Аня Тет – Ти не запитуй
Ти не запитуй :”Хто я й звідки?”
Ти не шукай мене в мені…
Сьогодні я жарке, спекотне літо,
А завтра холодніша від зими
Як таємницю, ти мене не розгадаєш,
Як простір, ти мене не обіймеш
Я – сива істина, якої не пізнаєш
Я – неозорий Всесвіт, що без меж
Я – вільний вітер, що і тут і там
Я – горизонт, що завше десь зникає
Комусь від спраги, я – жива вода
Когось жагучим сонцем обпікаю
Я – не відкрита, не підкорена земля
Я – світла ясність, я – густий туман
Я – сон, міраж, іллюзія твоя
Гірка, як правда – солодка, мов обман
Сьогодні та, а завтра буду інша –
То ревний плач, то божевільний сміх,
То крик душі я, то безмовна тиша
Ти не шукай, прошу, мене в мені!..
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Борис Грінченко – Сяють зорі Вже в далині високій сяють зорі, Густий туман над озером повис, І спить земля, і води сплять прозорі, І тихо спить густий зелений ліс. Десь на селі далеко пісня ллється, То голосніш, то затиха вона… Із стін душних на волю серце рветься Туди, де ніч панує запашна. О, я піду, бо не піти несила, Бо […]...
- Розкажу тобі думку таємну – Костенко Ліна Розкажу тобі думку таємну, Дивний здогад мене обпік: Я залишуся в серці твоєму На сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши Сотні вражень, імен і країн, – На сьогодні, на завтра, назавжди! – Ти залишишся в серці моїм. А чому? То чудна теорема, На яку ти мене прирік. То все разом, а ти – […]...
- Мілена Вітровська – Я земля, я земля, мені холодно й зимно Я земля, я земля, мені холодно й зимно, В мені плач матерів, що ховають дітей. В мені стільки гробів, що у їх половині Я не знаю імен, я не маю вістей Про наступну дитину. Я земля, я земля, дайте воду і хліб, Я приймаю листки, недоплавлені квіти. Ще сьогодні важливий і впевнений слід – Завтра […]...
- Чи я в лузі не калина була… – Родинно-побутова пісня Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали – Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на […]...
- Діана Сушко – Не вір мені Не вір мені, Вір мені, Вір мені, Вір мені, Вір… Коли вже несила чекати, Коли я – босоніж до хати З кишенями, повними зір. Не руш мене, Руш мене, Руш мене, Руш мене, Руш… Коли умиваємось зрання, Коли я скидаю убрання Зі спраглих сполоханих душ. Не клич мене, Клич мене, Клич мене, Клич мене, Клич… […]...
- Чи я в лузі не калина була (народна пісня) Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили – Така доля моя! Гірка […]...
- Христина Головко – Я пуста, як безодня Я пуста, як безодня І наповнена як вона Докорів твоїх-сотня Наливає темінь до дна Я загублена немов пустеля І безкрая як вона, Душа твоя – моя оселя Наповнює любов до дна. Я незнана, мов джунглі планети І шалена немов вони.. Не клади на мене вето Всеодно прийду в твої сни. Я відкрита немов горизонт, Як […]...
- Микола Руденко – Туман, туман Туман, туман… Як бинт до гнійних ран. Чи сонце вигляне хоча б у травні?.. Коли на вишки падає туман, Ми з вільним світом майже рівноправні. Що розпогодиться – нема приміт В газетній сліпо зверстаній колонці. А де він є сьогодні – вільний світ? Мо’, на Юпітері або на Сонці. Всміхаєтесь? Якщо немає крил, То й […]...
- Андрій Любка – Я. П Від тебе до мене – як сто небес. Від тебе до мене – повітря – ледом. Я жив без тебе, а зараз без Неба і сонця, а значить – без тебе. Від тебе до мене – сторукий бог. Від тебе до мене – гірка фатальність. І замість того, щоб бути вдвох, Тиняємось ми по дорогам […]...
- Семенко Михайль – Четвер Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа – лише завтра побачусь Завтра четвер. Я з нудьгою своєю ношусь не розстанусь Нудьга нудьга відтепер. 17. VIII. 1916. Владивосток...
