Богдан Кіселичник – Ти така як я хотів

Related posts:

1. Богдан Кіселичник – два Янгола Два янгола на небі жили, Кохання своє тримали в руках. Так щиро сміялись, любили, І радість горіла в очах. Обмінялись серцями вони, Так тепло і добре їм було у двох, Що в душах жив промінь весни, І тішився за них навіть Бог. Як в раз янгол серця не втримав! Впустив на землю, розбилось воно. А […]...
2. Богдан Кіселичник – Ти ввійшла в моє життя Ти ввійшла в моє життя Ніжним поцілунком, Розцвіла моя душа Радощів гатунком. Запалало моє серце, Засвітились очі, Ти поклала в мою душу Любов тої ночі. Ти поклала, і забрати Ніхто вже не зможе! Я дякую тобі, І тобі дякую, Боже. Ти ввійшла в моє життя Щасливої миті, Зрозумів, що два серця В одне ціле злиті. […]...
3. Богдан Кіселичник – дорога до Раю Стою я на початку двох доріг. Куди піти? Я сам не знаю! Мені здається, що я зміг Знайти дорогу ту до Раю. Стою і думаю собі: Піти ліворуч, може ні… Праворуч йду, але ж не знаю Чи та дорога йде до Раю. Назад вернутись вже не можна – Страхи минулого, чекають там. І дорога хвилина […]...
4. Богдан Кіселичник – Лелеки Я бачив інші дороги, Я знаю інші шляхи, Куди несли мене стомлені ноги, Звідки до дому вертались птахи. Важкі ті далекі дороги, Важкі ті безмежні шляхи. Немає для них навіть Бога, І плачуть за нами батьки. Які б не були ті дороги далекі, Як важко їм ними іти, Вертались до рідного дому лелеки, Вертались назад […]...
5. Богдан Кіселичник – Я залишаюся один Я залишаюся один Тебе немає біля мене Слова розвіялись як дим І ревнощів болючі сцени Я залишаюся один Немає тої більше ласки Нема прекрасних тих хвилин Не збудували ми своєї казки Я залишаюся один Ти теж від мене вже далеко Не знаю як ти, не знаю з ким Моїй душі не так вже й легко […]...
6. Богдан Кіселичник – Ми підсіли на любов Ми підсіли на любов Я повторюю це знов Знов інтриги, знов слова Оп’яніла голова Зустрічаю твої очі Знов не сплю я тої ночі Ми ж підсіли на любов Я повторюю це знов Посміхаєшся щасливо Це обличчя, просто диво Щось я знову відчуваю Те, що було забуваю Все минає, все походить Час усе це, налагодить Я […]...
7. Богдан Кіселичник – Ти мій наркотик Зранку прокидаюся, Беру телефон. Дивлюсь на годину, Встаю я бігом. В телефоні шукаю, Шукаю твій слід. Набираю, збиваю, Зупиняється світ. Беру я гітару Лунають акорди. Вона мені каже: “Не будь такий гордий!” Чую мелодію Десь в глибині, Шукаю, дивлюся – Ти дзвониш мені. В блокноті пишу Свої я думки, Лягають віршами В ньому рядки. На […]...
8. Непомнящий Віктор – І хотів би я, щоби ти знала І хотів би я, щоби ти знала, що я відчуваю, І хотів би я, щоби ти відчувала те, що відчуваю я, Ну а поки втікай від мене так, як я від тебе втікаю, Ніби по реверсу, ніби нестримна ріка. І якщо є пекло, я буду у ньому горіти, І якщо є слова правдиві, я хотів […]...
9. Тарас Марищук – Я б хотів вивчити тебе Я б хотів вивчити тебе, Як іноземну мову, Але навіть шкільна програма англійської мені не піддалась, Тому навряд чи вдасться: Всі рухи, міміку, слова, Всі погляди, думки, Всі стежки по яких ходила ти, Кожен вигин тіла, всі деталі, Ніяк не запам’ятати. Ти – занадто складна. Я б хотів намалювати тебе, На одній із стін кімнати, […]...
