Алла Жабокрик – “той чоловік”

Він єдиний, з кого я писала б ікони.
Хоча до святості йому далеко, звісно ж.
Він пив вино, палив, жалівсь на втому.
І кожну ніч писав шалені вірші.
Той чоловік. він був для мене богом.
Для решти ж був диявола він гірший.

Коли в мені зима була та сніжно.
Він жив в мені. без плати. безсловесно.
Він пив мене. до дна мене. так ніжно.
І квіти покладав на мої чресла…
Той чоловік лягав до мене в ліжко.
Лягав до мене в душу, якщо чесно.

В його словах завжди було так тихо.
В його очах завжди виднілось пекло.
Для всіх він був нескореним та диким,
Для мене ж був єдиним в світі сенсом.
Той чоловік. він був для мене лихом.
Найкращим лихом із найбільшим серцем.

І як мені тепер без тебе жити…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Аналіз твору до русі україни.
Ви зараз читаєте: Алла Жабокрик – “той чоловік”
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.