Бібліотека
Бібліотека (греіцьк. biblion – книга і thike – сховище) – установа культури, яка здійснює комплектування, збирання, збереження і суспільне використання творів друку, а також інших носіїв інформації (рукописів, рідкісних речей, що підлягають музеєфікації, мають відношення до книги і книжкової; справи; мікрофільмів та ін.). Функціонування забезпечується спеціалізованими підрозділами і фахівцями, матеріально-технічними засобами і міжбібліотечними зв’язками. Класифікація ЮНЕСКО (1970) розрізняє Б. національна, вищих навчальних закладів, універсальні, спеціальні,, шкільні, масові (публічні). В практиці бібліотечної справи складаються мережі Б. – масових, дитячих (юнацьких), наукових, відомчих; діють Б.-депозитарії для збереження і використання спеціальних комплектів і зібрань маловикористовуваної літератури. Цілі, принципи, зміст і форми роботи Б., історію їх виникнення та розвитку вивчає бібліотекознавство. Його проблематику складають форми роботи з читачами, бібліотечні фонди, бібліотечні каталоги, організація роботи Б. і підготовки фахівців бібліотечної справи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Депонування Депонування (лат. depono – кладу) – у фінансовій сфері – передача на збереження кредитним установам грошових сум, цінних паперів тощо; у науково-індивідуальній практиці, зокрема літературознавстві, – передача на збереження і використання в режимі запиту наукових праць, оформлених як завершені дослідження з певної галузі знань. депоновані праці прирівнюються до опублікованих, можуть бути опубліковані з посиланням на […]...
- Твір на тему: Шкільна бібліотека Шкільна бібліотека Я тихенько відчиняю двері та відразу ж потрапляю у справжнє “книжкове місто” з вулицями та площами, палацами й будинками. Це наша шкільна бібліотека. Є тут і свої мешканці – звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. Але я […]...
- Серія Серія (від лат. series – ряд) – сукупність видань, об’єднаних спільним задумом, тематикою, цільовим або читацьким призначенням, що виходять під спільною назвою серії, як правило, в однотипному оформленні. Періодичні або продовжувані С. складаються з нумерованих або датованих випусків. Неперіодичні видання утворюють відкриту С, якщо тривалість її випуску заздалегідь не встановлена, і закриту С, якщо її […]...
- Твір на тему: Запрошує шкільна бібліотека (твір-опис приміщення на основі особистих вражень у художньому стилі) Наша шкільна бібліотека знаходиться на першому поверсі. Після уроків приємно відвідати її. Бібліотекар Надія Іванівна з радістю нас зустрічає й допомагає знайти потрібну книжку. Приміщення бібліотеки складається з двох кімнат. Перша – це великий читальний зал, де посередині стоять зручні столи та стільці. А під стінами – книжкові полиці з літературою. Насамперед впадає в око […]...
- Твір на тему: Перша бібліотека на Русі (твір-розповідь з історії України) Перша бібліотека на Русі (твір-розповідь з історії України) Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XI сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов’янської держави. Тут було створено першу […]...
- Твір на тему: Твір-розповідь з історії України. Перша бібліотека на Русі Твір-розповідь з історії України. Перша бібліотека на Русі Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XІ-XVІІІ сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XІ сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Собор – не тільки неперевершена пам’ятка старовинної архітектури, а й мемо-ріал воїнської […]...
- Твір на тему: Запрошує шкільна бібліотека Запрошує шкільна бібліотека Раз на тиждень я обов’язково забігаю до нашої шкільної бібліотеки – поміняти книги, що вже прочитала, на нові та обмінятися новинами з бібліотекарем Галиною Сергіївною. Вона ще зовсім молода, але стільки всього знає, аж дивно. Дуже цікаво з нею спілкуватися, завжди дізнаюся про щось нове, захоплююче. Вона називає мене “моя помічниця”. А […]...
- Юрій Андрухович – Бібліотека Ми шукаємо щонайточніших знань Драбинами сходимо на вищі поверхи книгозбірні Нишпоримо по стелажах спільно з павуками Здіймаючи крейдяні хмари під стелею Мов на вершині стрімкої вежі Почуємося повітряними гімнастами Аж забиває дух і ледве Втримуєм рівновагу Поринаємо в найтовщі томи без надії колись вибратися Книги поглинають нас як моря Хапаємось руками за різьблені виступи Сяк-так […]...
