Аед

Related posts:

1. Гомериди Гомериди – корпорації еллінських епічних поетів-рапсодів, які вважали себе спадкоємцями Гомера. Називалися також аедами. Термін вживався щодо кожного виконавця та інтерпретатора творів Гомера. В цьому розумінні таким себе вважав Й.-В. Гете, працюючи над епічними поемами “Герман і доротея” та “Ахіллеїда”. Г. можна кваліфікувати і перекладачів “Іліади” й “Одіссеї”, зокрема Бориса Тена, котрий переклав ці твори […]...
2. Відповідь на контрольне питання До творчості Гомера Яким випробуванням піддалися Одіссей і його супутники на острові Ея? На острові панувала чарівниця Кірка. Вона перетворила людей Одіссея на свиней. Самого Одіссея від чарів Кірки врятував Гермес, давши йому чудодійний корінь, що охороняє від дії чарівництва. Гермес змусив Кірку повернути людський вигляд товаришам Одіссея....
3. Гомер – великий давньогрецький поет Гомер – великий давньогрецький поет Всесвітньовідомі поеми “Іліада” та “Одіссея” базувалися на героїчних піснях, що виконувалися аедами – мандрівними співаками. Створення цих поем самі древні греки приписували сліпому аеду Гомеру, який за легендою народився на острові Хіос. Ще у давні часи за честь називатися батьківщиною великого поета сперечалися сім міст. Реалізм та наочність гомерівських поем […]...
4. Гомер – співець греків і троянців Гомер – співець греків і троянців Поеми “Іліада” та “Одіссея”, що були створені близько двох з половиною тисяч років тому, складалися із пісень, кожну з яких можна було виконувати окремо, як самостійну оповідь про ту чи іншу подію з життя її героїв. Можна собі уявити, що співака-оповідача (який у древніх греків називався аедом, а пізніше […]...
5. Гомерів епос як енциклопедія життя давніх греків Поеми Гомера “Іліада” та “Одіссея” є одним із перших зразків героїчного епосу. Написані на основі міфів троянського циклу, твори рапсода створювали грандіозну, яскраву картину життя давніх греків, людських чвар й інтриг богів, які призвели до падіння Трої. У сюжеті поем “Іліада” та “Одіссея” відобразилася тема боротьби за свій рід, плем’я, державу, небезпечні мандри у пошуках […]...
6. Змалювання звичаїв стародавніх греків у поемі Гомера “Одіссея” Змалювання звичаїв стародавніх греків у поєні Гомера “Одіссея” Після закінчення Троянської війни грецькі вожді зі своїми дружинами, із здобиччю і бранцями повертатися на Батьківщину. Поема Гомера “Одіссея” розповідає про повернення додому, на острів Ітаку, хитромудрого Одіссея. Перед нами відтворено події давніх епох, автор знайомить нас із вдачами стародавніх людей, для яких були святі родина, честь, […]...
7. Мандри Одіссея (за твором Гомера) Мандри Одіссея (за твором Гомера) Ім’я легендарного Одіссея відомо, мабуть, кожному в світі як символ довготривалого повернення на Батьківщину через багато пригод. Мандри Одіссея описані в “Одіссеї”, яка написана не послідовно, а з використанням ретроспективної композиції. Повернення Одіссея на рідну Ітаку тривало довгих десять років. Розповідь про перші три роки мандрів міститься в спогадах, про […]...
8. Образи героїв у “Іліаді” та “Одіссеї” ГОМЕР Давньогрецький поет, автор поем про Троянську війну: “Іліади” та “Одіссеї”. Час їх створення відносять до VIIIст. до н. є. Про Гомера існувало багато легенд? що він народився від бога, що був сліпим, що ходив дорогами Греції, співаючи свої поеми і заробляючи собі на прожиток. Декілька міст і островів змагались за право називатися батьківщиною Гомера. […]...
9. Ахілл і Одіссей як уособлення мужності і відваги, людського розуму (за “Іліадою” та “Одіссеєю” Гомера) Поеми “Іліада” і “Одіссея” були створені у VIII – на початку VII століття до нашої ери і відбивають світогляд, ідеал поведінки людини, її місце у природі і суспільстві. Головні герої поем – вожді (царі), що виділяються своєю хоробрістю й силою. Гомер віддає їм шану саме тому, що вони спроможні відстояти інтереси свого народу, прийняти на […]...
