Амебейна композиція
Амебейна композиція (грецьк. amoibdios – взаємний) – будова художнього твору за принципом смислового та синтаксичного паралелізму, повторення композиційно важливих частин (фрагментів, образів, стилістичних прийомів тощо), де обидві теми викладаються, набуваючи особливої ускладненості та контрастності, почергово:
Загорнуте у сутінки обличчя,
Мандрівки серед пожовтілих гір…
(Такі осінні, суто романтичні
Рядки собі лягають на папір).
Подекуди листочки, наче ноти.
По них і награвав вітерець…
(Нечистий шепче:
–
Зелений змій виля хвостом, як пес).
Вплітаються назовсім у волосся
Липкого павутиння ниточки…
(Та голова наполовину боса,
А як далеко ще оті вінки).
І клоунів розмови безтолкові
Приглушує мелодія дощів,
(Рудий регоче, білий хмурить брови
Усе життя у кожного в душі)
(В Кожелянко).
Композиція амебейного вірша складається за принципом паралельного розвитку двох мотивів; має різні форми. Подеколи у другому рядку такого вірша у дещо зміненому вигляді повторюється Мовлене у першому:
Серед поля попід небом жито жала.
Жито жала попід небом серед поля.
Вітер віяв, сонце гріло, дожинала.
Дожинала, сонце гріло, вітер віяв
(О. Олесь).
А. к. була започаткована в Елладі, зокрема при діалогічному виконанні пісень. Такі тенденції спостерігаються і в українському фольклорі (“А ми просо сіяли… “).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ой чиє ж то жито… – Українська народна балада ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею […]...
- Ой у полі нивка – Соціально-побутові пісні ОЙ У ПОЛІ НИВКА Ой у полі нивка, Кругом материнка… Там дівчина жито жала, Гарна чорнобривка. Жала ж вона, жала, Сіла спочивати, Їхав козак з України, Мусив шапку зняти. Мусив шапку зняти, – День добрий, – сказати, Помагай Біг, дівча моє, Тобі жито жати! А дівчина стала, Йому одказала Вона ж йому одказала Серденьком назвала.’ […]...
- Аналітична композиція в п’єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Аналітична композиція в п’єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми XІX століття, що відроджувала традиції античої драматургії. Автор використовує аналітичну композицію, щоб показати невідповідність між зовнішніми проявами життя з його справжньою сутністю. Він добре знав проблеми, що постають перед людиною в житті, розумів, що зовнішній добробут приховує чимало трагедій. […]...
- Сюжет і композиція роману М. Лермонтова “Герой нашого часу” Сюжет і композиція роману М. Лермонтова “Герой нашого часу” І. Історія створення роману. (Початок роботи – 1838 рік, під враженням від поїздки на Кавказ. “Бела” і “Тамань” опубліковані окремими повістями. Спочатку не задумувався як роман (збірник повістей). Але в 1820 році “Герой нашого часу” вийшов у світ. Повісті, що ввійшли до нього, зв’язані єдиною композицією […]...
- Аналітична композиція У п’єсах Г. Ібсена Ще за життя драматурга п’єси Г. Ібсена визнавалися новаторськими, а їх автора цілком справедливо називали творцем аналітичної драми XIX століття, що відроджувала традиції античної драматургії. Композиція п’єс Ібсена пов’язувалася з будовою трагедії Софокла “Цар Едіп”, уся дія якої підкорена розкриттю таємниці – з’ясуванню подій, що відбувалися колись. Поступове наближення до таємниці створює сюжетну напругу, а […]...
- Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” – багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою; – характеристика колоритних народних типів, взятих з різних “поверхів” українського життя XVIII ст.; – кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних граней та переживань – поетичних і трагічних; – сповнений пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі – […]...
- Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка Сценарій Я ВОСКРЕС, ЩОБ ІЗ ВАМИ ЖИТИ ПІД ШАЛЕНСТВОМ ВЕСНЯНИХ ЗЛИВ В. Симоненко (Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка) Я ВОСКРЕС, ЩОБ ІЗ ВАМИ ЖИТИ ПІД ШАЛЕНСТВОМ ВЕСНЯНИХ ЗЛИВ В. Симоненко (Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка) Шкільний зал прибраний під українську світлицю – квітами, рушниками, вишивками. На стіні – портрет В. Симоненка, під ним […]...
