Багатство тематики та проблематики малої прози І. Франка (на матеріалі оповідань “Ріпник”, “Без праці”, “Терен у нозі”, “Зойчине крило”, “Із записок недужого”)
Багатство тематики та проблематики малої прози І. Франка
(на матеріалі оповідань “Ріпник”, “Без праці”, “Терен у нозі”,
“Зойчине крило”, “Із записок недужого”)
Іван Якович Франко є, беззаперечно, найпомітнішою та найдіяльнішою постаттю української культури на зламі XIX – XX ст. Поет, публіцист, літературознавець, критик, людина енциклопедичних знань, відомий політичний і громадський діяч… Важко назвати ті сфери літературного і суспільного життя, які він оминув своєю увагою. Значну частину своєї творчості
На його думку, допомогти розв’язати це питання може українська інтелігенція, і перед нею стоїть величезна дійова задача – витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного і політичного життя. Але в оповіданні “Із записок недужого” Франко бере під сумнів здатність освіченого панства до реальних дій. Його безіменний герой прагне перетворити українське село, обширною повістю з життя викрити “бездну нужди і пониження тих людей”. Але цей “бідний літерат”, який в боротьбі “хоче виказати свою силу”, не здатен навіть сам себе утримати, знайти засоби для власного існування. Він потрапляє у лікарню і там божеволіє від звістки про смерть коханої, бо насправді не має сили духу, внутрішньої опори. Свій вирок таким недієспроможним особам Франко виносить вустами панни Олі: “Ми навіть самі не спасемо себе, бо ми привикли до чужоїдного життя, привикли полягати на чужій праці, а коли праця побілить, то нас не стане”. Зовсім інші проблеми ставить автор перед читачем у оповіданні “Сойчине крило”. Зазнавши колись важкої втрати, головний герой занурився у егоїстичне, самозакохане життя. Цей зневірений самолюб живе сам для себе і з самим собою, навмисне відгородившись від усього світу. Але палкий, пристрасний лист колишньої коханої, пекуча сповідь її дійсного, многостраждального життя стрясли пута з відлюдницької душі, розбудили справжню людину, готову відчути муки і радощі, боротьбу і розчарування – все те, що містить в собі смак існування. Саме внутрішнє переродження, психологічну трансформацію персонажа майстерно зображує Франко. Цим він стверджує, що Людина зможе залишитися гідною свого імені і не ховатись у сіру буденність. Адже для того, щоб вести негідне слимакове життя, краще було б народитися слимаком, а не чоловіком.
Твір “Без праці”, хоча і містить багато ознак казки, проте є скоріше соціально-філософським дослідженням. Найманий робітник Іван працював незгірше за інших, але його прозвали Лінюхом через песимізм та глухе ремствування на долю. Згодом казковий дід подарував йому чарівний перстень, що виконував усі бажання господаря. Але перстень не приніс очікуваного щастя, тому Іван зрікся його і забажав повернутися до робочого життя. Після його переродження ми не сумніваємося, що односельчани підберуть йому нове ім’я.
Мандруючи разом з героєм у казковому просторі оповідання, читач постійно замислюється над тим, що оточує Івана. Скрізь подаються невеличкі сценки “простого хлопського життя”. Але провідною тут є тема, винесена автором у заголовок, – проблема людської праці, ставлення людини до неї. Франко спробував знайти філософське розв’язання цієї проблеми. По-перше, автор довів, що людина зовсім не може жити без праці. Якщо позбавити трудящого чоловіка будь-якого заняття, то він змарнується і переведеться нінащо, втратить сенс існування. По-друге, Франко стверджує, що будь-яка праця стане справжнісіньким лихом, якщо людина сама буде ставитись до неї негативно.
Ніхто з українських письменників не зробив стільки для розвитку української літератури, як Франко. Його кипуча натура та надпрацездатність залишили читачам у спадок близько сотні творів малої епічної форми. Своїми незвичайно розмаїтими за тематикою та жанрами прозовими творами письменник збагачував скарбницю української літератури, щоб вона засяяла власним світлом у сім’ї інших літератур, внесла свій вклад у скарбницю вселюдської культури.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Творчість – сенс життя Лесі Українки (на матеріалі поезії “Як я люблю оці години праці”) Нехай там збирається гірша. Страшніша негода, Нехай там узброїться в гостру, Огненную зброю, Я вийду сама проти неї І стану – поміряю силу! Геніальний і творчий талант Лариси Косач – нашої Лесі Українки – розвивався плинно, незважаючи на те, що лиховісна хмара прошуміла над нею. Хвороба приковувала молоденьку, слабосилу й хворовиту дівчину до ліжка, а […]...
