Анна Гунько – Все побито і все потрощено



Все побито і все потрощено. неба синій глевкий покров.
І наснилася смерть від пострілу, і наснилося: жмут квіток.
Ми лежали щасливі і прощені, ніби завтра настане знов.
І дивилися пильно апостоли, щоб, бува, не упав ніхто.

А хотілося падати глибоко, відчувати на шкірі води,
І хотілося мати простору, щоби дихать хоч через раз.
Щоби стати міцними глибами і тримати за хвіст свободу,
Щоби стати такими гострими, аби сонце купалося в нас.

Нам напитися треба веснами, наточити леза до бою,
Не ставати німими й покірними, не ховатися у юрбі.
І навчитися бути чесними, хай не з іншими, то з собою.
І навчитися бути вірними, хай не іншим – то хоч собі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твир роздум знання иноземних мов.
Ви зараз читаєте: Анна Гунько – Все побито і все потрощено
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.