Аня Тет – У сферах ефірного всесвіту

Related posts:

1. Олесь Бердник – Серце всесвіту ЗАГАДКОВИЙ МЕТЕОРИТ Дівчина повернула обличчя до хлопця, лукаво поглянула з-під примружених вій. – … А ще… що б ви ще зробили заради мене? Він кумедно приклав руки до вузьких грудей, захоплено вигукнув: – Все, що завгодно! Піду на край світу! Полечу на Марс… Аби тільки з вами, Шурочко… Дівчина дзвінко засміялася, підхопилася з піску, скочила […]...
2. Сонячні кларнети – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту Сонячні кларнети – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту І. Становище української літератури на час виходу збірки “Сонячні кларнети”. (Рік видання збірки – 1918-й. В Україні ішла громадянська війна. Держава щосили намагалася стати незалежною, вибороти давно очікувану волю. Найталановитіші, най прогресивніші сили літератури або передчасно зійшли в могилу (Леся Українка, М. Коцюбинський), або були розчавлені […]...
3. “Сонячні кларнети” П. Тичини – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту Уже своєю першою збіркою “Сонячні кларнети” Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Вона вийшла друком у 1918 році. У віршах її поєдналися дві музи – Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. Внесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває […]...
4. Іван Андрусяк – і знову дощ і знову знову знову І знову дощ і знову знову знову Ми мовчимо і знову мовчимо І знову не наважимось немов Глумливий дощ підслухає розмову І буде реготати цілу ніч І нас не випускатиме з під’їзду І довго-довго безборонне місто Печально зазиратиме до віч Шептатиме що є лишень обов’- -язок перед людиною – не більше – – і навіть […]...
5. Оксана Горбенко – Вікна плакали, сонцем стомлені Вікна плакали, сонцем стомлені, Бігли ріками теплі промені, Йшов нестримний і чистий ти, Довго-довго в мої світи… Так невпевнено, так довершено, Сіль покотами – вже не брешемо, Слів порожніх всі фарби змито, Залишилось сплатити мито…...
6. Юля Миргородська – Коли його знайшли на краю світу Коли його знайшли на краю світу, Безумний, втратив своїм будням лік. Щось бурмотів, що відчай ніде діти. І десь є та, що носить зачіску на бік… . І щось казав, що більш таких немає. Що всі галактики він пішки обійшов. Де є тепер, нажаль, не пам’ятає. Було б куди то він би й далі йшов. […]...
7. Микола Вінграновський – У срібне царство цвіркунів У срібне царство цвіркунів Од вітру голубого Упав інжир і розімлів, І не сказав нічого. Його понюхала оса Своїм жовтеньким носом. Його надибала роса І всілась над ним росо. Цар цвіркунів Цвіркун-Співець Інжира як побачив, То так зрадів – хай тобі грець! – Що аж зайшовся плачем. За Цвіркуном – у плач оса Осиною сльозою, […]...
8. Ольга Анцибор – дорога в самотність Так чекала кохання, Так хотілось весни. Та роки все летіли, Наче віщії сни. Із спекотного літа Раптом виринув ти, Та до осені разом Не змогли ми дійти. Не розвіяв самотність, Тугу не розігнав, Мовби метеоритом Моїм серцем промчав. Ніжно перса погладив, Ледь торкнувся чола, І дорога далека За тобою лягла. Ця дорога в самотність, Ця […]...
9. Весняним передозом Надто! досить, Вже декілька років поспіль Наші душі і наш розум Перетворюються на сміх. Нас чекає холодна постіль І солодкий морквяній пиріг, І краплина любові… Ти так часто дивишся в небо, Ти постійно дивишся в небо І не можеш побачить зірку. Ту, що в небі давно палає. Тобі наче закрила очі Ніч – коханка… Ми […]...
10. Твір на тему: Ліс узимку Чудово взимку в лісі! У срібному вбранні стоять дерева. Повітря сповнене запахом хвої. На лісовій стежинці залишив свої сліди заєць-біляк. А ось і він принишк під голим кущиком калини. Його розкішна шубка ніби змагається із сніговою красою. Що виблискує яскравіше? Крізь гілля дерев, що рясно вкрите інеєм, кидає своє грайливе проміння сонечко. Під променями сніг […]...