- Багатство проблематики, поетичної спадщини Миколи Вороного Багатство проблематики, поетичної спадщини Миколи Вороного Він народився одного року з Лесею Українкою – в час, коли українське слово переслідувалося й принижувалося, злочинно замовчувалося й переслідувалося. На душу українця – горду й вільнолюбиву – було накладено кайдани усвідомлення своєї “вторинності”, меншовартості. Та орлам не страшні пута, вони розбивають їх і сміливо шугають під небесами: Душа […]...
- “Джакомо Джойс” – зразок малої модерністської прози “Джакомо Джойс” – це красива і незвичайна історія кохання. “Очі мої у темряві не бачать нічого, любове моя. Ще. Не треба більше. Темне кохання, темна втома. Не треба більше. Темрява”. Оті короткі називні речення акцентують на почуттях. Вони прикривають і водночас відкривають завісу таїни людських стосунків, таємницю кохання. Кохання в оповіданні Джойса поступово трансформується, і […]...
- Проблематика повісті І. Франка “Сойчине Крило” (1 варіант) Значним кроком на шляху оновлення вітчизняної літератури стала мала проза Франка 1900-х років, позначена драматичним напруженням пристрастей, концентрацією дії та замкнутістю форми. У своїх творах письменник звертається до аналізу неординарних людських характерів, часто одержимих пристрастю, до складної взаємодії свідомого та несвідомого в їхній поведінці. Особливе місце належить повісті-новелі “Сойчине крило”. У рецензії А. Крушельницького на […]...
- Марко Вовчок – основоположниця прози для дітей. Народність оповідань Марко Вовчок – основоположних прози для дітей. Народність оповідань. Видатна українська письменниця-демократка Марко Вовчок прийшла в літературу наприкінці п’ятидесятих років минулого століття. Ідейними натхненниками, справжніми володарями дум передових людей в Росії і Україні в ті роки були революційні демократи, великі просвітителі Герцен, Шевченко, Чернишевський, Добролюбов, Некрасов, Салтиков-Щедрін. Певна річ, що в перших оповіданнях Марка Вовчка […]...
- Новела І. Франка “Сойчине крило” Новела “Сойчине крило” належить до пізньої прози І. Франка. До твору подано підзаголовок “Із записок відлюдька”. Проблематика цієї новели має екзистенційний характер, бо автор порушує не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а проблему людського буття взагалі. Хома – Массіно стає відлюдьком, свідомо відмежувавшись від людей, заховавшись за витворами культури. Він трагічно смакує […]...
- Проблематика повісті І. Франка “Сойчине Крило” (2 варіант) Повість І. Франка “Сойчине крило” справляє надзвичайно трагічне враження. Це сповідь двох душ, що загубили одна одну в цьому жорстокому світі через непорозуміння та неувагу. Спочатку ми знайомимося із автором-оповідачем. Те, що він розповідає про своє життя, викликає неоднозначні почуття. Він закоханий у самотність, постійно наголошує на тому, що тепер його ніщо живе не цікавить: […]...
- Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження (за поезією “До праці”) Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю. У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців: Нумо до праці брати! Годі […]...
- Твір на тему: Лиш в праці варто і для праці жить Лиш в праці варто і для праці жить Пісня і праця – великі дві сили. Їм я до скону бажаю служить. І. Франко, “Пісня і праця” Дай працювать, працювать, працювати, У праці сконать! Благає рідну землю І. Франко у вірші “Земле моя, всеплодющая мати… “ Праця – це засіб існування. Але якби вона зводилась до […]...
- Твір на тему: В праці, тільки в праці справжнє щастя (Ю. Фучик) “В праці, тільки в праці справжнє щастя” (Ю. Фучик) Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя – це передусім вміння прекрасно любити життя і людей. Щастя – це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше – це вміння віддавати вся […]...
- Вплив біблійної тематики на розвиток української поезії I. Біблія – велична пам’ятка культури всього людства. 1. Вплив Біблії на створення поетичних творів (надихала українських митців: вони переосмислювали Біблію як важливий елемент національної культури й самосвідомості). II. Біблійні сюжети і мотиви у творчості українських письменників. 1. Давня українська поезія XVI-XVIII ст., початок XIX ст. (особливий вплив справив “Сад божественних пісень” Сковороди; переспів псалмів […]...
