Алла Вишня – думай серцем



У клітці власних амбіцій,
За гратами темпераменту,
Ми не порушуємо традицій,
Ми тільки вводимо власні правила.

Ми арештовані своїм розумом,
Живем у світі лише знаннями,
Шукаєм вихід одним лиш способом –
Проблеми змінюєм із роками.

Залізні ковані замки-граніти,
Ми їх чіпляєм на серце й душу,
Ми із народження вже недіти,
Ми від народження холод й суша.

Зриваєм крила, ховаєм в сейфи,
В наручники пхаєм ослаблі руки,
Ми ЗМІ скам’янілі жертви,
В серцях в нас лиш механічні звуки.

Ми натовп міста, ми його жертва,
Ми маса з сірих пустих облич,
Душа у міста навіки мертва,
Ти щастя в неї навіть не зич.

На колір – сіро-блідої барви,
На смак, щось подібне гірчиці з перцем,
І як не кажуть – учись роками,
Ти вчитись – вчися, та думай – серцем.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Роман про трістана та ізольду скорочено.
Ви зараз читаєте: Алла Вишня – думай серцем