- Художній простір і час – визначення Відображаючи дійсність, мистецтво не може не відображати і часопросторові форми її існування. Простір і час у мистецтві – це універсальні визначення художнього образу. Специфіка художнього простору полягає в тому, що він є художньо-відображеним простором і має естетичний зміст. Митець у своєму творі, відтворюючи реальний простір, разом із тим формує певний художній простір, у якому відбуваються […]...
- Психологія творчості Психологія творчості – відносно самостійна галузь наукових досліджень, предметом яких є процес виникнення (творення) художніх цінностей та їх естетичне сприймання. П. т. – міждисциплінарна наука, що сформувалася на рубежі XIX-XX ст., на межі психології, мистецтвознавства і соціології. Ії становленню сприяли успіхи загальної психології, виникнення експериментальної психології, психоаналізу, а також оформлення психологічної школи в літературознавстві. Основні […]...
- Еквіритмічність Еквіритмічність (лат. aequus – рівний та грецьк. rhythmos – ритм) – збереження у перекладі поетичного тексту ритмічної структури оригіналу, враховуючи нормативи кожної мови. На практиці досягти абсолютно точної відповідності в цьому аспекті неможливо, однак чимало перекладачів намагається віднайти найоптимальніший варіант перекладу, враховуючи смислові та естетичні якості оригіналу. Так, еквіритмічної досконалості досяг М. Рильський у своїх […]...
- Киклічні (циклічні) поеми Киклічні (циклічні) поеми (грецьк. kyklos – коло, цикл) – еллінські епіко-міфологічні твори постгомерівської доби (VIII-VI ст. до н. е.), збереглися у фрагментах і стислих переказах пізніших часів (“Бібліотека” Аполлодора, “Хрестоматія” Прокла та ін.). Хоч К. п. приписувалися Гомеру, насправді їх авторами були Стасин, Кінефон, Арктин, Лесх та ін. К. п. зображають міфологічні події від створення […]...
- Інтеграція наук при вивченні художньої літератури Інтеграція наук при вивченні художньої літератури (лат. integratio – поповнення, відновлення) – процес взаємодії різних галузей знань і відносно самостійних гуманітарних та природничих наук у вивченні сутності художньої літератури і функціонування завершених творів у житті суспільства. Значення І. н. при в. х. л. усвідомилося після виділення літературознавства в окрему наукову галузь, з поглибленням диференціації методологічного […]...
- Актуалізація Актуалізація (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – використання зображально-виражальних засобів художнього мовлення таким чином, що вони здаються незвичними, одивненими, деавтоматизованими. Це стосується пожвавлення внутрішньої форми слова, індивідуальних тропів, розмаїтих випадків іронії, гри словами, моментів перифрастичного позначення. А. співвідноситься з “автоматизацією” або, за висловлюванням Л. Щерби, постає в “обгрунтованих відступах” від мовних нормативів, зумовлює смислове […]...
- Мусамат Мусамат (араб., букв.: підвіска) – у середньовічній арабській, перській і таджицькій ліриці – вірші із шестирядковою строфою, що складаються із трьох бейтів, мають схему римування: ааааав сссссв dddddв. Перші зразки М. наявні у доробку поета IX ст. Менучехрі. Водночас це поняття використовується у значенні особливої форми версифікації на основі творів інших авторів, що будувалася таким […]...
- Анастасія Кравець – Життя в мережі Життя в мережі – Інтернет. Де рамки й межі – Зойк лебет. Фантазій лоно І надій. Людей мільйони – Двох стихій. Тут віртуальні почуття. Без смаку вуст серцебиття. Чекання ніжних sms І настроїв палкий компрес....
- Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
- Твір на тему: Новорічні браконьєри. Замітка в газету Дорога редакція! На Новий рік люди ставлять у себе в хаті ялинку та прикрашають її. Ця традиція, яка з’явилася в Німеччині, зараз існує в усьому світі. Перед Новим роком кожна людина купує ялинку. Великі ялинки стоять у центральних районах міста, на дитячих майданчиках, у школах та дитячих садках – скрізь у тих місцях, де є […]...
- Дарчий примірник книги Дарчий примірник книги – примірник видання з автографом автора, адресований певній особі або установі; інколи д. п. к. виготовляється видавництвом для вручення авторові твору. д. п. к. становить особливу цінність у колекціях бібліофілів, особистих бібліотеках письменників, спеціальних книгозібраннях бібліотек, музеях. д. п. к. є документальним джерелом досліджень твору, книги, культурного життя певної доби....