- Надя Ковалюк – Я вдячна Богу за своє життя! Я вдячна Богу за своє життя! За всі винагороди і за втрати, За те, що є, й за те, чого нема, За те, що маю і не можу мати. За свою долю – солодко-гірку, За всі мої польоти і падіння, За щиру душу, за любов свою, За те усе, що зберегти не вміла. За те, […]...
- Микола Руденко – Скінчилось літо Скінчилось літо. Шелестять дощі Холодні – без веселок та без гроз, А завтра на стави і на кущі Змертвілим птахом упаде мороз. І паморозь, немов могильна сіль, Скує у лузі голі дерева. І тільки вогники далеких сіл Підкажуть, що земля іще жива. Я жадібно ті вогники ловлю І розмірковую в осінній млі, За що крилату […]...
- Павло Мовчан – Звідтіля Висловлюю дихання власне у мові, Усе видихаю, що в груди ввібрав; Голчасті морози, сніги паперові, Щіткасте повітря і спалахи трав. Життя видихаю, але затинаюсь, Коли видихає із себе земля Нічних косарів, що йдуть лугом безкраїм, Коли серед ночі вогонь догорає, Коли хтось до тебе з віків промовляє І очі твої чиясь длань затуля… Тоді відчуваю, […]...
- Гомін, гомін, гомін по діброві (народна пісня) Гомін, гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле, поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мамо, мене орда знає – В чистім полі обминає”. “Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе турчин візьме!” “Мене, мамо, мене турчин знає Сріблом-злотом наділяє”. “Іди, сину, іди […]...
- Ірина Саковець – Екранізація готичного роману Екранізація готичного роману: Похмурі кадри вечора на склі, Із ладу вийшли всі небесні крани – І небо розчинилося в землі. Шукай мене під повнею із міді, У повені з півоній і троянд, Хоч я і не одна з могутніх відьом, Та й ти не опівнічний зорекрад… Шукай мене в густій облозі терну, Я озиваюсь лиш […]...
- Любов Багацька – На сонці немає плям Коханий, На сонці немає плям. Повір. Ти маєш у це вірити. І хоч ти здогадуєшся, Що вони насправді є, Та не шукай їх. Просто вір, що їх немає. Коханий, ми бездоганні. Я ідеальна Ти досконалий. Ми звичайно думаємо потайки, Що це не так. Але віримо у свою досконалість. Не треба шукати плям на сонці І […]...
- Як ти Я не можу, як ти, все забути й пробачити, Я не можу, як ти, жити в світі надій, Я не можу у тьмі промінь світла побачити, Я не можу. Та як це можеш ти? Я замкнута в собі, ти ж для світу відкрита, Я, як дійсний вулкан, ти, як спокій небес, Ти – яскрава мов […]...
- Павло Мовчан – дві сніжинки Нам прошкувать в залітошну печаль… Мені одному – ти ж бо вже пристала, Ламать реальність гранями кристалу. Мені одному думать і мовчать… Вже дві сніжинки впали, ніби бренькіт, Упали так, як кінь з тремтливих ніг. І відізвався голосом тоненьким Гарненний день і тлустий, тлустий сніг. І було дивно (навіть смішно стало): Товстезний сніг, а голос […]...
- Юрій Андрухович – Зміна декорацій У приміщенні церкви відкрито вокзал: Почекальні, лампади, ікони, кабіни. Перелюднені хори гудуть, мов казан, A в касирок вуста, як фальшиві рубіни. Туалети і фрески. Колишня зоря Закотилась у тлін, мов Марія у чорнім. Відчиняєш, як двері, врата вівтаря – І виходиш, і ходиш по першій платформі. А на ній – протяги, паротяги. Свічок Пересохлі світла, […]...
- Правда – Малишко Андрій Мене навчала мати ще колись; Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь і мужнім будь в житті. Скупі два слова. Нелегкі два слова. У мудрості свої закони є: І цвіт, і злет, і несходимі пущі. Пізнай краплину і точіння зір, Зерно, і камінь, і могутній всесвіт, А правда лиш одна – вона колюча, Гірка […]...