11. Мрії В буденних сутінках життя Я відкриваю свої очі І сірий сувій забуття За мной стоїть й чекає ночі. А я влогий п”ю туман І ніжно обіймаю зорі, Плету з думок своїх аркан, Топлюся в них, як сонце в морі. Весінній сон розтав, як сніг І змив останнії надії. Один, як день; один, як гріх Лишившись […]...
12. Олександр Олесь – “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І журно дзвін старий по мертвому гудів. Коли відкільсь взялася міць шалена, Як буря, все живе схопила, пройняла, – І ось, – дивись, в руках замаяли знамена, І гімн побід співа невільна сторона. Так спить орел, […]...
13. Душевний ніжний абсурдизм безшабашного брутального божевілля) Я хочу тебе дуже ніжно..вбити. Неспішно, легко, просто. І посаджу у тебе на могилі квіти. В душі, так знаєш, зараз дуже млосно! Я хочу тебе дуже ніжно вбити. Дозволь мені це, любий, прошу! Тебе і мертвим буду я любити. От тільки ти не стій в сторонці… Я хочу тебе дуже ніжно вбити. Так легко повиламувати […]...
14. Микола Луків – Половина саду квітне Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, карі очі, – Не забута, мила. Може, стане, ніжно гляне: – Я твоя, єдина. – Половина саду в’яне, Квітне половина....
15. Таня Бенещук – Притих, бо випливли в твоїх словах образи? Притих, бо випливли в твоїх словах образи? Чекаєш, що ж я випалю у слід? Та докорів не кину більше в груди, Не висуну претензій голосних. Нехай Земля злітає хоч з орбіти! З календаря життя зриває дні. А я мовчатиму. Чи варто щось казати? Останній раз з тобою я на самоті. Не повернув. Але чекав на […]...
16. Анастасія Кравець – Бурхливі акорди вирують на хвилях морських Бурхливі акорди вирують на хвилях морських Я чайкою ніжно милуюсь, літаю по них. А берег цілунками хвиля засипле здаля, Неначе востаннє, обіймами вкрита земля. Квітує життя в бірюзі повноводих лагун. Вітрець не шкодує снаги і гучності струн. І сонце остудить свій жар в прохолоді води, Хоч час не спинити, я стрімко прямую туди....
17. Наталя Гуркіна – Подивися! Подивися, як квітне земля, Як мандрує проміння лугами, Як сміється щасливе маля, Пригортаючись ніжно до мами… Подивися, який гарний світ, Як навколо все тягнеться вгору, Як летить цвіт вишневий із віт В цю весняну, оспівану пору....
18. Я засну рано-вранці, разом із сонцем Я засну рано-вранці, разом із сонцем. Коли навколо стихнуть усі і все. Півночі дивитимусь у самотнє віконце, Півночі слухатиму рок і тебе. Мені так потрібно, щоб ти був поряд, Щоб прийшов і розсіяв цей морок. Хочу твій силует знайти у вікні, Його ніжно освітлюють зорі. У кімнаті тихо. Чути голос твій. Землю накрила нічна полотнина. […]...
19. Дмитро Павличко – “Наша любов… “ Наша любов Як літак Здатна нести Тягарі величезні Ніжно передані їй На землі Тільки не здатна Дотик чужого крила Витерпіти в польоті Незаймана Незалежна Висока Впасти Згоріти Загинути Ладна в ту ж мить Любить вона небеса Та все ж повертається На землю І кожен раз Крила здригаються з болю Іскра влітає в бетон Ніби земля […]...
20. Ольга Анцибор – Я так за тобою сумую Я так за тобою сумую, Бо жити без тебе не вмію, Я фото твоє поцілую, Тебе ж цілувати не смію. Лиш раз ти дозволив, коханий, Вустами до тебе торкнутись, В солодкім вечірнім тумані Так ніжно до тебе горнутись. Цю мить і це щастя безгрішне Я в серці своїм зберігаю, Так трепетно, палко і ніжно Тебе […]...
