Аналіз повісті “Вогник далеко в степу”
Героєві Павлентієві пощастило вижити під смертоносним градом війни. Але як жити далі? Хату розірвало бомбою, батько загинув на фронті. Нема в що одягнутись. І як каже його мачуха Ялисавета: “А що їсти? Хліба намолотили тільки у державу і то не хватило до плану”. (Доречно запитати: “А держава – це не її голодні люди?”). І Павлентій вступає до ремісничого училища, бо там давали не тільки професію, а й сяку таку одежину (навіть шкарпетки, які багато хто із підлітків одягнув вперше у житті) та пайку хліба з сіллю.
Павлентія насправді звати
Училище розташоване у райцентрі, а хлопці живуть у селі. Ходити треба щодня і не один кілометр степом – у темряві, у непогоду, ще і вовків розвелося вдосталь. Та і серед людей вони теж не перевелися.
Ця повість – ніби відрізок із життя самого письменника. Мабуть тому вона і вийшла такою щемкою і хвилюючою. Читаючи її, не один раз стисне горло, а на очах виступлять сльози, хоча в повісті все тихо й мирно, герої її сторінок молоді й здорові, а деякі епізоди написані з тонким гумором. Ця повість так і “проситься” на екран).
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом […]...
- Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це […]...
- Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати […]...
- Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]...
- Вогник далеко в степу (скорочено) – Тютюнник Григір 1931-1980 Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями – Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був сирота. Мати його померла, а коли хлопцеві було дев’ять років, батько одружився з тіткою Ялосоветою. Через місяць батько пішов на війну і не повернувся. Так і живуть вони з тіткою вже шість років […]...
- Вогник далеко в степу (дуже стисло/скорочено) – Тютюнник Григір Для кожного хлопчика у важкі повоєнні роки справжнім щастям було вступити до ремісничого училища, де учнів годували, де їм видавали форму. Прийшли до такого училища й друзі з одного села – троє Василів та Павло. Василів прийняли одразу, одягли в нову форму, а Павлові сказали, що малий ще. І ось вони разом повертаються додому. Старші […]...
- Тютюнник Григір – Вогник далеко в степу (Збірка) Казки і оповідання про любов до природи, а також повісті про долю дітей у воєнні та післявоєнні роки. ЛІСОВА СТОРОЖКА Як одспіває хурделицями зима, як віддзвонить вона ожеледцем – тоненькою і блискучою, мов кришталь, кригою на кущах та деревах, і сонечко вгріє землю та води, збирається данило Коряк до лісу, до своєї сторожки. Там він […]...
- Втілення в образі Павла працьовитості, щирості (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це пам’ять серця автора, художньо відтворена сторінка його життя. Твір розповідає про найтяжчі повоєнні роки дитинства письменника. Григір Тютюнник пише про життя своїх однолітків із великою теплотою та любов’ю. Здається, зображуючи головного героя повісті – Павла, автор розповідає про свою власну юність, коли навчався в ремісничному училищі. З перших […]...
- Аналіз повісті “Климко” Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти й підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він […]...
- Аналіз повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1879) Про популярність повісті свідчить велика кількість її перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю “веселу” повість, хочеться плакати або принаймні жалкувати й мучитися досадою: адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті, – домашнього затишку, порозуміння між ближніми, […]...
- Аналіз повісті Олександра довженко “Зачарована десна” Олександр довженко У преамбулі до кіноповісті О. довженко причину її написання пояснює спогадами, викликаними “довгою розлукою із землею батьків” і бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. В українській літературі можна знайти, чимало подібних оповідань, повістей про “босоноге дитинство”. А от “Зачарована десна” й нині залишається єдиним унікальним твором […]...
- Аналіз повісті Ольги Кобилянської “Земля” 1902 До вершинних творів о. Кобилянської належить повість “Земля”, написана на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася восени 1894 р. в селі димці неподалік від Чернівців, куди письменниця часто виїжджала на відпочинок. Кобилянська була особисто знайома з родиною Жижіянів (у повісті – Федорчуків), до якої належали брати. дворічне життя в димці дало авторці змогу глибше […]...
- Аналіз повісті О. довженко “Україна в огні” Олександр довженко Кіноповість “Україна в огні” – один із найсильніших, найбільш вражаючих творів української літератури про трагедію народу в роки другої світової війни та й упродовж усієї своєї історії. Саме Україна прийняла на себе перші удари загарбників; найстрашніші і найбільші битви, відбувалися на її полях, і вся вона палала у вогні та стражданнях. Ці картини […]...
- Аналіз повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Стильова своєрідність У “Тінях забутих предків” М. Коцюбинський звертається до неоромантичної поетики, яка на той час стала вельми популярною. У цьому ключі були написані справжні шедеври: відомі вже вам “Мойсей”, “Украдене щастя” І. Франка, а також “В неділю рано зілля копала” О. Кобилянської, “Бояриня” й “Лісова пісня” Лесі Українки, вірші О. Олеся, ще багато прекрасних […]...
