Антонич Богдан-Ігор – Запрошення

Вже спалюється день на вугіль ночі,
Росою вечір трави з попелу полоще,
І ляк, мов свердел, твоє серце точіть,
І місяць тіні згублені полошить.

Самітний друже, мов у ночі пояс,
Ти в таємничість світу оповитий.
В цей вечір весняний ходи зо мною
В корчмі на місяці горілку пити.

1931


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір про професію хлібороба.
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Запрошення
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.