21. Маріанна Задорожна – Коли поглине паща ентропії Коли поглине паща ентропії І хаос позмітає сірі клапті Пилюки мовчазної безнадії, Загуслої в янтар важкої краплі, Чи стане той кінець новим початком? Та чи можливий в світі вічний спокій? Та чи потрібна вічності зупинка? І знову за спиною чути кроки, І коло замикає половинки. Захопить знову невгамовний вихор І зачарує танцем нескінченним, І подарує […]...
22. Христина Сможаник – Ти мов думка у вісні Я ненавижу день Я закохалася у ніч А ти є дурень Прошу з віч Та зникни вже, Коли лягаю Прошу тебе, Навіть благаю. Твоє ім”я вже повторяю, Коли я ніжно засинаю. Твої парфуми, сигаретний дим І що робити мені з цим Ти наче поряд, обіймаєш, Так міцно, міцно пригортаєш, А я аж млію від тепла, […]...
23. Ірина Саковець – Не хочу минати, як меншає, меншає день Не хочу минати, як меншає, меншає день На стрілці годинника з кожним-кожнісіньким колом, Як привиди снів, що із вій опадають спроквола, Як дим над багаттям, що все непомітніше йде. Мені б обійняти туманом далекі ліси І душі дерев пробудити, закутані в морок, Чи вітром зійти на дощем розтривожені гори І влитися вічністю в неба пронизливу […]...
24. Герасим’юк Василь – Апостоли Спинився. І мить, може, мить постояв на межі. Вони не здригнулись, коли зупинився, Ні після. Вони просто поруч ішли, галілейські мужі. Вони просто близько стояли, Коли він вознісся. А як їхні руки? В ту мить… Обійшлося без рук. Вони й перед тим не питали: пощо йому свідки. Він з ними ішов. Йшов востаннє. Ішов після […]...
25. Тарас Марищук – Вона безлімітна у своїй ніжності Вона безлімітна у своїй ніжності, Коли робить мені каву напівоголена, Це особлива нота інтимності, Коли вона красива, навіть втомлена. Вона прекрасна у своїй оголеності – Бо, оголене не тільки тіло, а й душа. Вона прекрасна коли робить мені каву, А я розповідаю їй про те, як люблю – у віршах, А вона додає у каву […]...
26. Ілля Манченко – Так було! Тебе пригортаю до своїх грудей І ніжно цілую в лобик і щічки, Загорілось у небі багато свічей, Нам посміхнулись привітно смерічки. Ти дивилася ніжно в очі мої, В них я бачив спокій, кохання і мрії, Міцно стискав тендітні долоні твої, Билися в серці розбурхані хвилі. Цілунки гарячі, солодкі, п’янкі, Не звертаєм уваги на перехожих І […]...
27. Таня Гелетюк – Я напишу тобі листа Я напишу тобі листа, Як жовте листя ляже долі, Як роси стануть холодніш І зашумлять тополі… Я напишу тобі листа, Як тиха осінь залютує І річка важко зажурчить, А вітер засумує. Як стане місяць серед неба – Укриють землю чари… І десь на Північ попливуть Прозоро-жовті хмари. Тоді я сяду край вікна, Візьму перо у […]...
28. Наталія Пиж – І знову сни, і знову ти І знову сни, і знову ти І знову я не я… І знов весна, і знов сама І знову не твоя… . Лиш в снах одні На самоті З думками про життя Про те що ти не мій А я є не твоя… І знову сни, і знову ти Закохані… .щасливі… молоді… Залишимось такими як […]...
29. Таня Гелетюк – де тебе, мамо, шукать? – Мамо, матусечко рідна, Де тебе, люба, шукать? Я тебе хочу побачить, Скільки всього розказать… … Знову шум, знову гам, Знову крики лунають, Там, на кухні в диму, Де про щось розмовляють. На столі попільничка І пляшки від вина… Тут сидить чиясь мама І сидить не одна. Поруч друзі веселі, Вірні й п’яні дружки Розливають […]...
