Біографія Левка Лепкого
Всебічно талановитий, Левко Лепкий був композитором і художником, прозаїком і драматургом, журналістом і редактором, видавцем і громадським діячем, патріотом-державником і невтомним трудівником.
Народився Левко Лепкий 7 грудня 1888 року в селі Поручин Бережанського району в сім’ї священника Сильвестра Лепкого та Домни з Глібовицьких.
Після початкового домашнього навчання Левко Лепкий продовжив учитися в славнозвісній Бережанській гімназії, де став активним учасником таємного гуртка “Молода Україна”. Закінчивши успішно навчання,
З початком Першої світової війни, у серпні 1914 року, Левко Лепкий як доброволець австрійської армії стає одним з перших організаторів Легіону Українських січових стрільців. Стрілець Левко Лепкий очолив Пресову квартиру УСС. У боях за Україну, за її державність він став літописцем стрілецької слави, проявив себе як знаменитий організатор кінноти УСС та
Завдяки Левкові та його побратимам Романові Купчинському, Михайлові Гайворонському, Юрію Шкрумеляку, Антону Лотоцькому ми сьогодні маємо правдиву історію УСС – описи боїв, світлини, картини, романтичну стрілецьку поезію та нев’янучі і невмирущі стрілецькі пісні. Вони стали улюбленими військовими піснями не лише січових стрільців та австрійських вояків-українців, а й здобули популярність серед народних мас, а найбільше підчас польсько-української війни 1918 року.
Шалену популярність мали ті пісні, до яких Левко написав і слова, і музику: “Ой видно село, широке село під горою… “, “І снилося з ночі дівчині… “, ” Колись, дівчино мила”, ” Ішов відважний гайовий до лісу темного… “.
Широкому загалові України відома пісня “Чуєш, брате мій”. Написана вона 1910 року в Кракові братом Богданом Лепким. Але до того часу, коли Левко “підібрав музику”, минуло майже чотири роки. Видається, сам Господь сприяв тому, щоб старший брат написав для молодшого пісенний текст, а той створив до нього таку ж геніальну мелодію. У цьому вірші лише кілька строф, та яка гама переживань міститься у такому маленькому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, які вік тому змушені були залишити рідну землю в пошуках кращої долі за океаном. Відліт птахів осінньої пори може також сприйматися як прощання з теплою порою року, кращим періодом життя.
Якби Богдан і Левко не написали нічого, крім цієї пісні, то цього вистачило б, щоб їхні імена були навічно вписані золотими літерами в історію української музичної культури. Пісня, в якій стільки невимовного болю, бездонного жалю, глибокого відчаю… Вона завжди була на вустах українців у хвилини жалоби і туги. Співали її над могилами полеглих як останнє прощання.
Після війни Левко Лепкий повернувся до Львова, де брав активну участь у молодому літературно-мистецькому русі, зокрема, був членом літературного угрупування “Богема”.
Л. Лепкий був директором видавництва “Червона калина”, співпрацював у музичному видавництві “Сурма”, редагував сатиричний журнал “Будяк”, а пізніше “Зиз” – єдиний сатирично-гумористичний журнал, що вдало і правдиво ілюстрував події тодішньої буденщини. Свої літературні твори він підписував власним іменем або псевдонімами чи криптонімами: Оровець, Льоньо, Швунг, Зизик.
У 1937 році Львівське видавництво “Червона Калина” випустило “Великий співаник Червоної Калини”, де знаходимо стрілецькі пісні Л. Лепкого в обробці композиторів А. Рудницького, В. Барвінського, З. Лиська, Н. Нижанківського та інших.
У 1940 році українське видавництво у Кракові випустило “140 пісень з нотами” (упорядкував Л. Лепкий). Вони розділені тут на жанри: святочні, козацькі, стрілецькі, побутові, любовні, лемківські, коломийки, веснянки. На жаль, збірника не вдалося розшукати.
У роки фашистської окупації Л. Лепкий працював в редакції газети “Краківські вісті”. Створюючи мелодії і тексти пісень, Лепкий був наділений непересічним поетичним даром.
У 1944 році Л. Лепкий з Кракова емігрує у США. Після років поневірянь активно включається в українське громадське життя діаспори, відновлює у 1952 році видавництво “Червона калина”, друкує свої спогади, оповідання, вірші, та нові пісні. Літературна спадщина Левка Лепкого, зокрема твори стрілецького і міжвоєнного періодів, що були опубліковані раніше, а також взяті з рукописного архіву поета, зібрані у книзі “Лев Лепкий. Твори”. У1963 році був прийнятий у члени Наукового товариства ім. Шевченка. У 1955 році заснував українську оселю “Черче” неподалік міста Трентона.
Був одружений з дочкою золочівського адвоката Марією Драгомирецькою. Дітей у сім’ї не народилося.
Помер 28 жовтня 1971 року в місті Трентон, недалеко від Нью-Йорка, у США. Уся його літературно-мистецька спадщина служить збереженню пам’яті про нашу героїчну історію. Вона тісно переплітається із долею автора та його життєвивими переконаннями. Його ім’я і пам’ять про нього залишиться в пісні та в поетичному слові, в історії українського січового стрілецтва.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Твір роздум про святослава мудрого.