- Провідні мотиви лірики І. Франка “Золоте зерно” ідей у поезіях І. Франка Я син народа, Що вгору йде, хоч був запертий в льох. Мій поклик: праця, щастя і свобода, Я є мужик, пролог, не епілог. І. Я. Франко Іван Якович Франко – письменник, громадський діяч, учений, філософ, літературознавець, критик і теоретик літератури. Але з особливим захопленням ми говоримо про його літературний доробок. Не можна залишатися байдужим, читаючи […]...
- Цвіте терен, цвіте терен скорочено – Родинно-побутові пісні Цвіте терен, цвіте терен, А цвіт опадає, Хто в любові не знається, }2 Той горя не знає. А я, молоденька, Вже горя зазнала, }2 Вечероньки не доїла. Нічки не доспала. Візьму я крісельце, Сяду край віконця, Іще очі не дрімали, А вже сходить сонце. Хоч дрімайте, не дрімайте Не будете спати, Десь поїхав мій миленький […]...
- Цвіте терен, цвіте терен – Родинно-побутова пісня Цвіте терен, терен цвіте, Листя опадає. Хто в любові не знається, Той горя не знає. Хто в любові не знається, Той горя не знає. А я, молода дівчина, Та й горя зазнала, Вечероньки недоїла, Нічки недоспала. Вечероньки недоїла, Нічки недоспала. Візьму срібне кріселечко, Сяду край віконця, Іще очі не дрімали, А вже сходить сонце. Іще […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка I. І. Франко – легендарний Каменяр. (Геніальний поет, видатний прозаїк і драматург, критик, публіцист і літературознавець, фольклорист і етнограф, перекладач. Видатний громадський діяч, борець за волю народу.) II. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла… ” (І. Франко […]...
- Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”. Присвячена Агатангемові Кримському, поема ввійшла у збірку “Із днів журби”. Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (3 варіант) З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою […]...
- “Іван Франко – трибун народний”. Життя та доля письменника І. Франка Іван Франко – визначний письменник, великий Каменяр, творчість якого становить цілу епоху в розвитку національної культури XIX-XX століття. Народився І. Франко у 1856 році в родині сільського коваля. Вогонь кузні свого батька він зберіг на все життя. Тяжка доля судилася йому. Жахи тюрми, переслідування, приниження. І як наслідок – зачинені двері переляканих обивателів, розлука з […]...
- Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя” І. Я. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й […]...
- Про Фарбованого Лиса і не тільки… (за казкою І. Франка “Фарбований Лис”) Бажаючи порадувати і розважити власних дітей, Іван Франко свого часу спробував себе і в ролі казкаря. Особливо багато у нього казок про тварин. Франко знав, що діти “люблять звірів, особливо коли ті звірі в байці починають говорити, думати і поводитися як люди”. У казці “Фарбований Лис” він розказав про героя, який волею випадку набув незвичайного […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (1 варіант) Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди (2 варіант) Г. С. Сковорода – це перший український філософ, що подорожував шляхами України у XVIII сторіччі і виразив свою мудрість у творах: піснях, байках, притчах, трактатах і діалогах. Джерелом його мудрості була Біблія і античні філософи. Там він знаходив теми для своїх міркувань, у яких дошукувався фактично відповіді на одне питання: що таке людське щастя і […]...
- “На правді й честі земля держиться” (моя оцінка головних героїв повісті Івана Франка “Захар Беркут”) Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” змалював життя руського суспільства XIII століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії. На фоні […]...
- Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка Художня проза Бориса Грінченка сповнена нічим не прикрашеною життєвою правдою. Не з холодною розсудливістю спостерігача сприймав митець народне безталання, а палким серцем людинолюбця. Письменник пізнав нелегку долю народного вчителя, тому у своїх творах змалював те, що добре знав, з чим безпосередньо стикався, серед чого жив. Письменник за десять років вчителювання в народних школах зрозумів необхідність […]...
- Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу […]...
- Мотиви лірики І. Франка Серед титанів духу українського народу, стовпів його національної культури одне з чільних місць по праву посідає великий письменник Іван Якович Франко. Нестримна жага митця охопити й пізнати світ в усіх його проявах спонукала невтомного правдолюба до постійного пошуку, результатом якого стали унікальні за силою і філософською глибиною статті, дослідження, літературні твори. Проте чи не найвище […]...
- Проблема морального вибору людини (за поемою І. Я. Франка “Іван Вишенський”) Проблема морального вибору людини (за поемою І. Я. Франка “Іван Вишенський”) Чи має право людина вважати себе вільною від нелегких проблем життя свого народу? Чи може вона задля спасіння своєї душі відокремитися від співвітчизників, що потерпають у біді, і остаточно вирішити для себе: Щезло все, дрібне, болюще, Що чуття в душі ворушить І увагу відвертає […]...