10. Люблю тебе, я як надію Люблю тебе, я як надію, Для мене ти остання мрія. Розбила серце ти мені! Я проклинаю, згадуючи день, – Коли ти зрадила мені. Навіщо, зоренько моя, Моє ти серденько розбили? Розбила, в попіл стерла Та вітром в полі розмела! Як тепер без тебе жити? Але не можу вже тебе любити… Вірші Любов Мрія...
11. Богдан Кіселичник – Несправедливість Тут справедливості права сумнівні, Але ж на світі, всі здається, рівні?. Дивлюсь, що відбувається навколо: Хтось добре їсть, А хтось тамує голод. У когось гардероб безцінний, А хтось немає що вдягнути – бідний. Комусь дають усе, що він захоче, А хтось питає: “де зустрінеш, ноче?”. Чому ж так є у цьому світі!!!? Чому ще ненароджені […]...
12. Павло Тичина – Осінь така мила Осінь така мила, Осінь Славна. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, Кашка у жменці, Скибка у пазусі, Грушки у фартушку. Осінь така мила, Осінь Славна. Прийде, поставить: Мамо, спите? Підведуться мати: – Це ти, моя доню? – Я ішла все лісом, Дуб мене за хустку, Він хотів догнати, Борщик однять! Осінь така мила, Осінь […]...
13. Микола Вінграновський – Цю жінку я люблю. Така моя печаль Цю жінку я люблю. Така моя печаль. Така моя тривога і турбота. У страсі скінчив ніч і в страсі день почав. Від страху і до страху ця любота. Аби ще в жнива – то було б іще… Але ж ні жнив, до жнив, до них далеко… Цю жінку я люблю, і цю любов-лелеку Не радістю […]...
14. Непомнящий Віктор – Я хотів би тобі розказати історії Я хотів би тобі розказати історії, Трішки вигадані, що вже пройдені, В сонце і бурю весною осінньою, В місті розбитих сердець. Відчуваю смола з нікотином стержнями, Із легень витікає у вени, Ми одні як і всі у своєму пеклі, ми, Ми одні на великій сцені. Та не варто стікати слізьми за живими, Якщо навіть надлишок […]...
15. Юрій Іздрик – Ніч така місячна Ніч така місячна – виють тінейджери Плачуть коти божеволіють пси Ниє душа десь в куточку за ребрами Від передозу краси Ніч така місячна зоряна ясная Око пітьми просто в вікна глядить Око пітьми невимовно прекрасне В барвах свинцю і слюди Ніч така місячна зоряна ясная Видно хоч голки збирай Зоряні війни здаються невчасними Вчасним здається […]...
16. Леонід Кисельов – Земля така гаряча А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня. Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте журавля! Притне його до себе Й руками затуля: Ой дядечку, не треба, Не бийте журавля! Відлине день без’язикий, І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!” Не винести того болю, Не […]...
17. Павло Мовчан – “Така вже моя в цій дільбі ділениця… “ Така вже моя в цій дільбі ділениця: Окравок дороги, сухар, патериця, І мріять життя проминанням, собою, Закрившись від вітру і спеки горою. При возі чужому, в припрязі своїй Щодалі від дому іди, даленій… І назирцем, слідма за мною в тропі Два камені сунуть горбаті, тупі. Вминаючи слід мій, рівняючи путь, За мною, куди не ступнув […]...
18. Дмитро Павличко – “Буває така розмова… “ Буває така розмова, Що ув’язнює, наче кліть. Темрява розумова, Як бескид, міцна стоїть. Буває таке мовчання Несподіване і страшне, Що тільки вибух ридання Від смерті рятує мене. Буває така година, Коли повертає глузд Моєму життю єдина Усмішка милих уст....
