Берег кохання

Related posts:

1. Павло Мовчан – “Я берег побачив на спаді туману… “ Я берег побачив на спаді туману, Зозулю почув, що кувала свій жаль, Відчув, як поволеньки літечко тане, Збагнув, як поволі снується печаль. Я поклик почув, що впотужнивсь відлунням: – О любий, о серце болюче моє… – І слух облягало мовчання отруйне, А погук той серце колов гострієм. Я постать угледів на хвилі туману, На зрості […]...
2. Я стою і плачу Я стою і плачу, Бо надії уже не має. Мене покинула удача. І що робить не знаю. Колись я бачив тепле літо, Чув чудесний соловїний спів, Відчував ніжний запах квітів, Радів від добрих слів. Зустрічав прохолодні ранки. Зузстічав перші зорі. Ах які були світанки! Ах які були зірки прозорі! Кохав усе колись навколо. Любив всей […]...
3. Василь Симоненко – Берег чекання Через душі, мов через вокзали, Гуркотять состави почуттів… Може, сподіватися зухвало, Вірити і ждати – поготів. Та не вірить я не маю змоги, Обіймає сумніви огонь, І червоним ліхтарем тривоги Зупиняю поїзда твого. І стою на березі чекання: Що ти мені з гуркоту кричиш? Станеш ти біля мого благання Чи до інших станцій просвистиш?...
4. Твір на тему: Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання, людина починає вести відлік свого […]...
5. Анастасія Кравець – Згортаються, мов квіти, літа дні Згортаються, мов квіти, літа дні. Палають зорі в небесах осінніх. Тепло відносить вітер на коні. У царських обладунках небо синє. Міліє день рікою в далині, І сонечко сумує за літами. У піднебессі птахи мовчазні Крилами літа пишуть дощів драми....
6. Мої вірші – поезія кохання Мої вірші – поезія кохання, Поезія землі, життя, людей. І часом вони сповнені страждання, А часом божевільніших ідей. Не рідко вони мають світлі ноти, Не рідко пишуться вони, немов пісні, Хоч часом і звучать, як анекдоти, Та часто лиш ліричні і сумні… Вірші – слова, які з душі летять, Які так глибоко занурені у серці, […]...
7. Ангел кохання Чому на серці знову туга, Коли немає поруч вас? В житті у мене ви єдині, Не уявляю я життя без вас. Коли уперше я побачив вас То очі мої засліпила Прекрасна і незаймана краса Що сяяла в будену сіру днину. Невже на всіиі є така краса, Що здатна розум полонити? Яка красива й сонячна вона […]...
8. Іван Андрусяк – і люди і очі і води і зорі і там І люди і очі і води і зорі і там Де звук розпашів на зеленому вовчому морі Немає нікого хто вивів би голосно сам Дієзи й бемолі зараза дієзи й бемолі І зливи неначе прищі на брунатному тлі Марудні й понурі як джинси на тілі декарта І вже голоси мої з неба судомні як кварта […]...
9. Микола Вінграновський – до думи дума доруша До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Дивись і думай, моя доле, – До думи дума доруша. Стобальним, стоглобальним болем До неба дибиться душа. До думи дума доруша… Стодоли дум – в одну стодолу! Любов болить! Любов болить! Дощів водневих гробопади… Докіль не буде в людства злади?! Любов болить… любов болить… Страждання, […]...
10. Марта Тарнавська – Планета кохання Молодь п’яніє з любові В княжому городі Львові, Будить зі сну Юну весну В жилах розспівана кров. Молодь кохає в Торонто, Ах, і прекрасний же сон той, Юності час – Серця наказ – всюди цвіте любов. Планета кохання – Наша стара земля – І щастя й страждання Щедро всім розділя. Планета кохання Ласки дарує мить. […]...
11. Кохання вжитті існує одне Кохання вжитті існує одне Там де я для мене усе Люди природа спів і пташки кохання ось таке робить злюдьми ніби здаєть тащьо то кохання Тут воно є а завтра небуде Та ні буде небуде питання вашке кохати треба вміти щьоб потім нежаліти Одну кохану людину я маю І більше завсе насвіті кохаю Нехай це […]...
12. Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” (3 варіант) Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його, колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він (Євген) зустрів панночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди […]...
13. Історія Кохання Ти знаєш я боюсь тепер кохати. Не хочу знов страждати як тоді. Коли тобі я все могла відати А ти зробив лиш боляче мені З тобою я була щаслива Хоча і мало було щастя днів Прощала тобі я все, бо я любила А ти ділив любов свою на всіх Сьогодні був зі мною, завтра з […]...
14. Семенко Михайль – Серце в блуканні Сю осінь я заблуджусь у муках Серед жовклого листя заблуджусь у коханні Я заблуджусь в коханні Заблуджусь в коханні В осінніх муках Ви почуваєте? Моє серце в блуканні По тихих алеях з опалим листям безрухим Жовклим безрухим З листям безрухим В самотнім єднанні. Може знайду знайду в осінніх звуках В осінніх свистах В тоскнім знайду […]...
15. Семенко Михайль – Моє кохання Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з нею сестрою Завтра побачуся Учора було якесь дивне побачення Дивне розстання Знов не скінчив знову є щось не зазначене Мов не кохання Але ж кохаю я – так Чому б ходив замислений І смутно затривожений? Останні […]...
16. Шахти, терикони… – Сосюра Володимир Шахти, терикони, Заводські вогні… Місяць в травах тоне… І пісні, пісні… Доля ти піснярська, Доленько моя! Сторона шахтарська, Син твій, син твій я! Там, де обрій, в полі Неба мрійна гать. Золоті тополі За дінцем шумлять. Про крейдяні гори Не забуду я, Де молилась зорям Матінка моя. Піснею лечу я Над простором нив, Землю я […]...
17. Ольга Анцибор – Кохання моє таємниче Кохання моє таємниче, Любове моя неземна, Лиш гляну тобі я у вічі – І враз розквітає весна. Не думала я, що так пізно, Ще буду кохати я знов, Що в серці народиться пісня, А душу зігріє любов. Зігріє, як світла промінчик, Що ллється із синіх очей, Розтопить образи камінчик І темінь самотніх ночей. Тебе я […]...
18. Олександр Олесь – “Невже твої уста-коралі… “ Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, зустрічи, пісні, Квітки надій в тернах розпуки І ніжних уст твоїх: “Люблю… “ 1907...
19. Ольга Анцибор – Ніч кохання Я мрію про шалену ніч кохання, Я нею марю і покірно жду. Поклич мене вночі, чи може зрання І я до тебе прилечу, прийду. Між нами відстань – кроками не змірять, Та серце вмить її перелетить, Воно ж кохає віддано і щиро Та від розлуки довгої болить. Розлука ця закінчиться вже скоро, І я приїду […]...
20. Володимир Сосюра – І все, куди не йду, холодні трави сняться І все, куди не йду, холодні трави сняться, де дерева шумлять і плачуть за Дінцем, де вулиці п’янить солодкий дух акацій, востаннє за вікном заплакане лице… І сняться все мені далекі темні очі, що в’януть і мовчать в осінній далині… А щоки, як колись, вітри мені лоскочуть, і запах чебрецю несуть вони мені… Ну, як […]...
21. Тема кохання й вірності в поезії Максима Рильського і Володимира Сосюри Тема кохання й віpності в поезії Максима Рильського і Володимиpа Сосюpи Тема кохання і віpності одна з пpовідних, ніколи не стаpіючих тем у нашій літеpатуpі. Укpаїнські письменники завжди чеpпали в ній натхнення і твоpчу наснагу. Hе були винятком Максим Рильський і Володимиp Сосюpа. Кохання – найбільше почуття, що є в сеpці людини. Саме воно збудило […]...
22. “Моя любове! Я перед тобою… ” Поезії Ліни Костенко про кохання Коли Бог не хоче дати людині долю, він дає їй талант. І тоді талант стає долею митця. Хтозна, чи можна це віднести до Ліни Костенко. На жаль, вона дуже мало розповідає про себе, про свою жіночу долю. Але талантом Бог її нагородив великим. Якось Гете сказав, що жінка-поет не здатна писати про речі, які вимагають […]...