- Ідея сродної праці та її значення (Г. Сковорода) Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них. Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці. З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам. Щастя, що ця […]...
- Високе призначення “каменярів” (за віршем І. Франка “Каменярі”) Вірш “Каменярі” Іван Якович Франко помістив у збірку з промовистою назвою “Думи пролетарія”. Усе життя поет відчував свою близькість до народу, закликав знедолених, пригнічених рабським становищем людей боротися зі свавіллям і неправдою. Вірш “Каменярі” наповнений символічними образами, серед яких – височенна гранітна скала, символ неправди і неволі. До цієї скали приковані залізними ланцюгами тисячі борців. […]...
- Борис Грінченко – до праці Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будему йти! Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях і важкий, Що аж до щастя і долі прямує: Нумо до праці мерщій! Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись, Дякою нас тоді люди згадають – […]...
- Роль образу Бенедя Синиці в реалізації ідейного задуму повісті І. Франка “Борислав сміється” Найвизначнішим твором І. Франка про життя робітників є повість “Борислав сміється”. За ідейно-художньою довершеністю і суспільним значенням твір посідає першорядне місце не тільки у творчості письменника, айв усій українській літературі. І. Франко з позицій революціонера-демократа поставив і висвітлив у повісті найбільш актуальну на той час проблему боротьби праці з капіталом. Письменник засуджує експлуататорський лад, показує, […]...
- Панас Мирний – корифей української прози З великої часової відстані ми бачимо, що без постаті Панаса Мирного, його літературного внеску не можна навіть у найкоротшому викладі розкрити історію української літератури. Він назавжди став одним із корифеїв, основоположником українського соціально-психологічного роману й повісті. Уперше твори Панаса Мирного побачили світ на початку 70-х років XIX століття. Саме цим псевдонімом був підписаний вірш “Україні”, […]...
- Трагедія Другої світової війни у зарубіжній літературі (на матеріалі творів Г. Белля та В. Бикова) Трагедія Другої світової війни у зарубіжній літературі (на матеріалі творів Г. Белля та В. Бикова) Війна – це неприродний стан людини. Знецінюючи найбільшу коштовність на землі – людське життя, вона є трагедією як для переможних, так і для переможців. У Другій світовій війні і уряду, і народи країн антигітлерівської коаліції мали ясну позитивну мету: вони […]...
- Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі І. Франка “Мойсей” (2) Народ, у якого відсутні ті, Хто ведуть його до майбутнього, Ніколи не досягне його… Ци Шуі Кожен народ має душу. Народна душа – це співці слова і духу народного. Одним із них є Іван Якович Франко. У поемі “Мойсей” він висвітлює проблему відносин між вождем і народом. Вождь і народ – це дві частини одного […]...
- Особливості праці й життя кіномитців у романі Ю. Яновського “Майстер корабля” Іноді можна почути думку про те, що життя творчої людини – неважке і сповнене розваг. Справді, що таке творчий процес? Поняття це абстрактне й, мабуть, не вимагає великих зусиль: твори собі, коли прийде натхнення… І тільки самі митці знають, що за словом “натхнення” стоять довгі безсонні ночі, грунтовні знання, уміння працювати без перепочинку, сила волі. […]...
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря […]...
- Веселе полювання за збіркою оповідань О. Вишні “Мисливські усмішки” “Мисливські усмішки” – одна з найвідоміших збірок Остапа Вишні. І дорослі, і діти із задоволенням читають ці гуморески. Герої “Мисливських усмішок” чудово розбираються в тонкощах мисливської справи, а звички звірів і птахів знають краще за власні. Ми щиро сміємося над пригодами дуже благородних, але вельми безталанних мисливців, бо найкраще в них виходить невинна мисливська брехня. […]...
- “Моя бо й народна неволя – то мати тих скорбних пісень” (лірика Івана Франка) Іван Якович Франко жив у важкі часи безправ’я і темряви, яка огорнула Західну Україну в другій половині XIX століття. Рідна земля задихалася в “тюрмі народів”, як називав австро-угорську монархію поет: Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою! Розсаднице недумства і застою, О, Австріє! Де ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Щоб […]...
- Повість І. Франка “Захар Беркут” і сучасна Україна У літературному доробку великого українського письменника І. Франка ми знаходимо чимало різноманітних за жанрами творів. Це й поезія, і драматургія, і проза. Проза І. Франка також багатогранна. У ній можна виділити повісті, оповідання, казки. Особливе місце серед прозових творів І. Франка посідає його історична повість “Захар Беркут”. І. Франко безмежно любив свій край з його […]...
Ірен роздобудько біографія.