Антакласис

Related posts:

1. Омограф Омограф (грецьк. homos – однаковий, grapho – пишу) – слова, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному, мають відмінні наголоси та зміст (замок – замок, мука – мука, кулик – кулик тощо). О. часто зустрічається в літературних, зокрема поетичних текстах: На юність молодість лягла – Її обличчя опівденне… Прийшла дорога дорога До нас – до тебе […]...
2. Туркменська народна казка – Гора самоцвітів Казка про бідняка Міралі і чарівну гору самоцвітів. Колись давно в одному селищі жила старенька вдова, і мала вона сина Міралі. Жили мати з сином бідно. Стара людям вовну чесала, шила, прала – отак і заробляла на прожиття. Коли Міралі підріс, мати сказала: – Гей, синку, я вже не здужаю працювати. Знайди-но собі якусь роботу, […]...
3. Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
4. Ілля Манченко – Із висоти Чернечої Гори Із висоти Чернечої гори, Безсмертний голос чуємо Тараса, Ідуть до нього діти і старі, До нас назавжди він зійшов з Парнаса. Його вірші пророчі на віки, Великий геній рими, пензля слова, Вчитавшись пильно у його рядки, Ми починаєм вірити у Бога. В своїх віршах він передбачив все, Падіння, злети, зради, незалежність, Для нього рідне не […]...
5. Володимир Лучук – Гарбуз Вліз на пліт Гарбуз Без рук Й зачепився там За сук. Це б йому На землю сісти, Та назад Не може Злізти....
6. Iнна Орлецька – І нащо тоді ці рими, сльози і грими?! І нащо тоді ці рими, сльози і грими?! Писати зболені вІрші під ватри спів… Коли твої руки іншій тепер мейнстрими, Коли всі думки про тебе не варті слів. І я розчиняюсь в тихих акордах Ліста… Чекаю, як злива вигоїть з мене сум. Ці ночі травневі… ця дощова конкіста, Де рими… сльози – моя амальгама сну....
7. Стоїть явор над водою – Народні пісні СТОЇТЬ ЯВОР НАД ВОДОЮ Стоїть явор над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір не хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, […]...
8. Бідна рима Бідна рима – рима, в якій (на противагу багатій римі) майже відсутнє суголосся (“Глибоке небо сине-сине. / В тонкім мереживі гілля. / Хмарки неначе ластовиння / Чи перламутрова луска” – С. Бен), що, до речі, відрізняє її від неточної рими чи асонансу. Б. р. дуже часто обмежена лише однією граматичною категорією (зеленіють – даленіють), флексіями […]...
9. Дмитро Білоус – Ти – філолог ТИ – ФІЛОЛОГ Чи знаєш ти, що ти – філолог, дитя кмітливе і шпарке? Сюди до рими слово полог. Ану скажи, що це таке? А в тебе вже очиці грають, ти кажеш: – Полог – те, що ним завішують чи покривають (шовковим, плисовим, лляним). То, певно, ти таки філолог, дитя цікаве і шпарке. Сюди до […]...
10. Микола Руденко – Рима До рими байдуже мені – Ні, не вона хвилює вічно. Хвилює дух, що у вогні Живе могутньо, вулканічне. Він сам не відає, чому Прийшов сюди. де стогнуть люди, – Де у пекельному диму Його на хрест пошлють Іуди. Той пломінь щирий не шукай В брошурі чи газетній гранці – Знаходити його звикай У сонячнім протуберанці. […]...
11. Семенко Михайль – Куховарня Мені обридають рими Хочеться спостерігати рухи слів Щоб за ними тяглась моя думка Музика самособойне плелась Переганяю рух життя Люди мене не ображають Крізь пальці дивлюсь Здаються вони завше Як забагнеться. Мені обридли рими Цілком іншої музики Веселіш і безглуздіш було Багнесь також вимовляти щось Ніхто не чув Язик утворює вперше Помовчу трохи щоб знову […]...
12. Білий вірш Білий вірш – неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула. Найбільшого розвитку Б. в. досяг у драматургічних жанрах (В. Шекспір, дж. Мільтон, Й.-В. Гете, О. Пушкін, І. Кочерга та ін.), за класичний взірець яких можуть правити твори Лесі Українки (“У пущі”, “В катакомбах”, “Йоганна, жінка Хусова”, “Лісова пісня”, […]...
13. Іван Андрусяк – вода і дощ – істоти невмолимі Вода і дощ – істоти невмолимі Жива їх сіль і мова їхня рання Потрапили такими молодими Оскомами на наші поїдання Заходьте в дім а в домі ні краплини Заходьте в сад надокучати осам Заходьте в дно насипано людини По горло там по гору там по осінь Нас не минути пізно бути просто Стирати букви вгризені […]...
14. Леся Українка – “Чом я не можу злинути угору… “ Чом я не можу злинути угору, Туди, на те верхів’я золоте, Де місяць просвітив біляву хмарку? Я ж бачила, як хмарка та вродилась: Вона повстала з гучного потоку Туманом білим, парою без барви І тихо поплила понад водою Глибокими ярами далі вгору, Поволі підвелась, немов насилу, І вгору подалась. Вона чіплялась За смерекові гребені зелені, […]...
