Аліна Міщук – Зустрічай мене, мамо
Я прийшов, зустрічай мене мила родино,
Повернувся додому я,
Не біда, що поклали мене в домовину,
Я прийшов, рідненька моя.
Ви не плачте, рідненькі, матусе і татко,
Не картайте, що не вберегли,
Я ішов, розуміючи, що там не гладко,
Вражі кулі мене тихо підстерегли.
Не ридай, моя мила матусе й сестричко,
Я завжди буду поряд іти,
Я загинув за неньку свою Батьківщину,
Тепер буду з небес вас усіх берегти.
20.02.2014
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Аліна Міщук – Чужа наречена Вона сиділа в їхньому кафе, ковтала сльози, Кольорові міждушевні грози. Вона чекала так, неначе вірила в життя, Його обличчя все без каяття. Вона вже звикла до поняття “Одиначка” Не була у кохання як жебрачка, А він обнімав довгоногу брюнетку, Свою нову так звану німфетку, А за день все вертався до неї:”Пробач, Порятуй же мене від […]...
- Аліна Міщук – Вставай, Україно, за руки візьмися! Вставай, Україно, за руки візьмися! Бо щастя без болю нам не домогтися! Вставай, Україно, бо кров пролилась! Вставай, Українцю, боротьба почалась! Вставай Українцю, нащадок Богдана! Скидай свої пута, зривай ці кайдани! Вставай Українцю, виходь на майдан! Приєднуйся до небайдужих громадян! Вставай, Українцю, все в наших руках! Знесемо бандитів у зотлілий прах! Візьмемся за руки від […]...
- Аліна Міщук – Загублені назавжди Не пиши мені, не дзвони, ми загублені назавжди, Ми у прірві спогадів та вулканних снів, Ні тобі, ні мені, марна трата слів. Не пиши мені, не тривож, ми з тобою “врозь”, Забувай мене, залишай мене, Бо тебе й мене хвиля ця мине. Не приходь у сни, не тривож душі, залишай, Ми тепер не ті, зовсім […]...
- Аліна Міщук – Осіннє Осінній настрій, осінній плач Чи будем разом, чи вже не час? Осінній дощик, останній вальс, Тепер не разом, все зникло враз. Осінній день, кудись іду, Остання зустріч, не поверну. Осіннє небо, там я і ти, Останнє слово, чи так іти? Осінній бал, і серця стук, Втекла голубка прямо з рук. Остання крапка, мене немає, Голубка […]...
- Аліна Міщук – Стан душі Мені б мікстуру від брехні чи декілька пігулок від страждання, Сиджу сама в самотині, під ребрами кровить живе мовчання. Мені б смертельну дозу для душі, щоб все очистилось, забулось, Не описати у вірші скільки всього, на жаль, не збулось… Мені льодяник від життя, яке не виправдане часом, У мене псевдо відчуття, провірене пігулками з запасом, […]...
- Аліна Міщук – Без тебе Крізь свою пихатість ти не бачив неба, А вона без тебе, а вона без тебе… Крізь мільйони слів ти шукав в ній тишу Говорив не кину, в горі не покину. Крізь думок мігрень лікував гангрену, А вона жила у своïй арені. Ти збирав листи і палив слова, А вона жила, всеодно жила Ти курив Вінстон, […]...
- Аліна Міщук – Моє кохання Моє кохання не живе в віршах, Його не знайдеш, поки не відчуєш, Воно ж живе не в випитім вині на брудершафт, Воно – у серці, ти його малюєш! Моє кохання не літає в небесах, Воно літає там, де ще ніхто не був, Воно переплітається у полюсах Та стрімко музику несе, щоб ти почув. Моє кохання […]...
- Аліна Міщук – На столі горнятко чаю На столі горнятко чаю, плед, десяточок листків, В телефоні лиш “Скучаю” та десяточок кутків Забуття чи вечір тихий, божевілля до колін, Чорнота, межа до краю, тіснота зі всіх сторін Падолист чи снігопад, вибита з алеї слів, Все ціляю невпопад та ховаю в собі гнів. Боляче до гіркоти з присмаком солодкоти На буденності моєї псевдо гостро-кислоти. […]...