10. Езопівська мова Езопівська мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа, VI-V ст. до н. е.) – замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Термін запровадив М. Салтиков-Щедрін у 70-х XIX ст. до Е. м. зверталися Т. Шевченко, І. Франко, Л. Глібов, Леся Українка, М. Куліш, Остап Вишня […]...
11. Кодизована мова Кодизована мова – засекречена мова певної соціальної групи (див.: Слово, Жаргон). Так, співочі братства XVII-XVIII ст., які строго регламентували діяльність кобзарів та лірників, мали свій статут, касу, корогву та особливу, “лебійську”, мову. У художній літературі К. м. має вигляд анаграми, глосолалії тощо, за нею простежується фольклорна традиція (замовляння, дитячі лічилки і т. п.), магія культового […]...
12. Гомерівський епітет Гомерівський епітет – поетичне означення, притаманне гомерівському епосу (“Іліада”, “Одіссея”), зафіксоване складними словами, що характеризують певного персонажа чи зображуване явище: прудконогий Ахіллес, срібнолукий Аполлон, хитромудрий Одіссей, світлоока богиня тощо....
13. Енеїда Вергілія – творче наслідування Гомерових поем “Енеїда” Вергілія – творче наслідування Гомерових поем Світову славу надав Вергілію його третій великий твір – героїчна поема “Енеїда”. У цій поемі зустрічаємо вже знайомі з поеми Гомера “Іліада” імена героїв. Так головний герой поеми Вергілія Еней був сином Анхіза й Венери, Анхіз же доводився двоюрідним братом троянському царю Пріаму. Таким чином, Вергілій ніби розповідає […]...
14. Детальний Аналіз “Київ – традиція” Зеров ” Київ – традиція ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Київ – традиція” : лірика. Жанр “Київ – традиція” : сонет. Мотиви “Київ – традиція” : утвердження незнищенності Києва, його культури; духовності народу, його безсмертя; возвеличення краси золотоверхого Києва. Віршовий розмір […]...
15. Поліметрія Поліметрія (грецьк. polymetros – численний) – застосування кількох віршових розмірів в одному і тому ж поетичному творі (переважно в поемах, романах, віршах тощо). У поемі І. Франка “Похорон” спостерігається і п’ятистопний ямб, і двостопний дактиль, і чотиристопний дактиль, і навіть восьмистопний хорей. У XX ст. в українській поезії досить часто поліметричний вірш використовується у творах […]...
16. Одіссея у царя Алкіноя (за поемою Гомера “Одіссея”) Геніальність Гомера полягає у тому, що він вийшов за умовні межі зображення лише героїчних сторін античної історії – поет передав усе розмаїття почуттів своїх героїв. Більшість його персонажів – звичайні люди з їхніми болями, радощами, з їхніми земними почуттями. Романтична і пригодницька “Одіссея” позбавлена воєнних битв і жорстоких протистоянь. Тут більше замаскованих суперечностей та інтриг […]...
17. Ідеї та образи поем стародавніх греків – “Іліади” та “Одіссеї” Ідеї та образи поем стародавніх греків – “Іліади” та “Одіссеї” Ці поеми, як і біблійні та євангельські оповіді, є вічними творами з історії людства та його культури. Саме на їхніх сюжетах побудовано багато шедеврів образотворчого мистецтва, музики та літератури. До них зверталися і звертаються кращі митці усіх часів і народів. Нам вони цікаві й як […]...
18. Глосарій Глосарій (лат. glossarium – словник, зібрання слів, що потребують пояснення) – зібрання глос, тобто маловживаних сліп, переважно з античної доби та стародавніх пам’яток писемності. Бувають Г. маргінальні, власне, написані на полях книги поряд з основним текстом, внутрішньорядкові та міжрядкові. Започаткувала Г. Олександрійська філологічна школа (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) для коментування поем Гомера. Пізніше її […]...
19. Епопея Епопея (грецьк. еророііа, від epos – слово, розповідь та роіео – творити) – один із епічних жанрів, котрий домінував аж до появи роману. Е. бере свій початок у міфології та усній народній творчості. Е. в Стародавній Греції називали героїчний епос у вигляді великих циклів народних сказань, пісень і легенд, котрі оповідали про найбільш визначні історичні […]...