23. Семенко Михайль – Вона Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце моє розореолила! Ах, невже, невже тут мені кінець і загин! 21. X. 1916. Владивосток __________________________________ Маються на увазі елегійні, ліричні мотиви українського поета О. Олеся (1878-1944) і російського поета С. Надсона (1862-1887)...
24. Всепідкоряюча сила кохання (“Вона прийшла”, “Є в коханні і будні, і свята… “) (1 варіант) Кохання може змінити для людини цілий світ. Одних воно підносить понад хмари, вивищуючи їхні високі душі, інших витягає з дріб’язку щоденних турбот до чогось справжнього, непересічного, робить щасливими, інших мучить і змушує страждати. Але ніхто з людей, мабуть, не зміг би сказати, що волів би залишитися без кохання, не знати його. І невже до зустрічі […]...
25. Микола Вінграновський – Щуче Озер осінніх сонні небеса, І щучі дні, наструнені на спінінг, І помідорів на росі наспілих Краса притомлена, примружена краса. Удар! Удар! – і колом-кумельгом З хвоста на голову, із голови на хвилю Летить, і котиться, і в’ється батогом В манері рок-ен-ролівського стилю Щучисько юне… Б’ється по дубах, Латаття ляскає, куга кипить у муках, Хвостом – […]...
26. Коли кохання лізе в душу Коли кохання лізе в душу, Коли щаслива кожну мить. Я посміхатись завжди мушу, Бо вже нічого не болить. Душа не плаче, серце не болить, А очі з блиском вже не від сльози. Усе навколо грається, дзвенить, Він доторкнувся ніжно до душі. Любов зігріє нас в оці морози, Вона нам подарує ніжність двом. І не проллються […]...
27. Володимир Сосюра – Марії Якби помножити любов усіх людей, Ту, що була, що є й що потім буде, То буде ніч. Моя ж любов – як день, Не знають ще чуття такого люди. Якби зібрати з неба всі зірки І всі сонця з усіх небес на світі, – Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. Якби […]...
28. Іван Байдак – Я не зможу купити твоє кохання Я не зможу купити твоє кохання У твоїй країні не ходить жодна валюта Я готовий його обміняти… взамін… на своє Поставлю все на червоне, опущу монету у таксофон… гудки… Їхні обірвані стукоти підіграють твоєму диханню, заграють із твоїм мовчанням, я знаю: Докурюй, випалюй, без жалю останні рядки, які на прощання сказала мені ти: Ми можемо […]...
29. Новела “Зав’язь” – розповідь про перше кохання Перше кохання. Коли зав’язуються його перші паростки, то людина зовсім по-іншому починає сприймати і себе, і цілий світ: неначе розквітає душа, а з нею і все навколо. У новелі Григора Тютюнника “Зав’язь” перед нами розкривається початок цього найніжнішого почуття, яке письменник порівнює з чудом пробудження зав’язі на гілочках на початку весни. “Зав’язь” – це чудовий […]...
30. Моє кохання Моє кохання немов сон Таке прекрасне і ярке Немов цей місяць що вночі Все світить ярко і не гасне І зорі немов очі в тебе Такі ж прекрасні і чудові О це твій погляд у вікні І голосу твій крик Розбудять мене з міцного сну. Та вже прокинусь я невдовзі І вигляну в вікно До […]...
31. Герасим’юк Василь – Якщо в дальньому зимовому лісі Якщо в дальньому зимовому лісі Чути серед ночі Тихий дівочий спів, Значить, там є школа, В якій вчаться дівчата. Невже в тому лісі не стріляють І не перев’язують рани, Не кричать і не плачуть? Невже то співоча школа за снігами Й за смереками? Якщо навіть немає вітру, Тихий спів кудись відлітає, Щоб за півжиття повернутися. […]...
