Алла Жабокрик – А якщо чесно: ти мені ніхто

Related posts:

1. Алла Жабокрик – Хай будуть на згадку мені ті прощальні слова Хай будуть на згадку мені ті прощальні слова. Неначе кришталі, що більше не знайдуть почину, Що будуть молитись вночі на незвідану силу. Що будуть злітати щовечір в святі небеса. А потім дощем упадуть на мою сіру днину. Хай будуть на згадку мені твої пальці в косах, Неначе повітря нестримного вічні пориви. Мов хвилі всесильні, що […]...
2. Алла Жабокрик – Я так втомилась від твоїх “прощай” Я так втомилась від твоїх “прощай”. Від тебе, і від сліз, і від прокльонів. Твої слова вже не приносить болі Лиш тихий сум у серце, душу, чай. Я так замерзла від твоїх ” іди!”. Знай, твої очі були мені – смертю. Ти намагавсь мене із себе стерти. У тебе вийшло. Тільки замовчи. Я не кричала […]...
3. Алла Жабокрик – “той чоловік” Він єдиний, з кого я писала б ікони. Хоча до святості йому далеко, звісно ж. Він пив вино, палив, жалівсь на втому. І кожну ніч писав шалені вірші. Той чоловік. він був для мене богом. Для решти ж був диявола він гірший. Коли в мені зима була та сніжно. Він жив в мені. без плати. […]...
4. Алла Жабокрик – А правда, що в тобі немає неба А правда, що в тобі немає неба, І що тобі не хочеться літати? Твоя бездушність це вже не проблема, Тобі її віддали без доплати… А правда, що в тобі немає сонця, Що ти упав і сліпнеш щохвилини? В тобі шукала справжнього саксонця, А ти зізнався, що не маєш сили. А правда те, що ти не […]...
5. Алла Жабокрик – З ким вона буде засинати завтра З ким вона буде засинати завтра. не відомо У яких координатах світу. чи якою мовою Її новий мен буде казати їй: – кохана, я тебе вилікую. у мене є ліки Від хвороб твоїх вічних і від мігрені. Кохана, я буду саджати у горщики квіти Виховувати дітей, возити тебе на Кіпр Тільки не йди. не йди […]...
6. Алла Жабокрик – Ти слухай дощ Ти слухай дощ. Й забудь моє ім’я. І можеш навіть трохи проклинати. Уже не вперше, мені просто чхати. Пороків маєш вдосталь ти. і я. . . Коли ідеш – нема чого вертати. Коли ідеш, то вже на все життя. ____________________________ І ось через місця я знову рівно дихаю. Себто, без приступів паніки/суму/астми. Намагаюсь хоч трохи […]...
7. Алла Жабокрик – Коли ти прийдеш – я забуду всіх Коли ти прийдеш – я забуду всіх І стомлено схилюсь до твого тіла. Ти мій єдиний і останній гріх, Прийди скоріш допоки я не стліла. Прийди до мене океаном з хвиль, Таким небесним і таким нежданим. Знайди в мені посеред шторму штиль. Усе знайди, що інші не шукали… Відчуй мене. Просякни мною весь! (Я лиш […]...
8. Алла Жабокрик – а він колись був просто перехожим А він колись був просто перехожим. а він колись був попросту ніким. Він був безликим, сірим, на всіх схожим. для мене був, здавалося, пустим. А я колись шукала, мов прокляття, своє кохання. Боже, та чому Я взріла всіх, а лиш його останнім? а лиш його закинула в пітьму. А я тоді металася між світлом. шукала […]...
9. Алла Вишня – Напиши мені, пташко, чотири останніх листа Напиши мені, пташко, чотири останніх листа. Я із кожним листом буду трішечки помирати. Я заплющую очі, я тихо рахую до ста, Моє серце кричить, як заряджені болем гармати. І у кожнім листі напиши мені тільки по слову, Я ж, як світло в пітьмі, берегтиму твої листи. Я ще пам’ятаю твій сміх і твою бездоганну мову, […]...
10. Алла Жабокрик – Скільки ж іще їх буде? Скільки ж іще їх буде? Розумних, гордих, гарячих. Тих, хто нічого не значить. Хто не запалює груди. Хто тебе ніжно цілує. Зранку заварює каву. З ким тобі просто цікаво. З тим, хто в тобі не пульсує. Скільки ж іще їх буде? Вірних, чутливих і тихих. Тих, хто покине у лихо. Мовчки піде і забуде. Тих, […]...
