“Безвихідь стає нестерпною, коли немає на кого спертися… ” (Доля дитини в прозових творах Б. Грінченка)
Художня проза Бориса Грінченка завжди була життєво правдивою. Не з холодною розсудливістю спостерігача сприймав митець дитяче безталання, а палким серцем людинолюбця. Тому література стала для нього ще однією формою громадської діяльності.
Оповідання про дітей написані простою мовою, але складні та драматичні долі його героїв вражають психологічною достовірністю, викликають співчуття.
В оповіданні “Грицько” головний герой, який виріс у відносних статках, б’ється над проблемою: чому його сусіди такі лихі люди. Згодом хлопчик
На жаль, багатьом героям оповідань Б. Грінченка немає на кого розраховувати. Особливо важко вижити в нелюдських умовах дітям-сиротам. В оповіданні “Сама, зовсім сама” сирота Марися залишається наодинці з нуждою. У найми ніхто не бере, за жито платити нічим, їсти нічого. Не бачачи для себе жодного виходу, бідолашна дитина лягає під поїзд. Дитинство – чарівний світ мрій, пора, коли збувається потаємне, пора радісного сміху, ніжної маминої колискової пісні. Саме змалечку в дитячій душі засівається зерно
У своїх творах Б. Грінченко настільки вживається в світ дитини, що інколи неначе дивиться на навколишню дійсність її очима.
Глибиною проникнення у внутрішній світ дитини позначене оповідання “Украла”, в якому йдеться про завжди голодну дівчинку, що взяла без дозволу шматок хліба у товаришки. Що її чекає: осуд, покарання, презирство однолітків? Вихід є – це сільський вчитель Василь Митрович. Він – добра, чуйна до людського горя постать. Маючи добрі знання з дитячої психології, Василь Митрович знаходить ключик до серця Олександри, яку спіткало лихо. Вчитель не залишає її одну, намагається підтримати, пояснює дітям, що треба бути гуманними і добрими до інших. Виховна спрямованість твору очевидна: Б. Грінченко прищеплює юному читачеві почуття співпереживання, осуджує бездушність і черствість.
Григір Тютюнник зазначав: “Кожен письменник обирає тему найближчу, найріднішу його життєвому досвіду… Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, завжди були і залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах”. Це твердження можна віднести й до Бориса Грінченка.
Питання, порушені автором у цих творах, залишаються актуальними і сьогодні. Особливо прикро, що в нашій країні постійно збільшується кількість дітей-сиріт, які перебувають на межі виживання. Варто пам’ятати, що кожна дитина має право на щасливе дитинство! А ми, дорослі, маємо зробити так, щоб замість гірких сліз лунав дзвінкоголосий сміх, а чисті дитячі серця були наповнені безмежною любов’ю!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка Борис Грінченко – письменник, громадський діяч, упорядник першого “Словника української мови”. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він був перетворений у нікчемність і, […]...
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
- Вболівання про стан народної освіти в творах Б. Грінченка Більше працював, ніж жив. Б. Грінченко Мабуть, ці слова найкраще розкривають складність учительської професії, яку з власного досвіду знав Борис Грінченко, бо віддав їй понад десять років життя. Турбуючись про освіту народу, не відриваючи її розвитку від розв’язання соціальних проблем трудящих, Грінченко порушував питання злиденного матеріального становища учителів земських шкіл, висував вимогу навчання рідною мовою. […]...
- Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” (1863-1910) Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства. Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор п’яти […]...
- Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка Художня проза Бориса Грінченка сповнена нічим не прикрашеною життєвою правдою. Не з холодною розсудливістю спостерігача сприймав митець народне безталання, а палким серцем людинолюбця. Письменник пізнав нелегку долю народного вчителя, тому у своїх творах змалював те, що добре знав, з чим безпосередньо стикався, серед чого жив. Письменник за десять років вчителювання в народних школах зрозумів необхідність […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Б. Грінченка Які ще жанри, крім оповідань, розробляв у своїй творчості письменник Б. Грінченко? Творчий доробок Бориса Грінченка не обмежується лише оповіданнями. Серед творів письменника Грінченка є також вірші, повісті, п’єси, які завжди мали великий успіх у читачів. Працював він також і в жанрі байки. Прикладом є байка “Сорока”....
- Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти бачили, як був здійснений цей “злочин”, згодом […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Іван Якович Франко написав велику кількість прозових творів, у тому числі понад 100 оповідань. Найбільше оповідання з життя галицького селянства, яке він добре знав, бо сам з нього вийшов і не поривав з ним зв’язків до кінця свого життя. “Як син селянина, – говорив він, – вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку […]...
