Антонич Богдан-Ігор – Mater dolorosa



Страдальна мати

В темну, чорну ніч
Віяли вітри.
Срібних зір не ліч;
Мерехтять лиш три.

Три самітні зорі,
Наче сльози три,
Наче перли в морі,
Віяли вітри.

Чорна плахта ночі
Навкруги шатром.
Чи що бачать очі?
Мати йде шляхом.

Темряви година,
Зорі жовтим зерном.
Йде із серцем Сина,
Що пробите терном.

Неділя, 27 березня 1932


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Роман-парабола визначення.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Mater dolorosa