Андрій Малярик – Життя ніби потяг

Життя ніби потяг, зупинка під назвою зрада
Тут люди жорстокі, тут править тваринний інстинкт.
Стосунки – пусте, як про соняшник пісня й балада,
Життя – одні сльози, ридання, душевний брейринг.

Життя – то є щастя, сумні і веселі хвилини,
Хтось впав, хтось піднявся, всміхнувся і далі пішов.
Для когось життя – це майбутнє його Батьківщини,
Хтось прагне любові, а дехто давно вже знайшов.

Та як б не звучало, ми всі дуже хочемо жити,
Любити дітей, готувати їх в світле буття.
Прокинутись вранці і в вечері тихім спочити,
Усіх нас єднає, то слово прекрасне “ЖИТТЯ”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Вірний друг найбільший скарб.
Ви зараз читаєте: Андрій Малярик – Життя ніби потяг
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.