- Аналітична композиція п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім” I. Г. Ібсен – творець аналітичної драми XIX ст. (створив “нову драму”, яка в той самий час відроджувала традиції античної драматургії; особливість аналітичної композиції: таємниця, події, що відбувалися задовго до поданих на сцені, є причиною ситуацій, в яких опинилися герої; за Ібсеном, змістом такої композиції є осмислення сутності всіх подій, розкриття внутрішнього трагізму, що приховується […]...
- Де тополя росте – Тичина Павло До тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Жито шепче мені, Як привільно навкруг, І тремтить вдалині Й потопа виднокруг… Гей, простори які. Любо-мило землі: Де не глянь – колоски Та всі в злоті-сріблі. Де не глянь – колоски Проти […]...
- Композиція та зміст твору “Маруся Чурай” Перший розділ, у якому йдеться про суд над Чураївною, зразу ж уводить нас у змістову суть роману, знайомить майже з усіма персонажами, які діятимуть у творі. У цьому розділі започатковані головні сюжетні та смислові лінії й починається досить активне розкриття характерів персонажів, яке продовжиться в наступних розділах. Головне завдання Другого розділу “Полтавський полк виходить на […]...
- Чорноморець, матінко, чорноморець (народна пісня) “Чорноморець, матінко, чорноморець Вивів мене босую на морозець. Вивів мене босую та й питає: “Чи є мороз, дівчино, чи немає?” “Ой нема морозоньку, тільки роса, А я з чорноморчиком стою боса”. Ой став вітер буйненький повівати, Ой став мене чорноморець підмовляти. “Ходи, ходи, дівчино, ходи з нами, Дамо тобі сірмяжину із стрічками. Дамо тобі черевички […]...
- Тіна Карабанович – Під чужим небом Під чужим небом Світить чуже сонце Під чужим небом Чужі руки Довгі… Жовті Дні розлуки… Під чужим небом Твої-мої муки… Під чужим небом продано серце За дешеві ліки- Чиїсь марні втіхи… Не чекай дарма, Не став собі клейма… Ти кажеш вільний… А то просто біль суцільний…...
- Зеленеє жито, зелене (народна пісня) Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості мене ждуть.* Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито при межі, Хорошії гості від душі. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито за селом, Хорошії гості за столом. Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито ще […]...
- Христина Сирова – Сотні тисяч раз думала, що все Сотні тисяч раз думала, що все. Спопелію. Нутро калічили зізнання, розбиті мрії. А ти на рани дув, і цілував у скроні. Бороню… Пручаюсь від неволі у твоїх руках. Ти віриш, Що це мине. Я вільна. І не ламай моє одне крило. Я з ним ходити попід небом вже навчилась. А тим хто на землі, до […]...
- Тарас Шевченко – Мені тринадцятий минало Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в бога… … Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тойді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Перша глава Біблії Коли співав ще камінь, мали крила змії І Єва одягалась в черемхове листя, Тоді буйніший і хмільніший вітер віяв І море сяяло під зорями сріблисто. Коли із яблуні зірвала Єва місяць, У раї збунтувались буйногриві леви, Адамові сини по світі розійшлися, Здвигаючи міста і тереми для Єви. 4 квітня 1935...
- Метаграма Метаграма – (грецьк. metagrdpho – внесення зміни у текст) – віршовий прийом (подеколи – літературна гра), який полягає в заміні початкової літери у слові, що призводить до появи нових слів з відмінним смисловим значенням (жито – сито). М. використовується у точному римуванні: Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер. Що ми загинем, яко обри, […]...
- Левко Боровиковський – Убійство УБІЙСТВО На заході раннє небо Мов кров’ю залито; Прийшли вісті до милої, Що милого вбито… Не на війні його вбито – Затягнено в жито, Червоною китайкою Рученьки прикрито, Зеленою оливою Очиці залито. Прилетіла зозуленька – На головку пала, Та випила оливоньку, Та й заворкувала: “Такі очі, такі брови, Як у мого пана!.” Десь узялась його […]...