- Мнемонічні вірші Мнемонічні вірші (грецьк. mneme – пам’ять) – вірші навчально-дидактичного призначення, що створюються для розвитку пам’яті. Віддавен використовувалися в освітній практиці, коли заримовувалися певні граматичні або математичні правила, відомості з різних дисциплін: Є ще люди сонні, наче сови, А глухі до слова – це найгірш. Ти дорідної прислухайсь мови, Прокажи відмінки – це ж як вірш! […]...
- Ропалічний вірш Ропалічний вірш (грецьк. rоpalinds – віялоподібна палиця) – відома з античної доби віршова гра, де у кожному рядку слова складаються у послідовності: односкладове, двоскладове, трискладове, чотирискладове. Приклад Р. в.: Як рука дитину пригортає, То дитя звитяжцем виростає (М. Івасюк)....
- Пунктуація Пунктуація (лат. punctuatio, від punctum – крапка) – 1. Система графічних позаалфавітних знаків (розділових), які складають разом із графікою та орфографією основні засоби писемної мови; головне призначення П. – членування та графічна організація писемного (друкованого) тексту. 2. Правила, які кодифікують норми пунктуаційного оформлення писемного тексту; складаються історично для кожної мови. 3. Розділ мовознавства, який вивчає […]...
- Академічне літературознавство Академічне літературознавство – наукове літературознавство. Постало після розгалуження літературної критики та досліджень історії літератури. У 40-80-ті XIX ст., коли відбувся перехід від бібліографічного опису та рефлексій критичної рецепції до глибшого, посутнішого аналізу літературних текстів, відповідних джерел, систематизації та класифікації студійованого матеріалу, сформувалася історія літератури як наука (брати Я. та Б. Грімм, Т. Бенфей, І. Тенн, […]...
- Авторський аркуш Авторський аркуш – одиниця виміру обсягу літературного твору. На практиці прийняті такі обсяги одного А. а.: для прози – 40 тис. друкованих знаків (з інтервалами між словами включно), для поезії – 700 рядків віршового матеріалу, для графічного матеріалу – 3 тис. кв. см. відбитків (ілюстрацій, карт тощо)....
- Видання Видання – твір друку, який має самостійне поліграфічне оформлення, встановлені вихідні дані і призначений для поширення вміщеної в ньому інформації. У випадку відсутності даних про автора чи вихідної інформації В. кваліфікується як анонімне або безвихідне. За редакцією тексту В. може бути 2-е, 3-є і т. д., а також доповнене, виправлене. Особливим чином оформлюваними є В. […]...
- Антикварна книга Антикварна книга (лат. antiquus – давній) – у практиці книжкової торгівлі і книгоколекціонування – книга, видана від початку книгодрукування до 1850 включно. Помилково поняття А. к. ототожнюється з будь-якою букіністичною книгою. до А. к. належать також інкунабули. для кваліфікації і оцінки А. к. застосовується фахова експертиза....
- Символізм в літературі Символ – (від давньогрец. Symbolon – знак, прикмета) – багатозначний алегоричний образ, заснований на подобі, схожості або спільності предметів і явищ життя. У символі може бути виражена система відповідностей між різними сторонами дійсності (світом природи і життям людини, суспільством і особистістю, реальним і ірреальним, земним і небесним, зовнішнім і внутрішнім). Символ тісно пов’язаний за походженням […]...
- Волапюк, Воляпюк Волапюк, Воляпюк (штучне утворення volapuk, від англ. world – світ і speak – розмовляти) – одна із штучних міжнародних мов, яку створив Й. Шлейєр у Німеччині в 1879. В. не набула практичного застосування. В літературній практиці вживається з іронічним відтінком, коли йдеться про штучне мовне утворення....
- Зозуля та Косик (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 Зозул спитала чорного дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги. Дроздик відповів так: Зозулі тільки й роботи, щоб, підкинувши свої яйця в чуже гніздо, з місця на місце, співати та їсти. Він же сам годує, береже і навчає своїх дітей, а […]...
