Афоризми Григорія Сковороди



Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестае вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. © Григорій Сковорода Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух. © Григорій Сковорода Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа? © Григорій Сковорода Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим. © Григорій Сковорода Любов виникає з любові;

коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. © Григорій Сковорода Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри? © Григорій Сковорода Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того – неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене. © Григорій Сковорода Не все те отрута, що неприємне на смак. © Григорій Сковорода добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя. © Григорій Сковорода Бери вершину і матимеш
середину. © Григорій Сковорода З усіх утрат втрата часу найтяжча. © Григорій Сковорода Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. © Григорій Сковорода То навіть добре, що діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії. © Григорій Сковорода Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, – так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть. © Григорій Сковорода Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось. © Григорій Сковорода Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів. © Григорій Сковорода Більше думай і тоді вирішуй. © Григорій Сковорода Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві. © Григорій Сковорода Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити. © Григорій Сковорода О, коли б змога писати так само багато, як і мислити! © Григорій Сковорода Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване. © Григорій Сковорода У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим. © Григорій Сковорода Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори. © Григорій Сковорода О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках! © Григорій Сковорода Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру. © Григорій Сковорода Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого. © Григорій Сковорода Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги! © Григорій Сковорода З видимого пізнавай невидиме. © Григорій Сковорода Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.. © Григорій Сковорода Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене. © Григорій Сковорода Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі. © Григорій Сковорода Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні. © Григорій Сковорода Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга. © Григорій Сковорода Мудрець мусить і з гною вибирати золото. © Григорій Сковорода Коли велика справа – панувати над тілами, то ще більша – керувати душами. © Григорій Сковорода Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську. © Григорій Сковорода для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі. © Григорій Сковорода Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує? © Григорій Сковорода Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує. © Григорій Сковорода Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею. © Григорій Сковорода Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану. © Григорій Сковорода Сліпі очі, коли затулені зіниці. © Григорій Сковорода Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора. © Григорій Сковорода Все минає, але любов після всього зостається. © Григорій Сковорода Кому душа болить, тому весь світ плаче. © Григорій Сковорода Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений. © Григорій Сковорода Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду. © Григорій Сковорода Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти! © Григорій Сковорода Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий. © Григорій Сковорода Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити. © Григорій Сковорода Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру. © Григорій Сковорода Лід на те й родиться, аби танути. © Григорій Сковорода демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть. © Григорій Сковорода Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця. © Григорій Сковорода Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний. © Григорій Сковорода Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся! © Григорій Сковорода Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади. © Григорій Сковорода Наступний, весело освітлений день – плід учорашнього, так само як добра старість – нагорода гарної юності. © Григорій Сковорода Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне. © Григорій Сковорода Не любить серце, не бачачи краси. © Григорій Сковорода Що вподобав, на те й перетворився. © Григорій Сковорода Не за обличчя судіть, а за серце. © Григорій Сковорода Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра. © Григорій Сковорода Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі? © Григорій Сковорода Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце. © Григорій Сковорода Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне? © Григорій Сковорода Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися. © Григорій Сковорода Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце. © Григорій Сковорода Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших. © Григорій Сковорода На новий путівець шукай нові ноги. © Григорій Сковорода Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку? © Григорій Сковорода Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий? © Григорій Сковорода Не називай солодким те, що породжує гіркоту. © Григорій Сковорода Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота… Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема”. © Григорій Сковорода Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть. © Григорій Сковорода Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові. © Григорій Сковорода Тінь яблуні не заважає. © Григорій Сковорода Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її. © Григорій Сковорода Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою. © Григорій Сковорода Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами – чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага. © Григорій Сковорода Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня? © Григорій Сковорода Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде – в цьому і важкість. © Григорій Сковорода Не розум від книг, а книги від розуму створились. © Григорій Сковорода

Інше

Недавні записи


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...




Коротко про роман баладу дім на глрі.
Ви зараз читаєте: Афоризми Григорія Сковороди
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.