Аннали

Related posts:

1. Бестіарій Бестіарій (лат. bestiarius – звіриний) – літературні твори алегоричного характеру, поширювались у середньовічній Європі. Б. подібний до байки, де звірі-персонажі постають втіленням людських рис (вовк – жорстокості, осел – глупо-ти тощо). Найдавніший Б. – “Фізіолог” виник в Олександрії (ІІ-ІН ст.), він був відомий і в Київській Русі....
2. Хронограф Хронограф (грецьк. chrоnos – час і grаpho – пишу) – жанр історичного повістування в давній літературі, зведений огляд історії. Раніші X. викладали історію країн Сходу, держави Олександра Македонського, Риму, Візантії, Київської Русі. У писемності Київської Русі прижилися три перекладні візантійські X.: хроніки Іоанна Малали (VI ст.), Георгія Синкелна (VIII-IX ст.), Георгія Амартола (IX ст.). Вони […]...
3. Жонглери Жонглери (фр. jongleur, від лат, joculator – жартівник) – мандрівні лицедії, співаки та музики, виконавці героїчних жестів у середньовічній Франції (Х-ХШ ст.), як шпільмани у’ Німеччині або скоморохи у Київській Русі, переслідувалися церквою. Нині слово “Ж.” змінило свій зміст, воно означає артистів цирку, які водночас підкидають і спритно ловлять кілька предметів....
4. Гербовники Гербовники (польск. herb, від нім. Еrbе – спадщина) – збірники, в яких вміщено малюнки гербів, їх описи та родоводи власників гербів. У середньовічній Європі поява Г. пов’язана з інститутом рицарства (представлення учасників турнірів відбувається за допомогою Г.). Найдавніший, Цюріхський Г., датується XIV ст. У польських Г. XV-XVIII ст. зафіксовано геральдику української шляхти. В Україні герби […]...
5. Літопис Літопис – пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь часто починалася словами “В літо… ” – с звідси назва жанру. Л. мали такі різновиди: щорічна хроніка та власне літописні оповідання, що мають відповідну літературну обробку. Л. – інтеграційний жанр, що поєднує в собі і легенду, і вояцьку повість, і житіє святого, і розмаїті […]...
6. Твір на тему: Народні співці – кобзарі У старих літописах засвідчено: ще за часів Київської Русі існували народні співці, які виконували твори на історичні теми. А кобзарі часів козаччини – прямі їх спадкоємці. Охоронцями бойової слави України кобзарів Микола Васильович Гоголь. Кобзарі часів Запорізької Січі часто були не лише охоронцями, але й творцями цієї слави. Сьогодні відомо не так уже й багато […]...
7. Ідейний зміст образу Софії Київської у творі “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього й майбутнього. У найцікавішому ” Диві ” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. “Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло […]...
8. Твір на тему: Святослав Святослав – князь київський, який багато зробив для розквіту Київської Русі, її захисту, могутності. У літописах говориться про те, що вперше Святослав узяв участь у битві з ворогами ще зовсім маленьким хлопчиком. З юних літ привчав князь Ігор свого сина до ратного ремесла, брав його інколи на поле бою. Все Святославове життя минало в походах, […]...
9. Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. Її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло […]...
10. Ольжич Олег – Археологія Л. Мосендзовi Поважна мова врочистих вiтрин. Уривчастi передвiку аннали. – Ми жали хлiб. Ми вигадали млин. Ми знали мiдь. Ми завжди воювали. – Мене забито в чесному бою, Поховано дбайливою сiм’єю. Як не стояти так, як я стою В просторiй залi мудрого музею? Так виразно ввижається менi Палючими безсонними ночами: Я жив колись в простому […]...
