Аліна Звіздецька – Я сьогодні не вельми висока

Я сьогодні не вельми висока і не зовсім втішена.
Чи це доля косоока, чи я полишена на якийсь особливий випАдок.
Кажуть, лягати спати і все пройде. Справді.
Життя проходить поки ти спиш, але проходить повз.
Мені не залишили крутий спадок, зелених автівок з відкидним.
Лише передоз порожніх думок із чорним міцним,
Який не дозволяє заснути.

Мене вже нудить від “святих слів надіїї”.
Нудить світом без світла, сліз, смути.
Розумію – нічого вічного.
Життя на відстані власних кроків.
Любові пристані не відіграють особливої ролі,
Як і слова пророків. І немає гіршого,
Ніж віра в казки. Це лише перевірка волі.
А мої кволі рими – схиблення світосприйняття.

Зізнаюсь поволі, що це “не те, у що ми вірили в школі,
Чиста брехня”, яку усі гордо несли, мов жезло,
Ось це “не те” насправді і зветься всіма – життя.

Як весело.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Професія людину облагороджує.
Ви зараз читаєте: Аліна Звіздецька – Я сьогодні не вельми висока
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.