11. Алла Жабокрик – всі ці дівчатка Всі ці дівчатка, які кінчають в душі на поетів\акторів\художників Які сором’язливо спускають очі додолу, а дивляться тобі на ремінь Які накачують себе алкоголем\цигарками\тьмою різних наркотиків І лягають тобі у ліжко, як тільки на місто спускається темінь. Всі ці дівчатка, які губи фарбують хтивістю і прокляттями Які стоять на колінах довше ніж черниці на ранішніх літургіях… […]...
12. Алла Жабокрик – Моя блакить. Тобі. Моя блакить Моя блакить. тобі. моя блакить. Спада’ волосся із чола невтішно Ховаю очі, знаючи, що грішна Я всім кажу, що зовсім не болить Що сум в моїх зіницях лиш на мить Моя печаль. тобі. моя печаль Пуста ця постіль достобіса ранків Церковні дзвони б’ють безперестанку Шукають в мені сповідь, мов грааль Мій гріх в мені сидить. […]...
13. Алла Жабокрик – Між днями розкиданими, сонними, грішними Між днями розкиданими, сонними, грішними. Між розмовами із вином, сексом та грішми. Між поетами, музикантами та бандитами. Між жінками, чоловіками на тіло ситими. Між рядків, між проказ та між душ пробитих. Я зуміла тебе згубити. Десь між сьомою, восьмою чи дев’ятою ранку. Між недопалків, віршів та пустих бляшанок. Між вчорашньою піцою, білизною та сусідками. Між […]...
14. Алла Жабокрик – А він не відпускає А він не відпускає живе у тобі щохвилинно Живе у грудній аорті так міцно тепер і тихо Хапає тебе за легені ти дихаєш ним постійно У сонячному сплетінні відбитки кожного пальця Він мабуть в тобі зостався Він мабуть таки хронічний І снігом вкриває землю тебе накриває знову Під супровід монологу /емоції вже за звичку/ Ось […]...
15. Алла Жабокрик – давай торкатися будемо душами Давай торкатися один одного просто зараз у цій безодні Давай говорити різними мовами і розумітися на півслові Давай я буду тобою дихати тобою мріяти тобою бачити Давай рахувати спільні вибухи після промови усіх означень Серце твоє переповнене стукотом. голос твій переповнений силою Давай розчинятися разом із звуками наче вода із чорнилами Давай дивитися один на […]...
16. Алла Жабокрик – Ввечері, коли жахливо хочеться дихати Ввечері, коли жахливо хочеться дихати На повні груди, а холод виламує кістки, Я часом чую, як за твоїми вікнами падає дощ, А на кухні закипає чайник. Просто відстань – це лише цифри. Просто кохання – це лише згадка. Просто жити. просто доводиться жити. Без. тебе. І прислухатися до того, Як чашка наповнюється гарячим трав’янистим чаєм. […]...
17. Алла Жабокрик – Сукня падає з пліч і ключиці твої горять Сукня падає з пліч і ключиці твої горять. Ти не тут. Ти мовчиш. Ти додолу схилила повіки. Всі слова утекли, лише руки зрадливо тремтять. І по венам не кров, а бурхливі карпатськії ріки. Сукня падає з пліч і бажання до стелі летять. І зап”ястя вібрують, і входять у вигини тіл. Ти безмежна тепер. Розчинилася серед […]...
18. Алла Жабокрик – Твій голос Твій голос Твій голос тепер мені сниться Від нього потрібно ховатися так Як від сонця ховають зіниці. Твій голос Твій голос мене убиває Ламає/ судомить/ шмагає/ зжерає Твій голос. А скільки ж у ньому прозріння! Твій голос – моє божевілля І я віддала би усе щоб щодня Сходити з розуму (бо ж то фігня) Нащо […]...
19. Алла Жабокрик – я серце стер у пошуках тебе Я серце стер у пошуках тебе Я губи пік об інших, не коханих Я їм читав надвечір щось святе А потім пив. і днями. і ночами. Я виглядав у них одну тебе Я був сліпий до їх шальних очей В поривах жити, я боявсь померти Бо в світі цім ще не відчув тебе Для тебе […]...
20. Алла Жабокрик – Віриш, весь осуд у грудях Віриш, весь осуд у грудях поволі насичує гнів, Я його вириваю із себе і руки вкриває смола. Все мені не болить. Лише рани притрушує сіль. Та на тілі моїм через кров проростає трава. Все мені не моє. Все лиш пам’ять минулих слідів. Лише руки тремтять, коли знову спускається ніч. Я живу серед згадок, фантомів забутих […]...