- Аліна Міщук – Пиши мені А ти пиши мені листи, вони так пахнуть зорепадом, Ці нескінченні поїзди, кричать мов хором, невпопадом, А ти пиши, коли чекання сховалося за барви днів, Коли бездумне сподівання чекає голос рідний твій. А ти пиши, коли на небі остання зірка вже зника, Коли кричить в вікно безтямно, останні пісня солов’я, Коли ти вранці досхід сонця, […]...
- Аліна Міщук – Роби добро Роби добро та не чекай віддачі, Роби добро, хай по обличчі б’ють, Та не очікуй добротою здачі, Тобі її байдужістю сплюють Та все ж роби добро та вчись прощати, Учись на злість любов’ю відповідь давати, Роби добро комусь, не будь ти егоїстом, Наповни ти своє життя добротним змістом. Роби добро та на синці на серці […]...
- Руданський Степан – Згадай мене, мила Згадай мене, мила, Ранньою весною, Як зав’яне квітка В тебе під ногою І засохне до весни, – Тоді мене, мила, спом’яни! Згадай мене, мила, Як пташка заб’ється В залізную клітку, Сама розіб’ється І загине без вини, – Тоді мене, мила, спом’яни! Згадай мене, мила, В тяжкую пригоду, Як твоя обручка Звалиться на воду І не […]...
- Аліна Міщук – Ти стоїш за моїми плечима Ти стояв за моїми плечима, весь промоклий від тонни брехні, Малював все на віях долю, позолочену у багні, Витирав увесь бруд історій у гарячий погляд мій, Малював між нами коло, що черпало лиш подих твій. Забував про рятунку скриню, загинав пальці на руці, Обіцяв вкотре: “Не покину”, через хвилю вривав кінці, І лиш місяць сміявся […]...
- Мамо Як часто ми всі забуваєм, Про найдорожчих нам людей Які нас народили, про нас дбали Вселяли в серце тільки доброту. З дитячих літ ти в мене вклала Свою любов, наснагу, доброту Учила правильно на світі жити Любить родину і землю свою. Ти нам співала колискові У тихий і вечірний час Про рідну землю, мову та […]...
- Катерина Кочетова – Заховай мене у обійми і не відпускай Заховай мене у обійми і не відпускай, З насолодою буду вслухатись у твоє мовчання, Що тобі мене мало, на мить усе ж забувай, Бо твій погляд і так найщирішим стане зізнанням. І пробач мене за розмови, що ти обминав, Адже в світі не все пояснити можна словами. Ти від серця до серця на відстані шлях […]...
- Твір на тему: Мамо, де ти? У кожного своя мрія. Хтось мріє познайомитись із “класним” хлопцем, хтось – отримати у подарунок на день народження ноутбук, хтось – вступити до певного вузу, щоб опанувати улюблену професію. У мене теж є заповітна мрія – я хочу розшукати свою маму. Річ у тім, що я все своє життя прожила у дитбудинку – спочатку в […]...
- Зустрічай! Пам’ятаєш, малий, Як манерно водили нас вулиці? І стрічали посольства Навперто закриті замки? Пили каву, лате… Ну, а потім… А потім я хмурилась… Що робив ти неправильно? Підожди… Все було навпаки… Лоскотали, як гріх, Мої нерви зухвалі формальності. І мовчання лилось у чекання Ридаючий світ. Подзвони. Напиши. Порятуй від покути реальності, Запали свічник мрій, Як […]...
- Мене не зв’язати! Мене не зв’язати! І ти не мойі крила. Я завжди буду літати – І не твоя в тім провина. Мені потрібно літати, І я не можу без неба. Хоч раз у тиждинь втікати, Втікати навіть від тебе… Губитись у свойіх мріях І від турбот утікати. Хоч ти мені і потрібен – Я неперестану літати!...
- Катерина Кочетова – Вилікуй мене від надій Вилікуй мене від надій, що не здійснилися, Вилікуй мене від образ, які не йдуть. Поглядом спини чи поклич, щоб не барилися, Дотиком руки, словом, справою поряд будь. Вилікуй мене від людей, що у минулому, Може, це тому час нас разом тримає, Щоби на собі, що у мріях, відчули ми: Тільки від кохання жодних ліків немає…...
- Гребінка Євген – Ні, мамо, не можна нелюба любить – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти Хай лучче буду я ввесь вік дівувати. – Хіба ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою. А в світі якеє […]...
