Аналіз вірша Тараса Шевченка “Мені однаково”



Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея – ствердження саможертовності в ім’я України – розкривається через зміст усього твору засобом антитези: ліричний герой, розмірковуючи про власну долю, неначе на терезах совісті, виважує пріоритети між власною долею й долею рідної землі, безкомпромісно обираючи найдорожче – Україну.

Глибоке почуття ліричного героя передано за допомогою влучного використання художніх засобів: поряд із яскравими епітетами (люди злії, лукавії, Україна славна, окраденая), поет використовує метафору (злії люди Україну присплять), оксиморон (Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі).

Віршовий розмір твору – Ямб.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Твір роздум про людські крила.
Ви зараз читаєте: Аналіз вірша Тараса Шевченка “Мені однаково”