- Апокопа Апокопа (грецьк. Apokope – утинання) – усічення наприкінці слова одного чи кількох звуків без порушення значення. слова. А. поширена у мовній (побутовій) практиці, що впливає і на художнє мовлення: Що кидає тебе у відчай? Котра частина твого “я”? Ота, що плаче?, Та, що квилить? Ота, що наріка? (Л. Ярмак). Останнє дієслово у цитованій строфі “наріка” […]...
- Симетрія Симетрія (грецьк. symmetria – гармонія, розмірність) – розміщення частини художнього твору за принципом віддзеркалення. Прикладом С. може бути олександрійський вірш – дванадцятискладник із цезурою посередині, обов’язковим наголосом на шостому та дванадцятому складах. Симетричним вважається суміжне римування, кільце тощо. Вживається С і в складних композиційних формах, як стихолітія. Цікаві зразки С. спостерігаються і серед фігурних віршів, […]...
- Мені тринадцятий минало… (скорочено) – Шевченко Тарас Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога… Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся Богу… І не знаю, Чого маленькому мені То йді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо і […]...
- Я стою серед дикого поля Я стою серед дикого поля, Пробудившись з солодкого сна, А довкола широке роздолля, А на заході хмара страшна. Я дивлюсь на безжальну стихію, Що гуркоче мов звір вдалині. Зупинити її я не смію, Бо не владна стихія мені. Я стою без сорочки й взуття, Лише вітер пронизує тіло, А на грудях, як символ буття, Срібний […]...
- Богдан Лепкий – Подорожній Глухе, бездушне отупіння Напало на землю. Квіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер набіжить І сірим туманом повіє. Село в долині бовваніє І п’яним сном дрімає-спить. Погасло світло. Зачинились Од зимна двері. Вірні пси В солому з вухами зарились, Лиш шум блукає по межі. Лиш стежкою попід плотами Йде […]...
- Микола Руденко – Сонячний вітер Сонце постійно випромінює в космічний простір Усті потоки атомних часток, їхній рух називається Сонячним вітром. (Iз підручника) Ой ти, Земле, нещасна матінко, Як нам зимно в німому затінку Від штиків за дротами колючими Та від мертвих дерев попід кручами! А за хмарами – десь понад нами – Лине, лине сонячний вітер. Снять сузір’я космічними снами, […]...
- Богдан Лепкий – Малюнок Глухе, бездушне отупіння Напало землю. Цвіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер надбіжить, Туман стурбує і розвіє. Село в долині бовваніє І п’яним сном дрімає-спить. Погасло світло. Зачинились На засув двері. Вірні пси В солому з ухами зарились, Лиш блуд блукає по межи. Лиш стежкою попід плотами Йде голод […]...
- Олек Ніколассон – Битва при дар-даеллі І зібрались війська попід мурами, Попід мурами дар даеллі, І, здавалось, солдати – зажурені, Хоч вони ще із ночі в хмелі… Кожен знав: битва буде останньою. Кожен знав, та сміливо ішов, І не вірив, що ранок застане їх І що вітер овіє їх знов. Вранці ріг заспівав, табір будячи, Закликаючи в битву іти. “Аби виспатись, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Ранок юнаків Вилітають – лиш стопи дзвенять, Аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся, Мов туман, коли вітер шугне, Буря кроків пливе взапашне, Промінливе повітря та гне По дорозі усе, мов солому. На піску, на камінню дзвінкому В бігу ноги скресали вогня. Ні, даремно було би спинять, Ваші обрії, ваша земля вся. П’яний ранок – Кучеряве […]...
- Ірина Шувалова – Тримайся за вітер мій любий Тримайся за вітер мій любий тримайся за вітер Усю нашу марну наскрізність нарешті віджито Відлюблено цноту тож нині у гречку у жито Тримайся за вітер мій любий тримайся за вітер Тримайся за ріки мій любий тримайся за ріки Ми наші одвіку ми наші одвіку й довіку Таких вже було нескінченно багато без ліку Тримайся за […]...
- Марта Тарнавська – Вітер Вітер, солоний вітер, Що хмарить обрій, Вітер, що пахне літом, П’янкий і добрий, Вітер, що бризки піни Несе в обличчя, Вітер, що з далечіні До моря кличе, Вітер, що пестить тіло – Гарячу бронзу, Вітер – рибалка смілий, Надморський бонза, Вітер, чайок квиління І шуму повен, Вітер, немов весіння Бурхлива повінь, Вітер, що ніжно пестить […]...