20. Епітома Епітома (грецьк. epitome – надріз, витяг, стислий виклад) – скорочений варіант художнього твору, особливо поширювався у давній літературі, переписуваній від руки. Випадки Е. трапляються і в сучасній літературній практиці: “Калевіпоег” в переказі Е. Рауда (переклад О. Завгороднього), “Іліада” Гомера в переказі Катерини Гловацької, “Гаргантюа і Пантагрюель” Ф. Рабле в переказі Ірини Сидоренко та ін....
21. Твір на тему: Естафета поколінь Батьки і діти! Діти і батьки! Нерозділиме і одвічне коло. Ми засіваємо житейське поле, І не на день минущий,- на віки. Б. Олійник He можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не усвідомлюєш свого коріння, коли ти не знаєш історію свого народу і своєї сім’ї. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто […]...
22. Бурлеск Бурлеск (італ. burlesque від bиrlа – жарт) – вид комічної, пародійної поезії та драматургії, генетично пов’язаний із народною сміховою культурою, акцентований на свідомій невідповідності між змістом і формою. Найраннішим прикладом Б. вважається “Батрахоміомахія” – сутичка жаб і мишей, пойменованих за аналогією до персонажів “Іліади” Гомера. Б. набув популярності у європейських літературах XVII-XVIII ст., особливо у […]...
23. Атрибуція Атрибуція (лат. attributio – визначення, приписування) – одна з проблем текстології, що полягає в установленні авторської приналежності художнього твору, виданого анонімно чи підписаного псевдонімом, а також на випадок містифікації. Водночас А. покликана з’ясувати достовірність (автентичність) цього твору, його автора, місце й час його написання, аргументовано спростувати сумніви щодо авторства, які спорадично виникають довкола імен, скажімо, […]...
24. Відповідь на контрольне питання До теми “Ранні поезії Т. Шевченка” У яких творах Шевченко показав боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників? Вперше ця тема була порушена в поемі “Іван Підкова”. Твір має дві частини. У першій говориться про минулі часи, які дещо ідеалізуються. У другій описано початок морського походу козаків у Туреччину під керівництвом отамана Івана Підкови. Увесь похід козаків, бій у Царгороді, а потім […]...
25. Лібортени, або Лібертини Лібортени, або Лібертини (лат. libertinus – вільновідпущений) – представники вільнолюбної тенденції у французькій літературі XVII ст., що вивільнялася з-під засилля-релігійної та світської догматики, захоплювалася повнотою земного життя, обстоювала принципи свободи особистості (поет Т. де Віо, філософ П. Гассенді, романісти Ш. Сорель, С. Сірано де Бержерак та ін.). Традиція Л. спостерігалася у творчості Ж.-Б. Мольєра, Ж. […]...
26. Одинадцятискладник Одинадцятискладник – у силабічному віршуванні – віршовий рядок із одинадцяти складів. У європейській поезії розвинувся із античного ямбічного триметра. Італійський 0. мав обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му (або 6-му) складах. Польський 0. з XVI ст. засвідчив обов’язкові наголоси на 10-му і 4-му складах і цезуру після 5-го, звідси поширився й на українську поезію: Йди […]...
27. Постшістдесятники в українській літературі Витіснене покоління, також Постшістдесятники,- генерація поетів в українській літературі, найбільша активність яких припадає на сімдесяті роки XX століття. Термін було запропоновано українським письменником Іваном Андрусяком, який, зокрема, спирався на оцінки критика Володимира Моренця. На думку критика Володимира Моренця, поети “витісненого покоління”, на відміну від шістдесятників, не вдосконалювали соцреалізм, а творили нову для української літератури поетику. […]...
28. Публій Вергілій Марон і його “Енеїда” Час правління імператора Октавіана Августа ознаменований залученням до відродження могутності імперії Риму найталановитіших письменників нового покоління, серед яких були лірик Горацій та епік Вергілій. Розбещеність верхівки суспільства, жадоба розкошів, стомленість народу війною – все потребувало високого рівня чеснот, які б стали еталоном для римлян. Цим естетичним ідеалом епохи стала монументальність, гармонійність і ясність у філософії […]...
29. Класицизм Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.), Певною мірою притаманний усім європейським літературам, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст. для К. характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. […]...
