Антонич Богдан-Ігор – давній мотив

Там хата білена, й осніжені каштани,
І місяць, наче сторож, ходить коло хати.
Це не сторінка з давнього роману,
Це спомин хлопця, що не вмів кохати.

Мов дві гілки ліщини, розійшлись дороги,
І вечір сині тіні кидає на воду.
Окремо в бурях пристрасті й знемоги
П’ємо життя печальну насолоду.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Вірші борзяка дмитра.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – давній мотив
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.