21. Алла Жабокрик – ти колись вицвітеш, дівчинко Ти колись вицвітеш, дівчинко. Станеш бляклою, непомітною І ніхто не побачить тоді твоїх сизих очей. І ніхто вже не буде на тебе дивитися. І ніхто вже не буде У тебе дивитися. Бо твій біль вже обрид. Він нікому тепер не пече. Ти колись втомишся, дівчинко. І ця втома буде такою пропащою. Такою всесильною, такою незрячою. […]...
22. Алла Жабокрик – вона прокинулась вчора від бажання суїциду Вона прокинулась вчора від бажання суїциду. На вулицях було порожньо, нестерпно і трохи сиро. І не відомо: чи дощ її бив у душу чи в спину І чи то він закинув їй зашморг на шию. Вона прокинулась вчора. і не знала, що їй робити. Її не чекали ні друзі, ні колеги і, знаєте, навіть кредити […]...
23. Алла Жабокрик – Вбивай мене словами і шматуй Вбивай мене словами і шматуй. Добий мене. Бо я і так вже мертва. Я пережила сотні тисяч бурь. Але ось ця була уже нестерпна. Шмагай мене. Тавруй свою печать. Знов ти залишиш на мені цей спомин. Слова. Слова. Ще трішки й спопелять. Й душа відлине через сірий комин. І полетить у небо до зірок. Розхристана, […]...
24. Алла Жабокрик – Спогади Зима така довга. наділена рефлексіями і нестерпна. Тягнеться, наче холодний алкоголь із скляної пляшки Допити її? чи вилити? чи, може, нарешті стерти? Цю зиму, яка не народжується роками. Не починається, не морозить, не вовтузиться у гортані А тільки приносить холод довжиною у тисячі метрів Приносить про тебе спогади, які я сховаю подалі І вологість на […]...
25. Алла Жабокрик – це тут. просто тут Це тут. просто тут. просто зараз. в чиємусь незрілому тілі. Чиєсь недоспіле кохання зірвалось і падає вниз. Це тут. в цьому просторі й часі. у цьому шаленому вальсі. Під ці неритмовані звуки хтось прагнув піднятися ввись. Це тут. в цьому місті розпусти. у місті палкого безумства. Хтось жадно хапає руками надшкрібки минулих подій. Це тут. […]...
26. Алла Жабокрик – А я прагну неба А я прагну неба. Так треба, так треба. Злітаю зі скелі і зорі ловлю. Але в руках пусто, Лиш попіл потусклий, І вже я не знаю чи ще я живу… Я прагнула сонця І волі саксонця. В душі і у серці. У снах й на яву. І міряла крила. Й чекала на диво. Чекала й […]...
27. Алла Жабокрик – до кохання залишилось три листопада До кохання залишилось три листопада, Сто сорок годин та чотири грози. До кохання шість кроків вліво й направо, А потім ще трішечки зовсім пройти. До кохання пробігти ще десять будинків Або навпростець у човні проплисти. Сім чашечок чаю, дві кави і швидко Ще п’ять невеличких ключів віднайти. До кохання вже близько, рукою подати. Якихось ще […]...
28. Алла Жабокрик – коли він ішов по місту Коли він ішов по місту, що впилось своїми смогами Що впилось своїми істинами. дешевими і продажними Йому хтось плював у спину і карма стелилась дорогами І грали музики на виході. прощальними. тихими. маршами. Коли він ішов по каменях брудними роздертими стопами Руками тримав свою віру (насправді, що була вином), Мовчав, хоча міг поділитися трьома чи […]...
29. Олена довганюк – Якщо знайшов таку людину, як ти Якщо знайшов таку людину, як ти, Не піддавайся стереотипам, не вір тим безглуздим словам: “Однакові люди не можуть бути разом”. Така людина допоможе тобі краще зрозуміти себе, Їй ти зможеш розказати, якщо не все, то багато того, Що не міг розказати нікому, будеш довіряти, як самому собі. То тобі буде з такою людиною легко і […]...
30. Діана Сушко – Не вір мені Не вір мені, Вір мені, Вір мені, Вір мені, Вір… Коли вже несила чекати, Коли я – босоніж до хати З кишенями, повними зір. Не руш мене, Руш мене, Руш мене, Руш мене, Руш… Коли умиваємось зрання, Коли я скидаю убрання Зі спраглих сполоханих душ. Не клич мене, Клич мене, Клич мене, Клич мене, Клич… […]...
