Андрій Малярик – Чому життя таке несправедливе?
Чому життя таке несправедливе?
Розчарування, біль, душа болить…
Всі, як один, ми вклали свої сили,
У відповідь: “Забудь ти щастя мить”
Чому життя таке одноманітне?
Сонливий ранок, чашка кави і TV.
І свято мами стало непомітним,
VK, ютуб і фільм на DVD.
Та все тому, що портять людей люди,
Поганий вплив, байдужість, компромат,
І позаочі один одного ми судим,
При зустрічі: “Привіт, як справи, брат?!”
Життя летить невпинно, невблаганно,
Та жоден з нас не хоче зрозуміть.
Що жити треба і вмирати рано,
Цінуйте один одного, любіть.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Андрій Малярик – Чому ви кажете, що ви щасливі? Чому ви кажете, що ви щасливі? А позао̀чі плачете в подушку. На публіці завжди хороші й милі, І цим приховуєте сум свій влучно. Чому ви кажете, що ви багаті? Що забезпечені усім і незалежні. Але при цьому живетѐ ВКонтакті, І смс-ки замінили ручок стержні. Ви вдаєтѐ кокетну неприступність, Вважаєте, що гордість править світом, Що все […]...
- Андрій Малярик – Життя ніби потяг Життя ніби потяг, зупинка під назвою зрада Тут люди жорстокі, тут править тваринний інстинкт. Стосунки – пусте, як про соняшник пісня й балада, Життя – одні сльози, ридання, душевний брейринг. Життя – то є щастя, сумні і веселі хвилини, Хтось впав, хтось піднявся, всміхнувся і далі пішов. Для когось життя – це майбутнє його Батьківщини, […]...
- Андрій Малярик – І вірю я в майбутнє України І вірю я в майбутнє України, В її поля, лани широкополі. У щастя й радість кожної родини, В садок вишневий, верби і тополі. Вірю у діток, тих, що підростають, В підтримку їхню і патріотизм. Хай личка ваші, як промінчики сіяють, Разо̀м ми подолаємо “всіх тих”. Прийшла весна заквітчана любов’ю, Принесла миру й злагоди усім. Це […]...
- Андрій Малярик – Коли повагу розчавили безпощадно Коли повагу розчавили безпощадно, І без уваги залишѝли жити в му̀ці, Коли і друзям довіряти стало складно, Я вирішив довіритись собаці. Найкращий друг, який не вимагає Аплодисментів, похвалѝ, і навіть, Коли зірвешся, ну, життя, буває, Він замість ляпаса своє лице підставить. Коли кричиш так голосно на нього За той шматок, за той кусочок хліба, Продовжує […]...
- Андрій Малярик – Ти взя̀ла все, що найдорожче Ти взя̀ла все, що найдорожче, Що найцінніше і близьке. Ти зникла тінню серед ночі, Тільки забула про одне. Неначе звір, що під прицілом, Ховалась ти усе життя. Для тебе все буденно й сіро, Все в прірву, все без каяття. Ти зрадила себе, кохану, Що там казати про людей. Наївну, вигідну, жадану. Усіх в’явивши за гостей. […]...
- Андрій Малярик – Знову пройшла не привітавшись Знову пройшла не привітавшись, На тобі сукня з декольте. Ти горда й пафосна, як завжди, Не помічаєш вже мене. Всі довгих десять років в прірву, І “щирі” ті свої слова, Штовхнула ти у чорну дірку, Я був всього “один із ста”. Із “ста” твоїх “коханих мачо”, Як називала ти мене, І з іншими гуляла завжди, […]...
- Андрій Малярик – “Бережіть себе” На великій, широкій дорозі, Там, де міст, автобус, шосе. Чоловік у “Швидкій допомозі”, Вітер сильний тривогу несе. І по місту минаючи пробки, “Їдьте швидше” – дружина кричить. У машині від окрику шибки, Наче трісли, та він уже спить. Ми спізнились хвилин так на десять, Коментує один з лікарів: “Парѐнхіматозна страшна кровотеча, Перший випадок у житті”. […]...
- Андрій Малярик – Пройти по тиші і як за̀вжди Пройти по тиші і як за̀вжди, Упасти, злитись з небокраєм. І мчати далі, тільки знав би, Що хтось на фініші чекає. Мріям підвладно не здійснятись, Людям під силу зруйнувати. Все сталось так, як мало статись. Жодного шансу, без пощади. Життя давно не має змісту, Й не думаю, що вам цікаво, Чи я бродитиму по місту, […]...