- Аліна Заверткіна – Ну що ж, привіт Ну що ж, привіт… Зустрілися з роками. Минуло п’ять, чи, може, тільки два? Колись грішила пізніми дзвінками, Тепер ти поряд – не знайду слова. Усі не ті. Вдивляюся сумними В твої веселі. І крізь пальці час… Здається, вічність ми були чужими. І пусто так. давно немає нас. Є ти і я, між нами інші люди […]...
- Анна Лужанська – Подаруй мені крила, мамо! Подаруй мені крила, мамо! – Обірвали їх… та й, навІки. Мені важко… тобі так само… У волоссі зів’яли квіти. Це від того, що камінь в грудях, Що про мене не пам’ятає… Це про того, кого не буде, Хто давно вже не зігріває. Це єдиний, кого не хочу, Кого просто я не бажаю, Бо згадавши безсонні […]...
- Елизавета Замана – Знаєш, іноді мене Знаєш, іноді мене Злість брала Бо я тебе Ніколи не мала. Я була мала І зовсім, здавалося, Сама. А потім миналося… Мама брала за руку, Навчала життя. Я освоювала науку, Вчила правила буття. І непомітно Він з’явився, та став Поряд незамінно Наче знав, Що вчасно. Розмовлє красивою Ворожою мені Російською, Не говорячи імені Називає – […]...
- Аліса Волш – Час тікав від мене усіма можливими шляхами Час тікав від мене усіма можливими шляхами, Бив посуд, спалював все до тла, А я сиділа прямо отут і його чекала, Думала, що скажу, підбирала слова Я чекала його аби все докорінно змінити Лише майбутнє або декілька кроків в минуле Час з*явився саме тієї миті, Коли я зовсім про нього забула. Він прийшов, сполоханий, невловимий […]...
- Катерина Кочетова – Тримай мене, бо хочу полетіти Тримай мене, бо хочу полетіти, Але для тебе поряд місце є, І не важливо, чи попутний вітер, Хай зітре він межу “твоє\моє”. Ти не дивись на мене із сумлінням. Чому мовчиш? Ти не цього хотів? Поодинокі чи раз? м – ми вільні! Хоча в мовчанні й справді більше слів. Лиш у терпіння час уже спливає, […]...
- Аліна Звіздецька – пригортати себе до когось Пригортати себе до когось Необхідно? Не знаю може Завжди бракне часу любові Солених озер Влітку Людям завжди чогось треба Життя стало надто схоже На тренажер Знаєш – такий біговий Який ще поклали в клітку І ти там наче рядовий – Щодня – сам себе – Як гвинтівку...
- Торкнись мене Торкнись мене, за спину, Ніжний дотик! Обіймами, у снах мене горнула. Відстань відчула, смак, в устах солодких. Лише тебе. Ти ж не прокинулась. Заснула. Торкнись мене, долоня у долоню. І подивись, у очі вугляні. Вічність горю, ніколи не холоню. Вічність люблю… нажаль. Ти мене ні. Дитяче серце, бється від западин. Від тріщин, тих, ми ж […]...
- Навчися мене відпускати Навчися мене відпускати… Навчися мене відпускати І Через сотні днів, Через сотнів самотніх ночей Без Справжніх почуттів, Без божевільних ідей Я Буду чекати. Тебе Чекати…...
- Олена довганюк – Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота. Мене тягнуло до тебе з першого погляду, з кожною хвилиною ти ставав для мене все цікавішим. Попри багатство твоєї душі і розуму, ти – надзвичайно простий і зрозумілий, добрий і відкритий. Ніколи до цього я не зустрічала таких людей… Ти допоміг мені зрозуміти себе, адже твої думки збігаються […]...
- Микола Руденко – Ти, мамо, прийшла в сновидіння Ти, мамо, прийшла в сновидіння В рядні – не в парчевому злоті: Обходиш свої володіння В глибинах синівської плоті. Навчи мене сумнівів, мамо, Вдихни в мої ночі тривоги: У світі не просто, не прямо Розбіглися долі-дороги. Врятуй від повчань лжепророка, Що видимість має за суще. Яви для незвичного ока Коріння світів невмируще. Нехай занебесного руна […]...