11. Гусляр Гусляр – народний співак-музика, який грав на гуслях, – старовинному багатострунному щипковому музичному інструменті, що був поширений в Україні за княжих часів (згадується з VI ст.) та інших слов’янських країнах* Гуслі мали форму плоскої скриньки різної конфігурації: крилоподібної – дзвінчаті, шоломопоподібної, прямокутної. Кількість струн – від декількох у давнину, до 55-66 в XX ст. Гуслярі […]...
12. Діатриба Діатриба (грецьк. diatribe – філософська бесіда, розмова) – жанр античної літератури, створений філософами-киніками (III ст. до не.), власне, невелика за обсягом проповідь на популярну морально-етичну тему, подеколи у формі дискусії з уявним опонентом. д. притаманна простота та жвавість викладу думок, яскрава образність, застосування риторичних прийомів. д. вживалася і в римській (Горацій, Ювенал та ін.), і […]...
13. Твір на тему: Бережи природу (твір-мініатюра) У лісі птахи та звірі у себе вдома. А ти гість. У гостинах потрібно вміти себе поводити. Усе живе пов’язане між собою. А раз так, то все живе потрібно берегти, починаючи з маленького кущика або тендітної, дрібненької квіточки. Зламана гілка плаче нечутними гіркими сльозами. Мальовничі береги річок перетворюються на яри й урвища. У ставках зникла […]...
14. Оронім Оронім (грецьк. oros – назва окремих гір, кряжів, опута – ім’я) – назва гірської місцевості, у художній літературі подеколи набуває алегоричного чи символічного значення: “Парнаських зір незахідне сузір’я” – М. Зеров. Іноді 0. уподібнюється до високого ідеалу (“Мій недосяжний Монсальваж” – Ю. Клен), набуває конкретного змісту, як у пророчому зверненні І. Франка до України: “Труснеш […]...
15. Рондо Рондо (фр. rondeau – круглий) – назва строфічної організації вірша з відповідною жорсткістю форм, яка склалася у середньовічній французькій поезії, звідки поширилася на європейські літератури. Основним вважається канонічне Р. з тринадцяти рядків на дві рими, де перший двічі повторюється на восьмому та тринадцятому, зразки якого спостерігалися у творчості К. Маро (XVI ст.). Відомі також Р. […]...
16. Тріолет Тріолет (фр. triolet, від лат. trio – троє) – восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. Причому перший рядок повторюється тричі: Сонце і день – не мені. Сни – моя втіха єдина. Та не щастить і вві сні. Сонце і день – не мені. О, хоч у снах чарівні Сняться юнацтва години… Сонце і […]...
17. Хронологічна таблиця життя й творчості Г. Косинки 1899, 29 листопада народився у с. Щербанівка (Київської губернії) 1919 надрукував перші нариси у київській газеті “Боротьба” 1920 – 1922 вчився у Київському інституті народної освіти (не закінчив) 1922 вийшла друком перша збірка новел “На золотих богів” 1924 – 1926 належав до літературної групи “Ланка”, працював у журналі “Нова громада” 1926, листопад один із засновників […]...
18. Твір на тему: Наші духовні провідники (Твір-нарис) Кожен з нас шукає вій ідеал. Це може бути людина, твір мистецтва, витвір художнього слова, літературний герой. Обраний ідеал стає провідником і особливо, тоді, коли він духовно багата людина. Для мене ідеалом є Київський князь Володимир Мономах, який сів на великокняжий київській стіл 1113 року. Його дії як князя були спрямовані на зміцнення Київської Русі: […]...
19. Ізборник Ізборник – архаїчна рукописна хрестоматія, що містила різні вислови, уривки із богословських творів тощо, поширювалася на землях Київської Русі. Найдавніша така пам’ятка – “Ізборник 1073”, переписаний для київського князя Святослава з болгарського оригіналу, складеного на початку X ст., має понад 380 статей, що належать 25 авторам (переважно візантійським духовним письменникам), зокрема Георгію Хіровоску, котрий написав […]...