32. Юлія Алейнікова – Інтернет-Спілкування (Кохання) Я кохаю тебе. Backspace. “Як ся маєш? Чудова днина.” (Я давно загубила себе). “А як твої справи?” – “Щаслива.” Ти потрібен мені (в думках). “Послухай-но нову пісню” (Мене душить нестерпний страх, Що ніколи не станеш ти ближчим.) Та колись я себе здолаю. І зруйную примарний світ. “Приїжджай, бо я так чекаю!” І ctrl+alt+delete, і ctrl+alt+delete…...
33. Євген Рибчинський – Це зрозуміло, кожен в світі гість Це зрозуміло, кожен в світі гість, Ніхто не зна, чи доживе до ранку, Але піти з життя у 46 Це долі незбагнена забаганка. Чому вона зі смаком вибира Талановитих, мужніх, повних сили, Невже для долі і буття це гра, А ми лише ляльки її безсилі? Хто вибира to be or not to be? Хто замовляє […]...
34. Ірина Ярко – Розлучене кохання – Привіт коханий! – О, привіт кохана! Я так давно-давно тебе чекав! – Я, знаю любий, дуже добре знаю… – Ти вибач, що я болю завдавав! – Це ти, мене пробач, моє кохання. – Не варто люба, винний лише я. – Я чую в твоїм голосі зітхання. – Звичайна втома, ластівко моя! – Як ти […]...
35. Всепідкоряюча сила кохання (“Вона прийшла”, “Є в коханні і будні, і свята… “) (3 варіант) Життя Василя Симоненка обірвалося в 28 років – у такому віці, коли людина вже стає зрілою, але ще не втрачає юнацького запалу, ще вміє мріяти, ще відкрита життю і коханню. Ллє незважаючи на такі молоді літа, поет у своїх віршах зумів передати досвід, думки, почуття людини, що прожила не мале життя. І це не дивно, […]...
36. Юра Матвійчук – Переосмислити весну по – іншому Переосмислити весну по – іншому… Так зливи хочеться й мовчати в тиші, Ловити поглядом весь спокій лісу, Закутавшись в собі й в глибинах віршу… І пити чай у роздумах про світле, Про дні котрі минули й більш не будуть, Й про те, які несправедливі люди, І як сам ховаюся від всього світу… Переосмислити себе й […]...
37. Ольга Анцибор – Пізнє кохання Хто сказав, що вже кохати пізно? Хто сказав, що час уже минув? Все залежить від душі, від пісні, Що в падінні краплі ти почув. Стільки літ душа була самітня, Біль та чорна туга в ній жила. Раптом в очі глянула блакитні І веселка в небі ожила. Засміялись дзвоники шовково, І щебече пташечка мала. Я щаслива, […]...
38. Твір на тему: Перше кохання (Твір-міркування з елементами розповіді) Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері говорив: “Любов – про неї не сперечаються. Вона є”. З цим, мабуть, згодні всі. Так, є. Але вічне питання, що таке любов, не дає спокою людям. Як її знайти, розпізнати, не помилитися? Мої знання про неї вичитані із статей, книг. Психологи вивчають феномен любові, шукають “формулу любові”, намагаються скласти тест, […]...
39. Кацай Олексій – Механічний жовтень Від жовтневих дощів листя іржавіє А речі виходять з помешкань І крокують по калюжам Крізь бризкотливе скливо Безладу осені Підшипники краплин Механізму погоди Цокотять вкриваючи Поверхню вітру ледь смугастою Гальванопластикою Металізованого туману Зношені речі несуть У кошелі небосхилу Скринечки будівель туди Де від жовтих дощів листя іржавіє Де складений із парасольок робот Скулившись дивиться На […]...
40. Анастасія Кравець – Кохання Немов спалах вранішнього сонця вривається в нашу душу, заглиблюється в думках і залишає глибокий відбиток на серці. Полонізує спокій, бентежить погляд, сполохує монотонність серцевих поштовхів. Його не можна побачити, дотиково відчути, чи скуштувати.. Варто лише на мить заглибитись у себе й поринути в повітря сповнене музики й поезії з присмаком кохання. Кохана… це слово особливо […]...