- Бодай ся когут знудив (народна пісня) Бодай ся когут знудив, Що рано мене збудив, – Малая нічка, мала, Іще-м ся не виспала. Причини, Боже, ночі На мої чорні очі, Причини ще й другую На мене, молодую. Послала мене мати Зелене жито жати, А я жита не жала, В борозенці лежала. Послала мене мати До хлопців погуляти: “Погуляй трохи, доню, Я ж […]...
- Аналогія Аналогія (грецьк. analogia – відповідність) – стилістичний прийом, вживаний митцем для розкриття одного явища через інше, йому “подібне”. Найпростіший приклад А. – з вірша П. Тичини “Ой не крийся, природо”: Твої коси від смутку, від суму Вкрила прозолоть, ой ще й кривава. Певно, й серце твоє взолотила печаль, Що така ти ласкава. А була ж […]...
- Семенко Михайль – Вітер Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. Вітер станув навшпиньки І нас забив. Вітре, замкнув мені дух ти! Обкрижанив ограду. Розсипав між нами зраду… Вітер окайданив бухту… 20. XII. 1916. Владивосток...
- Спондей Спондей (грецьк. spondeios) – віршова стопа в античній версифікації, яка має два довгих склади (на чотири мори); у силабо-тонічній (при ямбах та хореях) зводиться до двох наголошених складів, виступаючи у віршовому рядку допоміжною стопою: Вона суха і сіра. Але вії Примкнеш перед камінням у піску – І раптом бачиш силу вод рвучку Та різкість вітру, […]...
- Іван Франко – Прощальна пісня Будь здорова, моя мила, Я не твій! Розлучила Нас могуча сила! Де поставить кого доля, Там і стій, Моя ж доля – Вітер серед поля. Вона мною що день ближче В грі страшній Мече, прище На побоєвище. Важко, душно, пітьма груба… В хвилі тій, Моя люба, Жде мя, може, згуба!...
- Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала… “ Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала… “ Вірш “На панщині пшеницю жала… ” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але […]...
- Мої роздуми над долею дитини-сироти після прочитання вірша Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало” Мої роздуми над долею дитини-сироти після прочитання вірша Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало” Коли живеш у сім’ї, коли у тебе є і матуся і тато, коли з першого дня життя тебе огортають щоденно любов і турбота рідних людей, то цей родинний затишок, це щастя стає звичним і навіть непомітним-Але ось я прочитав вірш Т. Г. […]...
- Тодось Осьмачка – Забутий Тин із пожеж на захід упав, Сонце вдавив у степи… Там під житами козак умирав, Кров його в землю текла крізь піски. З паном не бився козак за жупан, Тяжко з ним бився за волю в степу: Пояс червоний йому розірвавсь Гострим багнетом, Де ниви ростуть. Журиться жито, схилившись у луг: Колос, мов камінь, втопило […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Поетична творчість Т. Шевченка” Композиція якої поеми побудована за фольклорним принципом троїстості? Поема “Великий льох” має три частини, у кожній з них діють три персонажі. У першому розділі “Три душі” у розмові трьох душ-пташок, у яких перетворилися три дівчини, висловлено погляди на історичні події того часу. Друга частина містить розмову трьох ворон, які символізують реакційні сили України, Польщі й […]...
- Таня Гелетюк – Непроханий гість Непроханий гість ти в моєму житті!.. Як вітер влетів у прочинені двері, Порушив мій спокій і тишу мою, Сполохавши струни завмерлі. Ти вірвався пекучим теплом, Ароматом весняних конвалій, І нестримним потоком дощів, Заховавши відлуння реалій. І фіалковим медом лугів, Яблуневим солодким медом… Ти поїв мої спраглі вуста Під блакитним бездонним небом. Барвінкові духмяні слова І […]...
- Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів (анафора, епіфора, ізоколон І т. п.). І. спостерігається у вільних віршах, верлібрі, в тонічній системі віршування: Був такий день, Коли не можна нічого тягти з […]...
Актуальність комедії мина мазайло.