- Аня Тет – Читай мене по лініях долонь Читай мене по лініях долонь Шукай в рядках, посе? ред слів оцих, Малюй лише яскравим полотно, Де ми удвох.. Бо ми – долі творці.. Чекай мене на усіх станціях, Стрічай, крізь сотні світових епох Усе, чому судилось бути..Станеться.. Бо зводить нас не випадок, а – Бог.....
- Заберіть мене Заберіть мене звідси. Тут пахне зрадою І духами від Коко Шанель. Заберіть мене звідси. Як завжди скажу вам, Що сонце блідне і закінчується день. Заберіть мене звідси Туди, де сірий дим Заповняє кімнату і простір всіх моїх легень. Заберіть мене звідси. Я знаю – зайвий тут. Вірші...
- Олена довганюк – Прийди знов до мене, благаю! Прийди знов до мене, благаю! Дарунок останній зроби. Як серце моє завмирає, Щоб знову почути прийди! І руку я іншу стискати Не можу, бо знаю, є ти. Прийди, щоб мені розказати, Що мусиш ти знову піти… Що мусиш залишити знову Мене наодинці із ним, З печалем завести розмову, Чи з сумом побути одним. Я хочу […]...
- Тарас Шевченко – Породила мене мати Породила мене мати У високих у палатах, Шовком повила. У золоті, в оксамиті, Мов та квіточка укрита, Росла я, росла. І виросла я на диво: Кароока, чорнобрива, Білолицяя. Убогого полюбила, Мати заміж не пустила, Осталася я У високих у палатах Увесь вік свій дівувати, Недоля моя. Як билина при долині, В одинокій самотині Старіюся я. […]...
- Дмитро Павличко – “Візьми мене, як арфу, поміж ноги… “ Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, Подібний до згорілої трави. Моя кохана, завтра я воскресну, Ти ж нині невоскреслого кохай. Я не поїду більше ні за десну, Я не подамся більше за дунай....
- Богдан Рапп – Люби мене, в любій халепі Люби мене, в любій халепі, Мою терпіння – безталанність, Холодні руки й руки теплі, В мені відсутня бездоганність. Люби мене, при деннім світлі І в темноті мій дотик тіні, Люби як любиш сонце в літі І як зимою любиш іній. Мої рядки, що зараз пишу, Люби їх суть і беззмістовність, Мій серця крик і мертву […]...
- Не потрібно мене втішати Якщо бачите, що я плачу – Не потрібно мене втішати. Якщо я для вас щось значу – Треба диво подарувати. Я не хочу високих замків, Не потрібні мачо і “бехи”, Подаруйте мені веселку, Й на додачу – шоколадні цукерки. Я в обійми візьму веселку, І піду разом з нею в літо. Своє щастя зберу на […]...
- Руданський Степан – Мене забудь, моя дівчино! Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь – і тяжким смутком Не розбивай біленьку грудь: Шукай собі коханка хутко, Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь, мене не треба! Та якби я коли-небудь Тебе забув… – о боже з неба, Мене забудь, мене […]...
- Аліна Звіздецька – як ніколи не твій Як ніколи не твій і як завжди не тліючий автор Прибирає всі зайві думки мов ранковий двірник Прокидає твоє зазвичай позапланове завтра Кожен день твій запалює наче вологий сірник Розбирає життя на декламує їх вголос у вітальні твоєї журби І ти слухаєш всю цю цензуру а сипляться мати На скорочені суми ваших ймовірних “якби” І […]...
- Микола Руденко – Що вам сказати, мамо Що вам сказати, мамо, Праведнице безталанна?.. Темрява ходить не прямо – В неї душа захланна. Всюди пекельне рало, Що вимагає покори, Навіть шляхи заорало, Навіть обстригло гори. Маємо власну домівку – Отже, Всевишній з нами… Вже ми навчились корівку Пасти попід тинами. Ріки пересушили. Переробили природу – Тільки б нам душі лишили Не вкоротили роду! […]...
- Леся Українка – “Мамо, іде вже зима… “ “Мамо, іде вже зима, Снігом травицю вкриває, В гаю пташок вже нема… Мамо, чи кожна пташина В вирій на зиму літає?” – В неньки спитала дитина. “Ні, не кожна, – одказує мати, – Онде, бачиш, пташина сивенька Скаче швидко отам біля хати, – Ще зосталась пташина маленька”. “Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?” […]...
По стіні збігали стрілки аналіз.