчого спадку Т. Шевченка дрібні ліричні поезії є безумовно перлинами поетичної творчості У них він висловив усі свої страждання, поневіряння, найпотаємніші думки. Чимало коротких поезій мають назву “думка” або “думи мої”. Цим автор підкреслює своє особисте в поезії, своє наболіле, що так і проситься на папір нехай і “сумними рядами”. Цілий […]...
- Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження (за поезією “До праці”) Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю. У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців: Нумо до праці брати! Годі […]...
- Спів про рідну землю (за поезією М. Рильського) Поезії видатного українського поета Максима Тадейовича Рильського захоплюють своєю витонченістю та глибиною образів. Найголовніше місце в його багатогранній творчості посідає тема людини і природи. Гармонійне існування ліричного героя залежить від його єднання з красою, що оточує його, віднайдення її в праці, спогляданні природи. В одному з віршів М. Рильський зображує дівчат, які працюють на винограднику […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (2 варіант) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
- Образне змалювання краси весняної природи (за поезією “Березень”) Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога Як твоя кровинка, як твоя сльоза. М. Стельмах Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують […]...
- Краса української природи за поезією М. Вінграновського Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи […]...
- Твір на тему: Вірю в твоє майбутнє, Україно! Україна – це історія народу, який упродовж багатьох років боровся за свою свободу й незалежність. Це її славні лицарі: Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Устим Кармелюк, які віддали своє життя за щастя народу. Це відомі всьому світові діячі української культури: Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Гончар, М. Лисенко, […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (3 варіант) Тарас Шевченко добре знався на святому письмі. В його творах нерідко простежуються мотиви книг Біблії, зустрічаються біблійні образи, сюжети. Але найбільше, мабуть, увагу поета привертали ті біблійні книги, в яких містяться пророцтва про перемогу правди над неправдою, добра над злом, про час, коли на землі запанують рівність і братерство, щастя і любов. Важливим фрагментом творчості […]...
- Патріотичні мотиви в циклі віршів А. Малишка “Україно моя!” Із перших днів війни Андрій Малишко – на фронті, він працює кореспондентом фронтових газет, де часто друкуються його статті, нариси, репортажі з місця боїв, звернення до бійців і, звичайно, вірші. Сьогодні твори Малишка воєнного часу сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами своїх співвітчизників, ділив з ними біди й радощі, читаються як […]...
- Роздуми поета над тим, що таке справжній патріотизм (за поезією “Патріоти”) Вболівання поета щодо тяжкої долі поневоленої України примусили В. Самійленка замислитись над тим, що таке справжній патріотизм. Розуміючи, що тільки щиро віддані Батьківщині громадяни можуть відродити державу, поет змальовує образ справжнього патріота в однойменному вірші. Письменник зображує розмову двох хлопців “про долю своєї землі”. Один з них промовляє на захист народних прав, доводить давність і […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О. Олесь Мова – духовне багатство народу. Чим глибше людина пізнає рідну мову, тим тоньше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. Поет-громадянин О. М. Підсуха – тонкий знавець багатства української мови. Про її милозвучність, величезний лексичний фонд і багату синоніміку він пише […]...
- Полум’яний заповіт нащадкам (за поезією “Заповіт” Т. Шевченка) Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить […]...
- Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої […]...
- Роздуми над поезією (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) “Ти знаєш, що ти – людина?” З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і “красивостей”, чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (за поезією В. Симоненка) (2 варіант) Ніколи український народ не забуде найстрашнішої трагедії в історії України – кривавого терору часів сталінщини, хрущовщини і брежнєвщини. Скільки лише за цей час загинуло невинних людей, а також “розумників із гнилої інтелігенції”, як тоді називали письменників, художників та інших, які виступали проти існуючого ладу і не хотіли “присмоктуватись” до нього. Сюди відноситься талановитий поет, сурмач […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (VII варіант) На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
- Поетичний ноктюрн (за поезією Алкмана, Гете, Лєрмонтова) Давно помічено, що ніч для поетів – найулюбленіший час доби. І недивно: ніч така прекрасна, така загадкова, така фантастична. Вночі гарно і плідно працюється. Ніщо не заважає, не відволікає від мислення. Муза теж приходить до поета вночі. І тоді народжуються геніальні рядки, яким судилося пережити не лише автора, а й не одну історичну добу. Я […]...
- Душа поета – у його віршах (за поезією В. Підпалого) Кажуть, що життя письменника – у його творах, душа поета – у його віршах. Вірші поета Володимира Підпалого дають підставу вважати, що душа у нього щира, ніжна, вдумлива і мудра. Свою Полтавщину він любив соромливо і віддано, на славу їй сплів свій поетичний, вінок. Зрілу людину судять по тому, у яких фарбах вона згадує своє […]...
- Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) (1 варіант) М. Шашкевич усе своє життя прожив на Західній Україні, що з кінця XVIII сторіччя була роз’єднана зі Східною Україною і належала до Австро-Угорщини. Але західноукраїнських і східноукраїнських письменників хвилювали ті ж самі питання, бо вони усвідомлювали свою приналежність до єдиної України, яка має свою історію і мову. У поезії “О Наливайку” М. Шашкевич звертається до […]...
- Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати… “) Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати… “. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову […]...
- О, Україно, ти не вмерла ще! Терпи, Україно!… Були колись князі Великі, мудрі і хоробрі. Вони ще на пустій землі Побудували Русь, а там свої хороми. Вони тебе, Україно, любили, захищали І нові землі тобі здобува… Але прокляті турки ті, татари! Усе ж бо знищила татарськая орда… І ти, недумаючи, пішла, По тернистому, кривавому шляху. Шати князівські із себе зняла Й […]...
- “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину” (за поезією В. Симоненка) Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя. Поет-шістдесятник, поет-лірик, поет-сатирик і просто незвичайна людина, яка безоглядно любила навколишній світ, любила життя, своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, яка “була в його грудях”, “у чолі і в руках”. Його творчість – гімн правді. Далеко не кожен поет зважувався на правду. І цього […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І осліпити, й повести На чорні […]...
- “Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка) (2 варіант) Ходить по землі “казка з сивими очима”, задивляється у вікна. Хоче, мабуть, десь знайти того, кого шукає вже довгі роки і, на жаль, уже ніколи не знайде. Бо вже немає на світі Василя Симоненка, задля якого і придумувала його матуся оту чарівну казку. Але живі ми, його нащадки. Я дуже пишаюся тим, що українська земля […]...
Сила любові в казках андерсена.