- Жіноча доля у творах Т. Шевченка РЕФЕРАТ На тему: “Жіноча доля у творах Т. Шевченка” Поряд з величними постатями героїчних борцiв, народних месникiв, поряд з iсторичними дiячами визвольного руху у творчостi Т. Г. Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою i чистотою образ трудящої жiнки-матерi, сестри, дiвчини, коханої. “Такого полум’яного культу материнства, – писав М. Г. Рильський, – такого апофеозу жiночого кохання […]...
- Доля освіченої дівчини у творах О. Кобилянської З іменем Ольги Юліанівни Кобилянської у нашій прозі пов’язане опрацювання нової теми – долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. Письменниця гостро відчувала нерівноправне пригноблене становище жінки в тодішньому суспільному житті, яку сковувало, за словами О. Кобилянської, “рабство родинне і рабство суспільне”. У ті часи не було широкого доступу жінці до […]...
- Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а […]...
- Де Ваші послідовники, Борисе Дмитровичу? (про творчість Б. Грінченка) Коли чуєш ім’я якогось письменника, то відразу виникає асоціація з його творами або визначними роботами. З ім’ям Бориса Грінченка виникають у пам’яті твори зі шкільної програми: оповідання “Украла”, “Екзамен”, “Панько”, а ще його словник – словник Грінченка. … Розпочинаючи нову тему з української літератури, вчителька (це вже стало традицією) запропонувала підготувати цікавий матеріал про письменника. […]...
- Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й […]...
- “Моя пісня – то мій одпочинок, моя молитва – надія”. Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер поетичної творчості Б. Грінченка можна говорити багато, бо вона заснована на “живій крові і нервах” автора, на його відвертому служінні своєму народові. Низку поезій Б. Грінченко побудував за принципом конфліктного протистояння: вільна творчість – і вимоги розуму, громадянського обов’язку. Борис Грінченко не допускав альтернативи, компромісів. Так “розправляється” поет з принадами кохання в поезії […]...
- Моє продовження твору Б. Грінченка “Грицько” Моє продовження твору Б. Грінченка “Грицько” I. Зустріч хлопців наступного дня. II. Грицько пропонує Семенові навчити його плавати. III. Сільські змагання. (Грицько підтримує Семена, вболіває за нього.) IV. Перемога друга – найкращий подарунок. (Друзі разом радіють перемозі Семена.)...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка (3) Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (1 варіант) Тема сирітства завжди викликає біль і співчуття в душі людини. Кожна дитина заслуговує на батьків, які б любили її та піклувалися про неї. Тільки діти-сироти не мають справжньої батьківської любові. У вірші Т. Шевченка зображена ситуація, коли під час Великодня діти вихваляються подарунками, які їм подарували рідні: хто сорочечкою, хто стьожкою, хто стрічкою. Тільки одна […]...
- Реалізм і народність художньої прози Бориса Грінченка Реалізм і наpодність художньої пpози Боpиса Гpінченка Доля письменника… Доля людини… Якою вона була у Боpиса Гpінченка? Коpоткий шевченківський вік пpожив письменник. Були й вагання, й помилки у його напpуженій pоботі на ниві pідної культуpи. Але жодного кpоку, не освяченого любов’ю до pідного кpаю, до pідного наpоду, не було. Спадщина залишена Гpінченком – це багатющий […]...
- Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Усі матері завжди бажають своїм дітям щастя, але по-різному. Хтось намагається приховати правду про життя, зробити вигляд, що навколо все гаразд, а хтось, навпаки, готує дітей до зустрічі з труднощами У дорослому житті. У “Колисковій” Лесі Українки йдеться саме про другий випадок. Матір радить своїй […]...
- Світ очима дитини (за твором Г. Веллса “Чарівна крамниця”) Душа летить в дитинство, як у вирій, Бо їй на світі тепло тільки там. Л. Костенко Чарівний світ дитинства… Незабутня пора життя людини. Світ, у якому існують казка й бувальщина, світ, у якому завдяки батькам ми завжди почуваємо себе захищеними, сміливо будуємо найвідчайдушніші плани й у мріях переносимося у найдальші краї. І навіть ставши дорослими, […]...
