Антонич Богдан-Ігор – до весни



Весно – слов’янко синьоока,
Тобі мої пісні складаю!
Вода шумить у сто потоках,
Що з дна сріблистим мохом сяють.

Направо льон і льон наліво,
Дібровою весілля їде.
Скрипки окрилюються співом,
І дзвонять тарілки із міді.

Розкотисті музики грають,
Свячене сонце в короваю.
Весна весільна і п’янлива,
Червоний клен, мов стяг.

Це ти мене заворожила
На смерть і на життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Краса та милозвучність української мови.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – до весни