Антонич Богдан-Ігор – Про строфу

Чотири різнобіжники на мапі серця,
Чотирикутник радості та болю,
Чотири припрямки до боку, що не зветься,
Що входить клином – між чуття та волю.

Дарма, дарма, що гостре вістря душу ятрить,
Серп і серпанок нам на ніч коротку.
Хоч знаю, що лушпиння слів закриє ядра,
Вкладаю тихість уст – в строфи коробку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Иван франко великий майстер художнього слова.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Про строфу
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.