- Колискова пісня в житті дитини Кожен із нас, напевне, пам’ятає той час, коли мама, кинувши всі недороблені справи, сідала ввечері біля ліжка в дитячій кімнаті й співала колискову. В її голосі завжди було стільки теплоти, ніжності, любові, що по тілу розливалася солодка втома, очі самі заплющувалися й ми поринали в країну снів. Так було з давніх-давен і так буде завжди, […]...
- Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
- Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер власної поетичної творчості Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні… Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва – надія”. У ранніх поетичних творах Б. Грінченка на передньому плані – соціальні мотиви. Він пише про тих, хто живе “… у […]...
- Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка I. “Більше працював, ніж жив”. (Борис Грінченко – письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосидющістю часом перевершував найпрацьовитіших українських літераторів. Про характер власної поетичної творчості сам Б. Грінченко писав: “Я […]...
- Як би склалася доля Пилипка в наш час? (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Тільки-но прочитала оповідання Панаса Мирного “Морозенко”. Сум і тривога огортають душу. Починається оповідання сумною драмою, де йдеться про страшні злидні, нестерпні умови життя селянки Катрі та її сина Пилипка, й закінчується трагедією: маленький хлопчик Пилипко, щоб втішити й заспокоїти маму, йде у лютий мороз до хрещеного батька за новорічними подарунками, але, збившись з дороги, замерзає […]...
- Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (3 варіант) Т. Г. Шевченко народився в сім’ї кріпаків. З одинадцяти років жив без батьків, вони померли. Малий Тарас поневірявся по людях: був наймитом, пастушком, козачком у пана. Вірш “Мені тринадцятий минало” має автобіографічну основу, в ньому поет згадує дитинство, “як пекло”. У вірші передані настрої і переживання малого хлопчика, який почуває себе скривдженим. У нього немає […]...
- Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка, знавець дитячої психології написав ряд оповідань, серед яких і “Каторжна”, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими постійно цікавився Борис Грінченко. У своєму оповіданні […]...
- “Віддав себе я праці без вагання… ” (життєвий і творчий шлях Бориса Грінченка) Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, […]...
- Кожен повинен боронити рідний край (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) Борис Грінченко – відомий український письменник – приділяв особливу увагу змалюванню дітей, які чарують неповторністю характерів, чистотою помислів та вчинків. Оповідання “Олеся” починається розповіддю про далекі часи. У селі серед боліт на Волині жив старий козак Данило. Після турецького полону він повернувся в рідне село, прийняв до себе двох сиріт: дівчинку Олесю та хлопчика Михайлика. […]...
- “Кожен повинен боронити свій рідний край… ” за оповіданням Б. Грінченка “Олеся” У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме він розповідає […]...
- Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного […]...
- Образи вчителів у малій прозі Б. Грінченка Історію української літератури неможливо уявити без Бориса Грінченка (1863-1910). З 90-х років XIX ст. і до 20-х років XX ст. його ім’я звучало поряд з іменами М. Коцюбинського, Лесі Українки, І. Франка, В. Самійленка, А. Кримського та інших видатних українських митців. Про Грінченка говорили: “Він більше працював, ніж жив”. Це була людина енциклопедичних знань, щедро […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (2 варіант) Відомий український письменник Тарас Шевченко дуже часто звертався до теми дитини, що росте без батьків. Він вболівав за свій народ і дуже гостро відчував його страждання. У поезії “На Великдень, на соломі… ” розповідається про те, що діти хвалилися один перед одним подарунками на свято. Кому подарували сорочку, кому смушеву шапочку, кому чобітки. І лише […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова: Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть… На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, […]...
- Доля російської людини в роки війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людний”) У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого […]...
- Павло Мовчан – “Від доторку руки вода стає шовкова… “ Від доторку руки вода стає шовкова, І ти, мов пух, летиш із губ, моя любове! А навперейми я, мов світ, з усіх сторін. Суничини грудей, і яблука колін, І губ гарячих млость, Слова, що ділять нас, – Злилось усе, зросталось, Щоб бути повсякчас. Щоб простір нами став – вмістилищем безсмертя, Щоб ми, одне одним наповнившись […]...
- Трагічна доля селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села […]...
- Образи матері й дитини в творчості Т. Г. Шевченка Тарас Григорович Шевченко – тонкий, проникливий лірик, поет-громадянин, який залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – тайна, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця з холодною джерельною водою, яка затамовує духовну спрагу народу. Щораз, спілкуючись з нетлінною творчою спадщиною великого […]...
- Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. […]...
Інтерес старицького до проблеми мистецького життя.