- Андрій Малярик – Помре він колись від запалення мозку Помре він колись від запалення мозку. У власній квартирі чи може десь далі. У нього картини здебільшого з воску, На стінах блищать з фехтування медалі. На ганку, як завжди, улюблена книга. Читать не любив, признавався відверто, Усім трактував, що життя – це інтрига, На речі дивився зухвало і вперто. Бувало збирав і подерті купюри, За […]...
- Андрій Малярик – Пройшло, минуло, відлетіло Пройшло, минуло, відлетіло, Немов з водою поплило. Птахи понесли в далеч сіру, Все, що було – злягло на дно. Час так промчався непомітно, Шкільні роки, бал випускний. Тепер лиш в пам’яті повільно, Нам згадується “хто” й “котрий”. Ми стали думати інакше, У кожного своє життя. Та серце, знаєте, не так щось, Сприймає все оце буття. […]...
- Андрій Малярик – Гадаєш, забути тебе то так просто Гадаєш, забути тебе то так просто, Гадаєш так легко нажати delete? Та, знаєш, як важко покинуть наш острів, І вже, та без тебе шкульгати вперед. Як тихо і трепетно рветься кохання, Як болісно знати, що ти не прийдеш. Без тебе життя – це пусте існування, Що втратило суть і давно вже без меж. Лиш про̀шу, […]...
- Андрій Малярик – Багато в світі ла̀сих є спокус Багато в світі ла̀сих є спокус І ми не а̀нглели, далеко не хороші. Хтось народився, Щоб померти, як Ісус. Хтось народився, Щоб любить життя за гроші. Маленький папірець, що поглинає Повагу, доброту, надію й віру. Це так, як вовк віддався чужій зграї, Та не по волі, зовсім, не по ділу. Образливо, що все втрачає сутність […]...
- Андрій Малярик – На кухні запах смажених котлет На кухні запах смажених котлет, І суп в каструлі смачно так кипить, А я собі навіяв про секрет, І так невчасно, прямо у цю мить. Дружина, як завжди, кудись спішить, І голосом команди віддає. І я згадав, згадав все до дрібниць, Твої уста, волосся і кольє. Помітив, що усе моє життя, Всі тридцять років, як […]...
- Андрій Малярик – У спину ніби кинули ножі У спину ніби кинули ножі, У голосі провалини від болю, На серці безупинно йдуть дощі, Як прикро, та не зміниш уже долю. Тремтіння рук і тихий плач суглобів, Всередині на сполох б’є надія, І пам’ять від щасливих епізодів, Несамовито й трепетно дуріє. Душею й розумом ніяк не осягну, Крізь спалені мости свій шлях долаю. Я […]...
- Андрій Малярик – Слово “Любов” Слово “Любов” – п’ять літер, два склади, Ридання, сміх, образи, поцілунки. Сімейні драми й вірність назавжди, Конфлікти, радість, сльози та стосунки. Слово “Любов” – відоме на весь світ, У всіх країнах, селах, регіонах. Містах, провулках, школах, “до і від”, Й звучить “Любов” так щиро на всіх мовах. Слово “Любов”- майбутнє для усіх, Кохані, друзі, діти […]...
- Андрій Малярик – Злипаються очі від сильного чаю Злипаються очі від сильного чаю, Від чорної кави забилися плечі. Я вкотре від себе самого тікаю, Врізається в голову стомлений вечір. П’ять років тому̀ я піддавсь твому флірту, Не так, щоб аж сильно, та досить відверто. Сто раз пожалів про ту випиту літру, Та зараз, клянусь, я не вип’ю посмертно. Чи то ейфорія, чи то […]...
- Крістік Хрустік – Життя… воно таке мінливе Життя… воно таке мінливе.. Ще вчора стрибнуло зі скелі вниз. Сьогодні – вже прекрасне і щасливе, Створює в тобі новий каприз. Для всіх є щастя у житті, А ми у ньому, як у мрії. Колись в своєму забутті, Я раз вже втратила надії. Люби мене… дозволю я пізнати Все те, що в мене в глибині. […]...
- Андрій Малярик – Світлій пам’яті мого дідуся Малярика Василя Георгійовича П’ятнадцять літ вже ваша посмішка не сяє, Злетіли пташкою від нас Ви назавждѝ. Дідусю рідний, нам Вас так не вистачає, Турботи Вашої, любові, доброти. Та смерть підступна відіграла Останню ноту із мелодії життя. Родину огорнула чорна хмара, Тремтять на вітрі суму почуття. Я досі пам’ятаю Ваші кроки, Ваш голос мужній, щирий та привітний. Забрав Вас […]...
- Андрій Малярик – Люди, бережіть природу! Пожовкле листя в унісон злило̀ся З травою, що виблискує на сонці. Цвіте і пахне жита райдужне колосся, А вітер сильний причаївсь в сторонці. На небі зорі з місяцем привітно Танцють вальс й веселі, наче діти, Їх не злякає дощ та град той грізний, Й не кожен з нас уміє так радіти. Природа-мати ‒ що може […]...
