Алла Вишня – Ворожка

Липневі, м’ятні й безсонні ночі,
В очах – вогні, а в косАх волошки,
Лукавий усміх й зелені очі,
В руках стихія, вона – ворожка.

У серці море, бурхливі хвилі,
В душі блакить й неосяжна даль,
Все б підкорилося її силі,
Якби не інших очей кришталь.

В словах у неї вся мудрість роду,
Косей русявих широка стьожка
Простяглась у синю блискучу воду,
Їй можна все, бо ж вона ворожка.

Чарує, часом, її манера
Так заглядати в чужі серця,
Чи від природи трохи шалена,
А чи характер має борця.

Підвладно все їй, земля та небо,
І океани чужі І гори,
Лише без нього їй це не треба,
Лише без нього вона у море..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Поривняння персонажів пісні про роланда роланд,ганелон.
Ви зараз читаєте: Алла Вишня – Ворожка
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.