- Головні образи повісті Марка Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
- Аналіз повісті “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького В розмові синів Кайдаша про можливе одруження Карпа, в яку втручається і старий Омелько, намічається той конфлікт між батьком і синами, що далі набере більшого розвитку і стане складовою частиною основного конфлікту твору Тут частково подається зав’язка, яка завершується в другому розділі, а саме: одруження Карпа. Розвиток дії у повісті складається з послідовного, хронологічного викладу […]...
- Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” I. Повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” – чарівна казка дитинства (автобіографічність образу Михайлика, подій дитячих років, вражень, відкриттів; у дитинстві знаходяться витоки мистецького натхнення). II. Казковий, містичний світ повісті. 1. Уявлення героїв про дивний світ природи, олюднення ними природи (розповіді діда Дем’яна про лебедів, які приносять на крилах весну і життя, про сонце, яке відмикає […]...
- Повість минулих літ (АНАЛІЗ) Аналіз твору “Повість минулих літ” Жанр: літопис. Про твір: “Повість минулих літ” – це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають “Початковим літописом”. До речі, саме він проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця – автора цього твору. Літопис розповідає про початок української держави, про […]...
- Андрій Малишко – Вогник ВОГНИК Вечірню годину, де в зорях долина, Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина, Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока, Любили в житті над усе, Шумить […]...
- Павло Мовчан – В степу По хвилі зеленій пливе-виглибає ковчег для спасіння, І коршак у пошуках суші заточує лет, Розмотана нитка сотається в небо від тіні, Та слово благальне на кілька віків заліта наперед. Крізь дошки розсохлі щілястий пирій протікає, І чвирка крізь пальці драглиста зелена трава, І степ розіллявсь – скільки око сягає, Хитається снасть, і вітер гуде в […]...
- Відповідь на контрольне питання До повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “ Розкажіть, як Михайлик уперше в житті виявив милосердя? Як до цього поставилася його мати? До села, де жив Михайлик, якось прийшла молода жінка з малим хлопчиком. Це були біженці з Херсонщини. Жінка була голодна, виснажена, таким був і її син. Вона наважилась попросити шматок хліба у багатія, але той їй відмовив. І тоді Михайлик згадав […]...
- Вогник (скорочено) – Малишко Андрій В вечірню годину, де в зорях долина. Де вогником світиться дім, Шумить під вікном молода тополина. Неначе у серці моїм. Там юність ходила у росах до хати І жевріла цвітом вона, Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна. Синів виростали, не зводили з ока. Любили в житті над усе, Шумить […]...
- Дмитро Павличко – “десь далеко в полі, біля стежки… “ Десь далеко в полі, біля стежки, Кароокий соняшник стоїть. Там згубила ти свої сережки На землі розпеченій, як мідь. Там шукали ми твоєї згуби Ночами у травах запашних, Там до дна я випив твої губи, І до нині ще хмільний від них. Там цвіла любов непощадима, Та нема їй більше вороття. Тільки сонях з карими […]...
- Олесь Гончар – Людина в степу Олесь Гончар Людина в степу Оповідання з циклу “Південь” Морозом скувало степ, а потім враз розгасло – ні проїхати, ні пройти. Грейдери лежать розвернуті, колії по пояс. Тут – чорнозем. Важкий чорнозем. Середина зими, а так, наче осінь. Снігу ніде нема. Земля в полинялих барвах, небо – в холодній розтривоженості хмар; по голих посадках б’є […]...
- Сюїта степу За давніх часів, у роки нещасливі, Степ враз помарнів, у тумані став сивим. І кряж диких гір вздовж Бахмутського шляху Став білою крейдою з горя і жаху. Зіниці дінця, тихі Євсюга плеса З тих пір плачуть повінню, зорями весен. У край сонця і срібла, безмежний, полинний Зненацька ввійшли войовничі дружини, Стелились дуби під копита кінноти, […]...
- Степан Руданський – Чи далеко до неба “Що п’ять верстов – то й коршомка, Нічого й лічити, Бо п’ять верстов як проїдеш, Треба й відпочити. Ото їдуть із ярмарку Двоє господарів, У каждого віз порядний, Воликів по парі. Їдуть собі помаленьку, Грошенята мають, Полягали на соломі – Та й думу гадають. Далі їден пробудився З глибокої думи, Повернувся на соломі. “Чи спиш,- […]...
- Борис Грінченко – В степу В степу рвачкий на волі вітер віє, По світу він гуляє, де схотів, І бачить: скрізь недоля горе сіє, І повен світ нещастів і жалів. О, вітре мій! Тобі нема припини, І можеш ти до бога долинуть,- Скажи, коли нам ждать тії хвилини, Що доля всім дасть широко дихнуть? Ти, може, чув?.. Терпіти вже несила, […]...
- Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “ Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті […]...
- Павло Мовчан – “Тебе ліпили протяги в степу… “ Тебе ліпили протяги в степу, Дух облягала трав’яна сорочка, Видющою відчувши плоть сліпу, Ти розірвала кокон сповиточка… Мороз торкнувся лезами зіниць І під лекало темряву обрізав, Щоб, лежачи в заметі горілиць, Відчула форму, скроєну з заліза, – І тісноту, і самоту в собі, І глибину, аби життя прийняти… І серцевинний породільний біль, Коли пектиме інший […]...
- Степан Руданський – Чи далеко до Києва Питаються якось хлопця Подорожні люди: “Чи багато верстов, сину, До Києва буде?” “А не знаю, – хлопець каже, – Було вісімнадцять, Тепер менше, либонь, стало, Здається, сімнадцять!” “Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?” “Та пригода не пригода – Верства повалилась!”...
- Дмитро Загул – “далеко від рідного краю… “ Далеко від рідного краю, На лоні розлогих степів Злітає у далеч безкраю Журбою окрилений спів. Як пташка за літом у вирій, Летять і кигичуть пісні І хочуть в розмовоньці щирій Розвіяти смутки свої. До тебе, моя Верховино, Зелене Підгір’я моє, Я їх посилаю щоднини, Як сумно на серці стає. ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З […]...
- Олесь Гончар – Сцена в степу А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної сцени У мене в степу не було. Коли я наїхав на міну І кінь мій став на диби. По самі йому коліна Зчесало обидві ноги. І дивиться він похмуро, І каже: ти думаєш, я німий. Ти відстібаєш кобуру, Що ж… коли хочеш… добий! […]...
- Богдан Шаповал – А десь далеко падають дощі А десь далеко падають дощі, І музика краплин наповнює серця Скажи своїй згорьованій душі – Їй колір суму вже не до лиця.. А десь безмежно квітне обрій, І пудрою цукровою дерева Обсипані. Веселий усміх долі, Нового ранку світло кришталеве.. Розкрий в обіймах сонцю серце, Злови в долоні крапельку дощу Тремтливий ранок все об ноги терся, […]...
- Елизавета Замана – Ти далеко не Едвард, що має мільйони Ти далеко не Едвард, що має мільйони Слава Богу – застарий він і зовсім не мрія. За вікном не 90-ті роки, Я, на щастя, не Вів’єн – повія. Ти не кинеш мені до ніг квіти, А я не куплю тобі дивну краватку… На шиї моїй не блистять діаманти І я не вмію водити автівку. Тебе […]...
- Павло Мовчан – Посеред степу Самітно, сирітно під вигином неба… Хто ми з тобою? Пасерби долі? Ти ж бо щасливіший, камінь-нескреба, – Вічно сидиш на життєвім престолі. Нехтуєш навіть нашим вітанням, Тупо вдивляєшся в простір стооко, Мовби очікуєш завше світання, Рушення гір, кам’яного потоку… Кібчик сідає на тебе, неначе Хоче до зору ще й свій долучити… Б’ється в заглибинки промінь […]...
- Дмитро Загул – “Голос милого далеко… “ Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай перелетить, Через гори, через скелі – Погляд радісно тремтить. Під дверцятами чекає, Заглядає до вікна, Не говорить, а співає: “Вийди, пташечко моя!” ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “НА БІБЛІЙНІ ТЕМИ”...
- Там, у степу, схрестилися дороги… – Симоненко Василь Там, у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і вночі. Мовчать над ними голубі хорали, У травах стежка свище, мов батіг. О, скільки доль навіки розрубали Мечі прадавніх схрещених доріг! Ми ще йдемо. Ти щось мені говориш. Твоя краса цвіте в моїх очах. Але […]...
- Аналіз “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький ” Кайдашева сім’я ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Кайдашева сім’я”: епос. Жанр “Кайдашева сім’я”: реалістична соціально-побутова гумористично-сатирична повість-хроніка (жанрова специфіка повісті полягає в тому, що зображення повсякденного життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному […]...
- Ой у степу криниченька скорочено – Соціально-побутові пісні Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. (2) Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває. Воли ревуть, води не п’ють. Бо в Крим доріженьку чують. (2) Ой Бог знає, та Бог і відає. Де чумаченьки ночують. Ой ночують чумаченьки В чистім степу при долині, (2) Розпустили сірі воли пасти При зеленій […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – Маруся (АНАЛІЗ) Аналіз твору Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” 1832 р. Літературний рід: епос. Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова). Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу. Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Головні герої твору: Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі). Сюжет: розповідь про сім’ю Наума […]...
Тема та ідея твору катерина шевченко.