- Андрій Малярик – Кохають не за долари і гривні Кохають не за долари і гривні, Не за квартиру десь в новобудові. Кохають ніжно за обійми сильні, За посмішку й протягнуті долоні. Цінують не за гроші, не за славу, І навіть не за куплене авто. Цінують за відверту, добру справу, Цінують за прогулянки в кіно. Втрачають не за відстань і образу, І справа, як то […]...
- Андрій Малярик – І у дощ, і в холодну зимову сніжницю І у дощ, і в холодну зимову сніжницю, І у спеку, крізь прірву, туман. І в болото, у темінь, й в мороз -30, Я прийду, я здолаю все сам. Я пробачу образи і горді ті вчинки, Я забуду про все, що колись… Я для тебе усе, хочеш зірку з картинки?! Тільки ти назавжди повернись. Ти […]...
- Андрій Малярик – Я не хочу будинок у моря Я не хочу будинок у моря, Не прошу̀ я картини Моне. Що ж поробиш, так випала доля, Мене втішить хороший сонет. Не потрібні манірні вистави, Та й “кохаю” твоє – вже брехня. І, будь ласка, не шли телеграми, Я вже звикла з девізом сама. Мені тепло тоді, коли холодно, І сміюсь я, коли так болить, […]...
- Андрій Малярик – Ти снишся мені ночами Ти снишся мені ночами, Я бачу тебе у снах, Шепочеш тихенько словами, Твій погляд тримаю в руках. І голос пронизує наскрізь, І серце б’ється частіш, І, знаєш, ти моя слабкість, Про тебе сьогодні мій вірш. Вже зустрічі я чекаю І день проміняв на ніч. З’явися сьогодні, благаю, Бажанням, думками, у сні. Ти горя мого утіха, […]...
- Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності Чому в ліриці Лермонтова таке велике місце посідає тема самотності І. “Поет іншої епохи”. (Зміна становища поета в суспільстві з часів Пушкіна. Розрив з аудиторією. Історична обстановка: реакція 30-х років XІX століття (епоха Миколи І). Неможливість активної дії в цей період. Поезія Лермонтова – віддзеркалення настрою часу.) ІІ. Тема самотності – характерна тема для лірики […]...
- Андрій Малярик – Випив холодну чашку кави Випив холодну чашку кави, В думках майбутнє України. Бентежить те, що буде з нами, Як обійти лихо руїни?! У гуглі вводжу текст “новини”, Та як на зло “сайт недоступний”. І що ж чекати нам щоднини!? Що буде завтра? Хто наступний? По телевізорі сьогодні, Мобілізація й накази. Хіба їм недостатньо сотні?! Військові “зміцнюють” всі бази. Давайте […]...
- Андрій Малярик – Мені тільки б тебе побачити Мені тільки б тебе побачити, Твої очі, усмішку, вуста. Серце моє в ганчірку скручене, І оточує мрака густа. Та хоча б доторкнутися дотиком, До слідів, де проходила ти. І відчути парфуми подихом, Повернись і мене пригорни. Ти злетіла від мене променем, Подзвонивши з словами: “Щасти”. В мене донька з таким же іменем, І вродлива така, […]...
- Андрій Малярик – У кожного птаха є своя̀ пташка У кожного птаха є своя̀ пташка, У гордого во̀вка – вовчиця. У когось, мабуть, є улюблена чашка, У кожного пана – цариця. У ста̀рого дуба є довге коріння, У озера тихе є дно. У квітів тако̀ж є дрібненьке насіння, У жита – пахуче зерно. У кожної матері – любляча донька, У тата – коханий синочок. […]...
- Андрій Малярик – Коли рокѝ зненацька й безупинно Коли рокѝ зненацька й безупинно, Летять так тихо, що аж серце гине. Коли у матері волосся під хустиною, Вже не каштанове, а крихітне і сиве. Коли ступаєш мимо дитсадочка, В якому ти провів своє дитинство. Не віриться, що все пройшло і точка, Розсипалось, як дороге намисто. Коли у серці во̀вком виє туга, І проситься звільнитися […]...
- Чому, сказати, й сам не знаю… – Малишко Андрій Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в нашім краю Одним одна біля воріт. На вечоровім виднокрузі, Де обрій землю обніма, Нема кінця їй в темнім лузі, Та й повороту теж нема. Кудись пішла, не повертає, Хоч біля серця стеле цвіт, Ота стежина в нашім краю Одним одна біля […]...
