Біг на 1000 метрів



Віддих свище в легенів брилах,
Наче буревій.
Пливу легенько на ніг крилах
В синій обрій мрій.

Я не вихаю руками, я не вихаю ногами;
Закам’янілий тан.
Я тільки орю по морю персами, я тільки порю повітря тами,
Наче залізний танк.

Я не підношу ніг, я не підношу рук;
Закостенілий рух.
Я вистрілений зі стрільна рушниці стріл, я випнутий лук,
Розвійний вітру дух.

Попід мною в противну сторону біла піску каскада
Десь вдаль жене.
Дубовим тараном мені на груди пада та, наче градом,
В очі мене
Зернами тне.

О біла смуго піску! Я тебе зімну,
Не загородиш мет;
О райдуго піскова! Я тебе зігну,
Ще ти спиниш свій лет!

Кудою гляну, кудою гляну –
Тисяча очей в імлі,
Поглядів банить п’ястук,
Батоги вигуків тнуть,
Гарпуни люті, злі.

О, не треба оплесків, не треба, ні!
Дарма не складайте рук.
Вашого ентузіазму павук
Греблею не буде мені.

Я ніколи не стану, я ніколи не стану;
Як
Биндочку мети прорву,
В синій обрій розтану.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Література по темі україна моя батьківщина.
Ви зараз читаєте: Біг на 1000 метрів