- Руданський Степан – Мене забудь, моя дівчино! Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь – і тяжким смутком Не розбивай біленьку грудь: Шукай собі коханка хутко, Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь, мене не треба! Та якби я коли-небудь Тебе забув… – о боже з неба, Мене забудь, мене […]...
- Юля Миргородська – Сьогодні у Львові Сьогодні у Львові пахне цукровим дощем. Завтра знову вокзал, а у мене ще стигне кава. В цьому місті постійно замріяна, і хочеться ще Танцювати під дощ у обіймах нічного туману. У кишені білет, у руках карта міста і ранець, Втричі легший за той, невблаганний зворотній білет. Завтра знову вокзал, але поки що Львів-коханець Одягає дощі, […]...
- Катерина Кочетова – Відкрий мені приховані світи Відкрий мені приховані світи В своєму серці, де весна панує, Я спробую по тим стежкам піти, Де вітер ранок росами малює. Веди мене у неозору даль, Дізнатися хочу, про що ти мрієш, Із хмарами я розжену печаль, А ти, мов сонце, поглядом зігрієш. Тримай мене за руку й не пускай, Я збережу секрети твого світу, […]...
- Юлія Алейнікова – Сьогодні разом, певно, ми востаннє Сьогодні разом, певно, ми востаннє. Востаннє бачу блиск твоїх очей. З тобою бути. Ось моє бажання! Блукати разом в теміні ночей. В останній раз моя рука в твоїй, В останній раз блукаєм під зірками… Це ти довів реальність моїх мрій, А завтра мрії будуть під замками. А завтра не знайду твоїх слідів, А завтра уже […]...
- Катя Гуйван – Не пий з щербатих чашок Не пий з щербатих чашок. Не дивись у розбите дзеркало. Там Я. Не шукай срібні обручки на правих безіменних, І не озирайся в натовпі. Там теж Я. Не цілуй чужих в зап’ястя І не виловлюй дим “ментолових”, Бо це в мені. Не підходь до краю даху, Порушуючи мій простір. Я ж там… Не шукай Моїх […]...
- Анна Багряна – Вимрій Не поспішай. Посиди біля мене. Може, я завтра піду в інший вимір. Вимрій мене, Легкокрило-зелену, Вимрій мене, Зорецвітно-незриму. Хочеш, я буду до тебе мовчати, Ніжно вустами торкатися тіла – Так, як купальські Русалки-дівчата Чоловіків лоскотати учили?.. Не поспішай. Я сьогодні – спокійна. Мрійно мене пронеси через повінь. Вимрій мене, Неземну, Ненадійну, Вимрій мене – Для […]...
- Олекси Стефановича – Плач Ярославни Мури якісь, хтось ридає на мурах, А перед мурами степ… Де б це, скажи мені, вірний мій джуро, Ми опинилися, де б? Мрія далека про соняшний виплив – Пасмуга світла бліда. Хто це отрути смертельної випив, Хто це так рано рида? Чуєш? Зозулею хоче злетіти, Хоче у далеч кудись… Чув те квиління жіноче, що вітер, […]...
- Павло Мовчан – Вечір… Ніч Далечінь від світла тиха, Спокій з півночі тече… Кущ ліщини ледве дихав – Кидав краплі на плече… Я стояв лицем на південь, Очі в темряві купав. Слухав: Віз Чумацький їде – Сіль по небу розсипа… В очі світло натікає – Душу висвітлить твою… Обертаючи за плечі, Бачу: у очах туман… В мене ніч. А в […]...
- Алла Жабокрик – А якщо чесно: ти мені ніхто А якщо чесно: ти мені ніхто. Мені все рівно як у тебе справи, Ти не із тих, з ким хочеться до кави Додати серце і своє тепло. А якщо чесно: я тобі не я. Ти у мені не бачиш того світла, З яким би ти не прагнув навіть літа, З яким би не тримала і […]...
- Пророкам свободи Ніж мовити пусті слова Ти краще не кажи ні чого Де небо дзвоном розрива, Шукай в собі свойого Бога. Шукай одвічне і святе, Шукай між перлами перлину, Ти викохай і проросте, Плекай з малого, як дитину. Шляхами правди проведи Омий свяченою сльозою Із попелу вогонь збуди І люди йтимуть за тобою. Зірви кайдани з душ […]...