20. Відображення нашого минулого у поезіях з книги О. Олеся “Княжа Україна” Олександр Олесь створив прекрасний поетичний цикл “Княжа Україна”, до якого увійшли вірші “Війна з татарами”, “Ярослав Осмомисл” та інші. Доба Київської Русі – загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні […]...
21. Патерик Патерик (грецьк. patenkon від pater – батько) – назва збірок оповідань і новел агіографічного змісту, в яких розповідалося про подвиги пустельників і ченців. П. укладали за територіальним принципом, об’єднуючи житія праведників тієї чи іншої країни або громади. Найвідомішими є Єрусалимський або Палестинський, Єгипетський, Скитський, Синайський, Римський П. У Київській Русі, починаючи з XI ст., популярними […]...
22. Патристика Патристика (грецьк. pater – батько) – сукупність творів отців церкви – греко-римських філософів-богословів II-VIII ст. Визначальний зміст П. обгрунтування основ християнства та непримиренності до іновірців і єретиків. П. мала розгалужені жанри: богословський трактат екзегеза (тлумачення Біблії), проповідь, енкомій (похвальне слово), послання, житія, духовні гімни, сповіді. Чимало авторів були знаменитими ораторами і поетами (Григорій Назіянзін, Амбросій […]...
23. Ампліфікація Ампліфікація (лат. amplificatio – збільшення, розширення) – стилістичний прийом у художній літературі для підсилення характеристики, доповнення і збагачення думки за допомогою нагромадження однорідних мовних засобів – синонімів, епітетів, порівнянь, антонімічних протиставлень тощо. Наприклад, А. у творах У. Самчука: “Насторожена, трохи перелякана. Пригорталась ціла – гаряча, гнучка, тріпотлива… “; “Зовсім темно, хоч око виколи… “; “Жолобецький […]...
24. Хроніка Хроніка (грецьк. chronikоs – зв’язаний із часом) – літопис, вид історичного твору; літературний твір, в якому послідовно розкривається історія суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу. Зразком хронікальних жанрів є п’єси-хроніки В. Шекспіра “Генріх VI”, “Річард III”, повість С. Аксакова “Сімейна хроніка”, романи “Люборацькі” А. Свидницького, “Вербівчани” А. Іщука та ін....
25. Твір на тему: Найважливіші історичні відомості про Україну Найважливіші історичні відомості про Україну Є дві основні форми побутування історичної пам’яті: документальна хроніка й міф. Міф – це ідеалізоване або упереджено-суб’єктивне уявлення про якийсь історичний факт чи особу. Парадоксальність ситуації з українською історією в тому, що в масовій свідомості не тільки відсутня об’єктивна інформація про ряд історичних подій, а й “місцеві” міфи витіснені чужими, […]...
26. Билина Билина – епічні речитативні пісні, які в княжі часи виконували в Україні народні співці-музики. Внаслідок татаро-монгольського іга в ХШ-XIV ст. вони були занесені скоморохами в далекі, окраїнні землі княжої держави, поширилися на Уралі й у Сибіру. В Україні на зміну цьому старовинному епосу прийшли козацькі думи, пісні, легенди про боротьбу з турками, татарами та польськими […]...
27. Канцона Канцона (італ. canzone – пісня) – одна з форм середньовічної, лірики трубадурів Провансу: пісня про лицарську любов, пов’язана з культом дами. Вишукана будова К. була строго строфічною, позначалася незрідка наскрізним римуванням, але схема римування була у кожної К. своя, оригінальна. Остання строфа – торнада – виглядала коротшою, присвячувалася дамі серця. Із Провансу К. поширилась у […]...
28. Шевченко на Хортиці – Народні перекази та легенди ШЕВЧЕНКО НА ХОРТИЦІ1 Ось тут стояла хата мого прадіда Булата. Це неподалік сучасного Перекопського провулка. На землі добре видно сліди колишньої садиби. А ось тут росла велика груша. Розповідають, що гість Тарас попросив постелити йому під цією грушею. Унизу котив свої води Славута2, а далі маячіла Хортиця. Кажуть, Шевченко все дивився на острів, розпитував нешкребівців3 […]...
