Антонич Богдан-Ігор – Молитва за душі топільниць



Ми – зводники дівчат, коханці перемовні,
Ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі,
За тих, що нас поїли дурманом любовним,
За наших жертв молімось, нещасливі душі!

На дні слизький і мокрий місяць – шлюбний перстень,
І сонце тут холодне, мов загаслий камінь.
Танечниці підводні, наші давні сестри,
Дельфінів обіймають мертвими руками.

О ти, що стелиш море зорями і мохом,
У небо не бери дівчат з цвітучих мушель,
Зійшли найбільшу ласку – забуття усього,
В коралі заміни топільниць білі душі!

17 грудня 1935


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Сочинение трели соловья.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Молитва за душі топільниць