15. Олександр Олесь – В Криму (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря з гори. Осяяні місяцем, гори блищать, Осріблені місяцем, сосни шумлять, А море і сердиться й лає вітри, Що нишком його підслухають з гори. 1906...
16. Спенсерова строфа Спенсерова строфа – різновид нони; строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е. Спенсером у поемі “Королева фей”. для неї властивий п’ятистопний ямб, але останній рядок – із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: абаббвбвв. Застосовуються окситонні та парокситонні рими. Зразком С. с. вважається поема дж. Байрона “Мандри Чайльд-Гарольда”....
17. Микола Вінграновський – І замалий, і неширокий І замалий, і неширокий Цей світ без берега і меж, Що з ночі в ніч притихлим оком В вікні дорогу стережеш. Суха та шибка чи волога У сніголет чи в дощосіч, Але порожня йде дорога З гори під гору, з ночі в ніч. Вже й сон твої цілує ноги, Спориш сіріє за дверми – Та […]...
18. Кармалюкова гора – Народні легенди КАРМАЛЮКОВА ГОРА Біля села Гуменці тече невеличка річка, а понад річку гай. Гай зелений, густесенький. Він підіймається на високу гору. Цю гору називають Кармалюковою. Її знають багато людей. Колись на цій горі знаходили собі допомогу багато людей-бідняків. Пролетіла селами чутка, що з’явився на цій горі дуже хоробрий, справедливий отаман Кармалюк. Люди говорили, що він панів […]...
19. Юрій Андрухович – Пісня мандрівного спудея Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей i пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені вірні! (які невірні рими в голові!), Але коли до серця входять вірші – Прекрасні, наче крила голубів, Які тоді надії!.. З риторик і поетик академій […]...
20. Герасим’юк Василь – Перший сніг Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – Ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, Як знак мерця холодний. О ні, то […]...
21. Вірш Миколи Руденка – Перед землетрусом Між сірих скель Південного Алтаю (Там, де Катунь розбурхано реве) Зустрів я сонях побіч прірви скраюb- Створіння покалічене, криве. Як він попав на ці холодні скелі – У дикий хаос височин і круч? Довкола ні людини, ні оселі – Лишень змокріла вовна сірих туч. Земляче мій нещасний, де ті пальці, Які тебе зронили в твердь […]...
22. Опорний приголосний звук Опорний приголосний звук – приголосний, вжитий перед наголошеним голосним у римі. Особливе значення має цей принцип в окситонній римі, виводячи її зі стану бідної: І, здається, на світі я чесно живу, Від базарного клопоту душу зберіг, То чому ж я постійно шукаю траву, Що так важко росте на узбіччях доріг? (Л. Талалай). О. п. з. […]...
23. Дисонансні рими (консонанси) Дисонансні рими ще називають Консонансами (лат. consonans – приголосний звук від consonare – звучати в унісон), тобто неточними римами, зумовленими співзвуччям лише приголосних. Ними надто захоплювалися авангардисти, зокрема футуристи, хоч консонанси були добре відомі українській версифікації ще до них (Т. Шевченко, І. Франко та ін.), дарма що видавалися дещо екзотичними, зважаючи на евфонічний принцип української […]...
24. Ольга Паламарчук – Перетворю тебе на літературу Перетворю тебе на літературу Попсову Схожу на твою натуру Масову Як твої почуття Закую тебе в рими паршиві Побиті Старі ритми Із темними зморшками на тілі Поставлю на тобі кліше Як діагноз Як вирок дорогого психоаналітика Зроблю із тебе слова Без визначення і Жодного змісту Без пунктуації та правил Без сенсу...
25. Герасим’юк Василь – Замело Бродиш, коли Грегіт замело, п’єш каву, Коли впали сніги на плечі й нові падуть. Слова живого не випустиш, Гейби з хати під Греготом – Ховайся в собі – плаї замело – не виходь – Грегіт замело – не зійти з гори. Сиди. І слухай, як старіє старець, як відходить… Обмивають свої, в труну кладуть, не […]...
26. Олена Герасименко – Затужила зима за незвичністю рими Затужила зима за незвичністю рими… Я була не сама, лиш прозоро-незрима. Я була межи днів, хоч тебе не пізнала. Ми були не одні – була пісня між нами. Ми жили собі так: в напівсні, напівказці. Серцем стукали в такт невловимій підказці. Скільки нам свічечок запалилося небом!.. Запалали – й мовчок… Лиш для мене і тебе. […]...
27. Про хрещення Києва князем Володимиром скорочено – Літописні оповіді Коли Володимир прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Дванадцять дружинників били Перуна палицями. Нехрещені люди оплакували свого бога. Коли Перуна кинули її Дніпро, князь Володимир наказав своїм людям відпихати ідола під берега, якщо пристане. І тільки після порогів […]...