29. “Повість минулих літ” – найдавніший літопис нашого народу На уроці української літератури я познайомився з “Повістю минулих літ” -‘ величним твором про минуле нашого народу часів Київської Русі. Читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі Нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом свічки… Події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються […]...
30. Анна Волинська – Останні хризантеми відцвітуть Останні хризантеми відцвітуть, А ми, безпечні, смутку не зазнаєм, Бо ще нас весни сонцедайні ждуть, Бо ще життя крізь пальці пропускаєм. … Останні хризантеми відцвіли, Останні миті можна полічити, А ми, безпечні, зовсім не жили, Ми все життя лише збирались жити....
31. Мусамат Мусамат (араб., букв.: підвіска) – у середньовічній арабській, перській і таджицькій ліриці – вірші із шестирядковою строфою, що складаються із трьох бейтів, мають схему римування: ааааав сссссв dddddв. Перші зразки М. наявні у доробку поета IX ст. Менучехрі. Водночас це поняття використовується у значенні особливої форми версифікації на основі творів інших авторів, що будувалася таким […]...
32. Леонід Кисельов – Цигарочка Закурю ото цигарочку Болгарського тютюну. А сини мої, шинкарочко, Загинули у війну. То налляй мені ще чарочку Угорського вина. А сини мої, шинкарочко, Загинули. Нема. Зажурився. Бренді смокче він, Баклажанну їсть ікру. – А іще купити хочу я Чеську кохту на стару. Гроші є, на хліб зостанеться, Ще ж і пенсія іде. Хай походить вже, […]...
33. Христина Маховських – Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Знаєш, а зараз це вже не так і страшно Прокидатись серед ночі і думати: почалось, Сни про тебе не дають спати, І на пусту голову лити воду. Адже, це так просто – словами мовчати Коли чекаєш якого-небудь пояснення. Коли хочеш прогнати втому, А програєш найслабшому. А йому одному На тебе начхати. Адже, ти так живеш, […]...
34. Микола Руденко – Ні перші, ні останні ролі грати Ні перші, ні останні ролі грати Не хочу ні у снах, ні наяву. Замкнув себе за ребра, мов за грати, – І так тепер живу. На те, що нині діється довкола, Ув’язнений поете, не зважай. В собі самому обробляю поле – Та чи зберу врожай? Вигойдую в душі високе небо – Ранкову синь далекого дніпра. […]...
35. Аналіз твору “Диво” ” Диво ” П. Загребельного видане в 1968 р. Цей роман є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять “Первоміст” (1969) і “Смерть у Києві” (1972). Ці твори не є трилогією в традиційному розумінні слова, бо немає тут спільних героїв і фабула аж ніяк не поєднана в часі, у місці дії, у […]...
36. Щоб ти мене ніколи не кохав Боліло слово у душі Боліло в грудях, Там де серце. Боліло… і читалися вірші, І сльози знов котилися додолу. Та не питай мене, бо більше не твоя, І не цілуй, бо більше не з тобою. Забудь усе за мить, а я твоє ім”я Не випускатиму із памяті конвою. Ні не кохай, бо я брехала Не […]...
37. Твір на тему: Софійський собор (Твір-опис пам’ятки за власним спостереженням) Свою спадщину – Київ – князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі – і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги – одразу бачать, який багатий, красивий і […]...
38. Епіграма Епіграма (грецьк. epigramma – напис) – жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу Е, вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. до Е. зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, […]...
39. Думка (дума) Думка (дума) – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у “Русалці дністровій” – “думи і думки”, у Т. Шевченка – “Тече вода в синє […]...
40. Твір на тему: Пам’ятки історії та архітектури. Софія Київська (Твір-опис) Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол […]...