- Павло Мовчан – “Відкривши тихенько повітряні двері… “ Відкривши тихенько повітряні двері І звузивши очі, я в світло вступив: Літали ромашки легкі, білопері, Сталився на вітрові сонячний спис. Вступало у згоду з блакитним – зелене; Сприймаючи світло, мій зір віддавав І смуток високий, і радість священну Так, ніби із мене ще хтось виглядав… Він світла боявся завжди, а сьогодні, Примруживши очі, так пильно […]...
- Андрій Малярик – І у дощ, і в холодну зимову сніжницю І у дощ, і в холодну зимову сніжницю, І у спеку, крізь прірву, туман. І в болото, у темінь, й в мороз -30, Я прийду, я здолаю все сам. Я пробачу образи і горді ті вчинки, Я забуду про все, що колись… Я для тебе усе, хочеш зірку з картинки?! Тільки ти назавжди повернись. Ти […]...
- Наді мною повис туман Над містом повис туман. Все так раптом посивіло. Ліхтарі машин в обман Мене завести так хотіли. Та вже не так страшно як було раніше. Вже не лякаюсь так тумана я. Пройде час і всеодно стане світліше. І розсіється печаль моя. Не один туман я бачив. Не один раз я сумував. Всіх кого любив пробачив. Й […]...
- Дарина Брильова – Мені так страшно Мені так страшно, що тебе не стріну, Що буду вік зникати із Землі.. Я у собі плекаю довго віру, Що задля щастя далися не ті. Мені так страшно, що тебе не буде, Що я всередині почну вмирать, І що кохання вигадали люди Лише для того, щоб не сумувать. Мені так страшно, що тебе не стане.. […]...
- Червона рута (народна пісня) Ти признайся мені, Звідки в тебе ті чари, Я без тебе всі дні У полоні печалі. Може, десь у лісах Ти чар-зілля шукала, Сонце-руту знайшла І мене зчарувала? Приспів: Червону руту Не шукай вечорами, – Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода – То є чистая вода, То є бистрая вода З […]...
- Леся Українка – “Єсть у мене одна… “ Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зірка ясная; Сеї ж ночі дарма Її кличу, – нема! Я стою у журбі самотная. І шукаю вгорі Я тієї зорі: “Ох, зійди, моя зірко лагідна!” Але зорі мені Шлють проміння сумні: “Не шукай її, дівчино бідна!”...
- Христина Головко – Не малюй мене очима Не малюй мене очима Сонце з мене тінь зіткало І безодня за плечима А йти далі сил замало… Не п’яни мене всю зразу. Я безмежно-божевільна Крила зробленні з бажання Серце – зібране каміння. Не шукай мене гудками Я навпрочуд випадкова, Бо тебе блокують спами І в душі суцільна-змова.. Не малюй мене очима Сонце з мене […]...
- Павло Мовчан – В негоду В ліс я йшов – мені назустріч Раптом випроставсь туман; Це – спіткання неминуче, Як рокований твій стан. Ну нічого: за тобою Небо, випите до дна, Поле, встелене габою, І продухвина вікна. За тобою попіл літа, Терпкість випитих оман, За тобою – все на світі, А попереду – туман…...
- Серпень з вереснем стискають… – Рильський Максим Серпень з вереснем стискають Один одному правиці, Що одна правиця – сонце, Друга – місяць-молодик. Просвистіли ситі крижні Над утомленим болотом; У густому верболозі, Де заліг густий туман, Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки. А земля лежить медова, . А над вічними льодами, Над Північним океаном, В гострій птичій далині, – Прокладають путь […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Подвійний концерт Коробка радієва й квіття. Крізь чорну скриньку йде музика. І душі квітів світлом світять, Що з нього ясність б’є велика. Дрібненька флора звуків, човен Мелодій на морях етеру І світла з квітів вечір повен Змінив кімнату в чар – печеру. А знизу під концертом квіття, Мов кара за краси провину, Жде кіш подвір’я – царство […]...
Морально етичні теми.