28. Не все так просто Сьогодні я вже трішки не та, Складаю у рими інші слова. Тепер ні про що я не шкодую, Я просто вперед до щастя крокую. Тебе не тримаю: хочеш – іди, Й мене остаточно вже відпусти. Життя має бути наповненим щастям, Я більше не та, хоча й досі Настя. Бути такою зовсім не важко, Для себе […]...
29. Ілля Манченко – Рабів до раю не пускають Рабів до Раю не пускають, Сміючись плюнули в лице, Холопів там не поважають, Бо челядь в ньому лиш живе. Нема на вас вже Кривоніса, Не має Гонти, Богуна, Скоріше б впала та завіса, Яка їх в гору підняла. “Рабів до Раю не пускають”, Від влади чуєм кожен день, Вони нас “Беркутом” лякають, А ми штурмуєм […]...
30. Різнонаголошена рима Різнонаголошена рима – асиметричне римування, коли врівноважуються співзвучні слова з різними наголосами – окситонні, парокситонні, дактилічні, – добре знане в українській пісні (асонанси, консонанси тощо), практиковане Т. Шевченком: “Розплелася густа коса // аж до пояса”. P. p. спостерігається в поезії раннього П. Тичини, котрий вдавався до прийому очуднення (одивнення): Десь клюють та й райські птиці […]...
31. Тріолет Тріолет (фр. triolet, від лат. trio – троє) – восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. Причому перший рядок повторюється тричі: Сонце і день – не мені. Сни – моя втіха єдина. Та не щастить і вві сні. Сонце і день – не мені. О, хоч у снах чарівні Сняться юнацтва години… Сонце і […]...
32. Де синії гори (народна пісня) Де синії гори, де гори Карпати, Туман в полонинах пливе. Струнка, як смерека, близька і далека Кохана гуцулка живе. Дівочі співанки, рожеві світанки Ген-ген вітер в гори жене. Тебе, рідний краю, до болю кохаю, Навік полонив ти мене. Такому коханню в житті не зів’яти, А серцю довік берегти. В Карпати, Карпати, в далекі Карпати Лети, […]...
33. Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
34. Вірш – Це мій страх Це мій страх, і його обличчя втрати Підштовхує мене на безглузді дії: “Я мушу вже сьогодні єдину обрати, Єдину для життя, – не дівчину з мрії. Там може не буде рими і натхнення Й не писатиму вірші більше для неї, Там буде життя й відверте кохання, Що принесе дітей до спільної алеї”. У цих словах […]...
35. Ритміка Ритміка (грецьк. rhythmikos – мірний, рівномірний) – вчення про ритм. Цей термін у віршознавстві вживається у двох значеннях: лад ритму певного віршового твору чи сукупності творів; розділ віршознавства, спрямований на вивчення Р. у різних системах версифікації (розміри, рими, строфи тощо). дослідження Р. розпочалися ще задовго до н. е., породивши чимало наукових напрямів, відмінних за філософськими […]...
36. Терцет Терцет (італ. terzetto, від лат. tertius – третій) – тривірш. Строфа Т. самостійна за умови, коли схема рим викінчена в її межах (ааа ббб і т. п.) або під час римування один віршовий рядок лишається без рими (ритурнель): Лежить солдат під лісом, на травах, на піску, а Над ним кує зозуля в зеленому ліску, а […]...
37. Окситонна рима Окситонна рима, (грецьк. oxytonos – слово з наголосом на останньому складі) – співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад. Термін увів І. Качуровський, посилаючись на органічну властивість української мови замість вживаної у віршознавстві “чоловічої рими” (оскільки нерідко слова жіночого роду – вода, біда, орда і т. п. або середнього – чоло, […]...
38. Заготовки матеріалу до літературного твору Заготовки матеріалу до літературного твору – збирання і нагромадження документів про епоху, життя історичних осіб, про специфіку діяльності людей у певній сфері виробництва, якщо, за задумом автора, це може увиразнити фабулу, сюжет, обставини дії персонажів у задуманому творі. 3. до майбутнього твору можуть бути виписки з праць психологів, соціологів, розробки окремих сцен, діалогів, сюжетних ходів, […]...
39. Ірина Галинич – Ти ж таки поет Не сковуй риму! Ти ж таки поет. Скасуй для неї всі кордони! Нехай вона й – невільний силует, Але ж в тобі вона бездонна. Не дай украсти цензору красу Твоєї рими – матері твоєї! Ти подаруй словам загострену косу Нехай та стне із цензора ідеї! Або ковтни ти критику їдку. Нехай і критик трохи погордує. […]...
40. Іван Липа – У невідому путь Іван Липа У невідому путь Черепаха з’явилася на світ у затишній долині, біля широкого ставу, що поріс очеретом. Цілі рої веселих комашок були їй солодкою поживою. Коли вдоволена, грілася проти сонця, – усе дивилася на далеку гору, де сідали орли ширококрилі. Звідти щоранку випливало в тихе повітря сонце тепле, а ввечері виходив місяць ясний. Там […]...