- Формальний метод у літературознавстві Формальний метод у літературознавстві – один із методів вивчення художньої літератури, зокрема аналізу літературно-художніх творів як органічної єдності змісту і форми, спрямований переважно на дослідження їх форми. Ф. м. у л. виник як реагування на поширення формалізму в мистецтві слова, на обмеженість і недоліки психологічної і культурно-історичної шкіл у літературознавстві. Формувався у західноєвропейському мистецтвознавстві (Г. […]...
- Григорій Сковорода – Зозуля та Косик ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ЗОЗУЛЯ ТА КОСИК Зозул спитала чорного Дроздика, чому він не нудьгує співаючи. Сама вона співає навіть частіше за нього, але це не позбавляє її від нудьги. Дроздик відповів так: Зозулі тільки й роботи, щоб, підкинувши свої яйця в чуже гніздо, з місця на місце, співати та їсти. Він же сам годує, береже і […]...
- Епітома Епітома (грецьк. epitome – надріз, витяг, стислий виклад) – скорочений варіант художнього твору, особливо поширювався у давній літературі, переписуваній від руки. Випадки Е. трапляються і в сучасній літературній практиці: “Калевіпоег” в переказі Е. Рауда (переклад О. Завгороднього), “Іліада” Гомера в переказі Катерини Гловацької, “Гаргантюа і Пантагрюель” Ф. Рабле в переказі Ірини Сидоренко та ін....
- Юля Савчук – Речі збирала поспіхом Речі збирала поспіхом Як слід не заправила постіль В поривах раптової злості Палила цигарки й мости Любов така курам на сміх Суцільні блоги й репости Вже третій тиждень поспіль Лише електронні листи Потрібен лише один поштовх Один випадковий постріл Взірвати б усі блокпости І в твої обійми втекти Прийду опівнічним гостем Вино будем пити без […]...
- Звуковий повтор Звуковий повтор – основний принцип художньої, переважно поетичної, фоніки, зумовлений евфонічною природою української мови та вимогами культури поетичного мовлення. до З. п. належать не лише випадки ушляхетненої інструментації (алітерація, асонанс), а й інші форми: звуковий паралелізм, анафора, епіфора, зіткнення, рима, кільце тощо. Неабияке значення мають у З. п. звуконаслідування та інші форми звукопису. З. п. […]...
- Хрестоматія Хрестоматія (грецьк. chrestоs – корисний і mаnthano – вивчаю) – навчальна книга, укладена із систематично підібраних матеріалів – художніх, публіцистичних, наукових творів або їх уривків. Різновидом X. є читанки. Класичні взірці таких X. – книги К. Ушинського “Рідне слово” і “дитячий світ”. до X. прилягають також антології, які впорядковуються з відмінною метою...
- Пряма мова Пряма мова (лат. oratio recta) – дослівне відтворення чужого висловлення, супроводжуване реплікою-коментарем мовця (словами автора). П. м., на відміну від синтаксично організованої непрямої мови, будується за принципом паратаксису – вільного розташування конструктивних частин без граматично вираженого їх зв’язку (“Усміхнеться неня: “Ну і басурман!” О. Близько). П. м. буквально відтворює усі форми чужого висловлення із властивими […]...
- Каталог Каталог (грецьк. katalogos – список) – систематичний перелік книг, картин, музейних експонатів та інших предметів, складений для полегшення їх розшуку. В бібліотечній практиці складається з метою інформування про фонди даної бібліотеки і сприяння їх використанню. Розрізняють К. алфавітний, генеральний (центральний), службовий, спеціальний, предметний, систематичний, читацький. Зведені К. охоплюють фонди кількох бібліотек з метою кооперування зусиль […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Аттикізм Аттикізм – літературний напрям у давньогрецькій та почасти у римській літературі, розвинувся як реакція на азіатам, обстоював культ класиків, збереження мовних норм аттичних прозаїків V ст. до н. е. Хоч А. на теренах стилю поступався азіанізму, однак у мовній сфері спромігся на такі зразки, які пізніше правили за основу елліністичного красномовства....
- Повх Лідія – Біографія Повх Лідія Петрівна народилася 25 квітня 1961 року в с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області. Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету. Кандидат педагогічних наук, доцент Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Відмінник освіти України. Автор поетичних збірок “Гілка глоду”, “дощі і стіни”; творів для дітей “Йшла ворона по перону”, “Цар Іван – з кукурудзи качан”, “Нумо […]...
Москаль чарівник краткое содержание.