31. Мені нікому, окрім тебе, писати Я пишу листа про клени й птахів. Мені нікому, окрім тебе, писати. Ти мене на узбіччі життя якось стрів, Подарував усмішку та солодку вату. Ти казав, що треба дотягнути до ранку, Нашвидкуруч перебинтовував рани. Я зараз сиджу біля дому, на ганку, І занотовую всі твої обмани. Як мала дитина, знаю. Що поробиш? Мені треба пам’ятати […]...
32. Кіплінг Редьярд – Якщо Якщо спокійний ти перед юрбою, Де зведено на тебе поговір, Зневірений, залишився собою, І зрозумів тягар чужих зневір; Якщо навчився ти терпляче ждати, Поміж брехні самому чесним буть, Не прибирався у святецькі шати І люттю не відплачував за лють; Якщо ти мріям не віддавсь на ласку, Якщо ти владар пристрастям своїм, Якщо приймаєш Успіх та […]...
33. Леся Українка – “Якщо прийде журба… “ Якщо прийде журба, то не думай її Рознести у веселощах бучних За столом, де веселії друзі твої П’ють-гуляють при покликах гучних. Ти не йди в пишний дім, де музика бринить, Де танцюють веселії пари, – Там ще гірше серденько тобі заболить, Чоло вкриють ще тяжчії хмари. І в людську течію ти не важся іти, Де […]...
34. Наталія Пиж – Коли на душі мені важко Коли на душі мені важко, На серце лягає печаль, З’являєшся ти. Ненадовго. Секунду, хвилину… А жаль! Приходиш до мене як мрія, Як марево в тихому сні, І я, наче квіточка млію, А ти щось говориш мені. Обійми твої, твої руки, Твої ніжні й чуттєві вуста… Ніколи я їх не забуду. А зараз чекаю листа. Чекатиму […]...
35. Катя Грушовська – Якщо ти якось додому повернешся Якщо ти якось додому повернешся І побачиш її заплакану Відчуєш як тісно насправді стіни стискають простір Як відчай цілує Вбиває в її устах пелюстки макові Якщо все і дійсно так Обійми її просто Якщо вона довго кричатиме Хапатиме кисень легенями А потім зламає хребти іще ненародженим вашим “завтра” Усе зруйнує Її птахи все одно збиватимуть […]...
36. Микола Руденко – Якщо твої товариші Якщо твої товариші Не ділять дум твоїх віднині, – Не дай торкнутися душі Рукам, що зраджують святині. Хай твердить той, хто втрати в зір, Що ти, мовляв, ідеш не в ногу. Якщо ти віриш – значить, вір, Шукай в земному неземного. Серед хвальби і хизувань, Де кожен прищ – суддя верховний, Нехай сліпа міщанська твань […]...
37. Томаш деяк – якщо тобі ще болить десь в районі серця Якщо тобі ще болить десь в районі серця Коли ти бачиш натовп на вулицях міста Якщо любов до країни в тобі озветься То всі перепони й загрози не мають змісту Якщо твій прапор злітає у твоїх грудях А не на твоїй сторінці, чи на світлинах Тоді вітаю, ще трохи й ти скоро будеш Не місцем […]...
38. Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Якби мені на мить в Твої долоні, На долю віку, чи на чтверть хвилини… Не знати і не відати провини За те, щоб цілувати Твої скроні… … Аби на волі у Твоїм полоні… Серпнень 2013р...
39. Юлька Гриценко – Мені б Тебе так не любити Весняним сміхом, сонцем сита, Вже досить прагнень і бажань! Мені б сховати власний жаль, Мені б Тебе так не любити. З очей дощі вже вітер витер, І марно плакати в душі! Мені б спинитись на межі, Мені б Тебе так не любити. Солодким смутком небо вкрите, І тільки спогадів потік… Не треба щастя у житті! […]...
40. Герасим’юк Василь – Якщо колгосп імені Лесі Українки Якщо колгосп імені Лесі Українки Платив твоїй матері Півтора карбованця на місяць, Якщо із твоєї дідівщини Брали щороку Найбільшу копицю сіна, Якщо ти, початкуючий поет, Зі своїми вівцями пас кілька колгоспних – Із металевими (нині – пластмасовими) мітками На пробитих вушках, Якщо ти виріс На молоці і на бринзі, Ти повинен дізнатися: Скільки коштує відпускна, […]...