- Твір на тему: У чому полягає сенс життя У чому полягає сенс життя Життя – це нескінченний циклічний процес, ужиття було, є і буде. Але деякі люди асоціюють це слово із словом “існування”. З одного боку, це доцільно, а з іншого – ні! Є навіть такий філософський вираз: “Треба жити, а не існувати!” Саме слово “існування” у більшості людей асоціюється із чимось штучним, […]...
- У чому сенс людського життя? (За оповіданням Джека Лондона “Любов до життя”) Джек Лондон займався літературною діяльністю менш ніж двадцять із прожитих сорока років життя, але творчі успіхи письменника вражають. Сучасники спостерігали за злетом та долею Джека Лондона із заздрістю та неприхованим захопленням. З письменника намагалися зробити живу рекламу “суспільства рівних можливостей”, тобто Америки. Мовляв, ось утілення ідей про справжнє людяне суспільство: пасинок фермера, хлопчик-робітник, який не […]...
- Людське життя – у чому його сенс? (За оповіданням Джека Лондона “жага до життя”) Джек Лондон – один із найвідоміших американських письменників. Його твори надзвичайно цікаво читати. Мабуть, це тому, що автор багато чого побачив і пережив у своєму житті. Майбутньому письменнику змалку довелося тяжко працювати. Наприклад, з десяти років він розвозив газети, потім була робота на консервній фабриці, у пральні, в котельні. Взагалі, Джек Лондон випробував себе у […]...
- “Чому я живу? Чому помираю?” Чому я живу? Чому помираю? Вмираю, вмираю І знов воскресаю… За що це мені? Чи це є життям? Всі муки земні Здаються прокляттям. Повстання в мені, Міжусобиці, бунт. Дорога в вогні І пекельний грунт. Мені б взлетіти, взлетіти! Та я у вогні… Мої крила обпечені, Я змушена йти....
- Чому небеса неблизькі? Чому небеса неблизькі? Чому земля недалека? Чому забув про мене ти? А я не знала-думала про тебе,, Приходив нащо в сни мої.. І мозок мій щодня тривожив; Співав сонети і вірші, І знов як марево мені, А серце спокою незнає, Гадає, що щастя навіки,, А ти приходив, дав надію, І вмить зникаєш назавжди. Вірші душа […]...
- Андрій Любка – Наше життя Ось так ми жили крутили вініли Чекали месію і слухали рок Скривавлених сонць кораблі наболілі Падали в вічність наче оброк І падали в ніч як сміття із вікон Чекаючи неба шукаючи слів Так бігло життя неначе полівка Ховаючись поміж проблем і бабів Ось так пробути і так прожити Треба принаймні для того аби Зрозуміти (або […]...
- У чому полягає сенс людського життя (за оповіданням Джека Лондона “Жага до життя”) 1. Казкова доля Джека Лондона (хлопець-робітник, пасинок фермера, який зазнав бідності, не зміг здобути університетської освіти, але зумів досягти своєї мети і здійснити мрію – став уславленим письменником). Нова постановка проблем та її художнє втілення в північних оповіданнях Джека Лондона (герой залишався наодинці з природою та самим собою, випробовуючи себе в нелегкій боротьбі з труднощами; […]...
- Мар’ян Радковський – Як могло таке у Всесвіті статися Як могло таке у Всесвіті статися, – Не могло в чорних дірах подітися? Чому саме тоді так не спалось нам, Може, дійсно судилось зустрітися? Заміряємо все фаренгейтами І до краю, і раю, і зрілості… Ми так різко стаємо щасливими, Ми – не діти нової стабільності. Нас не візьмуть ні їхні барометри, Ані поклик чиєїсь дебільності. […]...
- Твір на тему: Що таке щастя? Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас – індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя-це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями – доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. Але, на […]...
- “Але хто ж знає, що таке кохання?” (тема приватного життя людини XX ст. в оповіданні І. Буніна “Чистий понеділок”) Слідкуючи за сюжетним розвитком подій в оповіданні І. Буніна “Чистий понеділок”, мимоволі прочитуєш все описуване як банальну історію нещасливого кохання. Зустрілися двоє, але, як потім з’ясувалося, на дуже короткий проміжок часу. Різні погляди на життя, різні характери, різні захоплення призвели до втрати того невловимого, що люди звикли називати коханням. Вона прийняла постриг, він залишився у […]...
- Твір на тему: Що таке щастя? (1 варіант) Щастя… Коли промовляєш це слово, то кожний з нас думає про щось своє. Для когось це просто поспілкуватись. Для інших нема нічого кращого, ніж виїхати на природу. Є й такі, для яких щастя – з’їсти щось смачне, подивитись “телик”. Я довго думала, а що є щастя для мене? Тепер я знаю! Це бути поруч із […]...
Не шукай щастя за морем твiр.