30. Павло Мовчан – Межі Зіпнувсь на пагорб – крутогляд широколано простелявся, І жайвір літо звістував – на мідяну струну низався. Рука спроквола тінь несла, коли поля благословляла І вруна гладила густі хвилясто-ніжно, п’ятипало… Блакитним опадом небес повільно світло струмувало, І простір згорнутий воскрес, зламавши крижані кристали. Німій і подих затамуй, щоб захват не схлюпнути, Щоб вариво зелених фарб не […]...
31. Юрій Андрухович – Музей старожитностей Як ми ходимо обоє Нетрями старою дому!.. Гобелени і гобої Славлять пару невідому, Ніби бачать Нашу змову: Кожен дотик – Теплий спалах. І тоді ми знову (й знову) Переходимо В дзеркалах. На годиннику з гербами, Як завжди, година друга, І крадеться вслід за нами Може, туга, може, фуга… Повз портрети І портшези З нами йде […]...
32. Альбіна Смолянська – Він мене береже Він мене береже. Ніжно-ніжно. Так, як досі ніхто не беріг. Якось так методично, неспішно Він кордони мої переміг. Якось тихо і геть непомітно Він у моє життя увійшов. Чим я стала для нього примітна? Як він стежку до мене знайшов? Як я маю віддячити Богу, Що він наші долоні з’єднав? Він мені прокладає дорогу Навіть […]...
33. Павло Глазовий – Мами не заміниш І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже літа. – Ну як тобі нова мама? – він синка пита. Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова: – Обдурили тебе, татку, вона – не нова…...
34. Олександр Олесь – “Нехай мене чарують квіти… “ Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але довіку Я не лишуся в їх саду: В останню ніч я вийду в поле І біля травоньки впаду....
35. Олена довганюк – Чому мені знову так боляче? Чому мені знову так боляче? Чом я знову лишилась одна? І цей біль ріжучий й колючий Всю мене випаває до дна. Чаша сліз вже давно переповнилась, Вже нема чим топити печаль. Знову я почуттями наповнилась, Їх звільнити не можу, на жаль. Я від серця стискання тремчу, І від болю я зуби стискаю. Цього разу я […]...
36. Павло Мовчан – Мить (“Не відокремитись, а злитись… “) Не відокремитись, а злитись, Не відступитись, а прийти До того дня, до тої миті, Коли ти – я, а я – це ти. А нам на двох і крихти стане, І лиха стане нам на двох, Якщо в тобі – та моя рана Болітиме, не дай нам бог! Якщо в мені твоя розпука Та білий […]...
37. Коли кохання лізе в душу Коли кохання лізе в душу, Коли щаслива кожну мить. Я посміхатись завжди мушу, Бо вже нічого не болить. Душа не плаче, серце не болить, А очі з блиском вже не від сльози. Усе навколо грається, дзвенить, Він доторкнувся ніжно до душі. Любов зігріє нас в оці морози, Вона нам подарує ніжність двом. І не проллються […]...
38. Світ не ділиться Кажуть світ не ділиться на “було” і “буде”. Кажуть в нім немає “із тобою” й “без тебе”. Той, хто сказав оце не знає душі моєї буревій, Що без тебе жити не бажаю, а з тобою гріх душі моїй. І гріх не в тім, що так кохаю, А в тім, що з іншою твоє життя. Мене […]...
39. Ольга Перехрест – І вона цілує його в плече … І вона цілує його в плече, На якому він носить АК і наколку з Че, Говорить до нього: коли ти нарешті заснеш? Ти так себе вбиваєш, і мене за разом теж. Скільки тобі новин, сюжетів, коментарів Військових, політиків, журналістів і лікарів? На скільки замків треба закрити кордон, Щоб ти забув про війну і згадав […]...
40. Юля Алейнікова – Вона палила. Їй було все рівно Вона палила. Їй було все рівно Скільки вона ще так проживе. Він бігав вранці. І було так дивно, Як вона чіпляє за живе. Вона не спала. Забувала про сніданки. І непристойно оголяла ноги. Він мав в житті лише одну коханку, Він не терпів інтиму без любові. Вона все цитувала Муракамі. (Ти знав як Муракамі любить […]...