Аналіз “Чорна Рада” Пантелеймон Куліш
” Чорна Рада ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури “Чорна Рада”: епос.
Жанр “Чорна Рада”: (перший) історичний роман-хроніка.
Тема “Чорна Рада”: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни.
Головна ідея “Чорна Рада”: Викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна
Історична основа “Чорна Рада”: події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до “чорної” ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також “чернь” – запорожці, селяни, міщани, тому її й названо “чорною”). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по допомогу
Головні герої “Чорна Рада”: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Василь (Васюта) Золотаренко, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький, запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і донька Леся; Божий чоловік.
Композиція “Чорна Рада”: роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна – політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом (стрижнем) у творі є романтичний образ дороги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.
- Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. Кульмінація: Проведення “чорної” ради, за підсумками якої І. Брюховецький – гетьман, Я. Сомко – в’язень. Розв’язка: Смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
Композиція роману насичена пригодницькими елементами. Зокрема це епізоди з викраденням Лесі, лицарський двобій, запорозькі суд і кара.
Проблематика “Чорна Рада”:
- незалежності України; патріотизму і зради; ролі державного діяча; ставлення влади до народу; боротьби добра і зла; батьків і дітей; кохання і подружнього щастя; людини і народної моралі; козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії; вірності обов’язку, козацької честі; цінності людського життя.
“Чорна рада” є романтичним твором. Опоетизовуючи козацтво, П. Куліш у ній возвеличує непереможний його дух. Роман “Чорна рада” засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Матеріал для свого твору він брав з багатьох джерел: друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам в архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору – дум, історичних пісень, переказів, легенд, казок про козаччину тощо.
Події у творі відбуваються в добу так званої Руїни, після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирають різні політичні й соціальні орієнтації, що призводять до “чорної” ради 1663 року.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Роман марія скорочино про тоталітарну радянську систему.