30. Енеїда (інша версія) (скорочено) – Марон Публій Вергілій Час правління імператора Октавіана Августа ознаменований залученням до відродження могутності імперії Риму найталановитіших письменників нового покоління, серед яких були лірик Горацій та епік Вергілій. Розбещеність верхівки суспільства, жадоба до роскошів, стомленість народу війною – усе потребувало високого рівня чеснот, які б стали еталоном для римлян. Цим естетичним ідеалом епохи стала монументальність, гармонійність і ясність у […]...
31. Алюзія Алюзія (лат. allusio – жарт, натяк) – художньо-стилістичний прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору, сюжету чи образу, а також історичної події з розрахунку на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований зміст,. Подеколи вживається як особливий різновид алегорії, пов’язаної з фактами дійсності (“Піррова перемога”). Цікавий приклад А. спостерігається в поезії Юрія Клена “Шляхами Одіссея” (“… де […]...
32. Канон Канон (грецьк. kanon – палиця, переносно: норма, правило) – усталені, нормативні засади і принципи літератури і мистецтва певних періодів, художніх напрямів, стилів та ін. Канонічність властива передусім мистецтву давніх часів. У цей період К. є органічною формою і способом існування мистецтва, – зразком досконалості і критерієм художньої цінності. Унормовані у певному виді мистецтва К. визначали […]...
33. Оспівування римської доблесті і величі Риму в поемі Вергілія “Енеїда” I. Передумови створення Вергілієм “Енеїди”. (Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа – Публій Вергілій Марон – жив і творив у останнє століття до нашої ери. Найкращим його твором вважається епічна поема “Енеїда”, написана на прохання самого Октавіана Августа. Писав її поет у зрілому віці упродовж десяти років – до смерті.) II. Мета написання поеми “Енеїда”. (Поема […]...
34. Прометей: нове життя міфологічного образу (“Кавказ” Т. Г. Шевченка) Прометей: нове життя міфологічного образу (“Кавказ” Т. Г. Шевченка) Міфологічний Прометей – це борець за свободу і захист людей. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей викрадає вогонь і передає його людям, навчає народ різних ремесел (“Прикутий Прометей”), П. Б. Шеллі у драмі “Визволений Прометей” дав образ борця, […]...
35. Травестія Травестія (італ. travestire – перевдягати) – різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється, “перелицьовується” у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів. Першим явищем Т. вважається “Батрахоміомахія” – Т. на “Іліаду” Гомера, здійснена в античну добу Пігретом. Т. як жанр з’явилася в Італії (XVII ст.). Найвідоміший […]...
36. Щит Ахілла – епічне полотно античного світу (за поемою Гомера “Іліада”) Загадкова постать Гомера вабить своєю таємничістю і далекою минувшиною. Чи був насправді такий співець – питання і сьогодні відкрите. Не мали чіткого визначення щодо Гомера і античні дослідники. Людина-міф без чіткої дати народження. Сім міст претендували бути вітчизною Гомера. Поетові то приписували літературні творіння, то відбирали їх, та “Іліада” і “Одіссея” залишилися за Гомером навічно. […]...
37. Великодні пісні Великодні пісні – умовна назва прадавніх обрядових пісень весняного та частково зимового циклів, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового. У цій групі пісенно-обрядових дійств – дівочі хороводи зі співом веснянок, гаївок, рогульок, риндзівок, водіння тополі, приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців (“Брама”, “дзвінниця”, “Коза”, “Король, […]...
38. Поема Поема (грецьк. роіеmа – твір) – ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери. Назва “П.” загальна, у літературознавстві частіше мовиться про конкретний жанровий різновид П.: ліро-епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну і т. п. Виникла П. на основі давніх і середньовічних героїчних пісень, сказань, епопей, що […]...
39. Микола Зеров – “Київ – традиція” – Характеристика Сонет “Київ-традиція” – поетична фсторіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення. Вірш “Київ – традиція” входить до збірки “Сонети і елегії” Тема: оспівування “золотоголового” вічного міста Києва – як свідчення високої культури народу. Ідея: утвердження незнищеності стародавнього Києва, культури, духовного життя народу, […]...
40. Спенсерова строфа Спенсерова строфа – різновид нони; строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е. Спенсером у поемі “Королева фей”. для неї властивий п’ятистопний ямб, але останній рядок – із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: абаббвбвв. Застосовуються окситонні та парокситонні рими. Зразком С. с. вважається поема дж. Байрона “Мандри Чайльд-Гарольда”....