19. Богдан Согор – Повір мені Буває часто, що терпіти вже не сила, Твої знущання, сумніви в мені, І мій вогонь ти вже не раз гасила, Та знову, вкотре прошу вір мені.. З тобою щирості моїй немає межі, Без таємниць перед тобою навіть увісніі, Коли до мене ти приходиш в ангельській одежі, Благати я не перестану: Ти повір мені.. Моє кохання […]...
20. Чи хотів би я мати такого друга, як Ігор? (за оповіданням “Вірний”) (2 варіант) Оповідання “Вірний” розповідає про хлопчика Ігоря, який забрав до себе маленьке цуценя від Тимка, рудого хлопця, який мучив собаку. Автор змальовує Ігоря як добру, порядну людину. Ігор любить тварин, він не робить їм прикростей, як робив це Тимко. Він дуже любить свого собаку, навчає й Тимка, щоб той не чіпав гніздечка ластівок та буслів. Ось […]...
21. Таня Бенещук – Така жорстока та водночас ніжна Така жорстока та водночас ніжна. Така весела і сумна… Уся в надії й безнадійна, Блукає світом десь моя загублена душа. Ти загубив її серед страждання. Пішов залишивши на самоті. Дізнались серця струни, що таке розчарування, Бо біль зіграв на них свої мелодії сумні. Тепер з душею й мрія мов жебрачка, Ошукана блукає в вигнані. Була […]...
22. Неволі постулат Що було все до тебе, Пролив, зажав в кулак, Відпустив просто неба, Неволі крику постулат. За твої ховаюсь крила, Опинившись поруч у диханні, Що мені одному їх відкрила, У своєму танемо бажанні. Сил немає шепотіти, Мені у спокусі на устах Твоє ім’я, і йому радіти Вказало серце у думках. Звертаю погляд до весни, Не плачуть […]...
23. Аня Тет – У радості така коротка мить У радості така коротка мить… Печаль же, завше – бескінечний круг Та ти не бійся! ..Все переболить Рано, чи пізно. ..Й загартує дух.....
24. Леся Українка – Така її доля (Образок з життя) Невелика хата у Пріськи Чугаїхи, але зате порядна, біла, не гірш, як у людей. Та й нащо їй велика хата? Сама вона живе в ній із своїм старим: ні діток не має вона, ні родини; от хіба тільки сусідка або кума забіжить часом на попрядки чи так у свято прийде одвідати; а […]...
25. Хотів би жити знов у горах… (за творчістю Дж. Байрона) Хотів би жити знов у горах… (за творчістю Дж. Байрона) Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристократ за походженням, що успадкував титул лорда. Закінчив аристократичну школу, Кембриджський університет. Це була дуже цікава і освічена людина. Забезпечене і спокійне життя Байрон проміняв на визвольну боротьбу грецького народу проти турецького поневолення, успадкувавши бунтівний дух своїх шотландських […]...
26. Таня Гелетюк – Забути тебе Забути тебе – означає зректися. Як Бога, як сонця, як всього буття. Забути тебе означає умерти… Згорнути у прірву гірке каяття. Забути тебе – розучитись творити, Незрячою стати, пришвидшить кінець. Забути тебе – це навік розлюбити, Вдягнути на руки шиповий вінець. А як тоді далі? куди я подамся Куди я подінусь, що буду робить?… Забути […]...
27. Боденчук Богдан – В цей зимовий вечір В цей зимовий вечір вона телефонує до мене. Говорить, що її все дістало, що їй погано, Чекає, коли прийде тепло і буде листя зелене. Люди холодні, як лютий, зникли під ранок. Сьогодні тільки сніг тихо говорить під її ногами, Серце зимове болить, як простуджене горло. Час витікає із кранів, не знаючи, що буде з нами. […]...
28. Вірш – “Тепер, я не буду літати” Писати вірші із життя… Списати усі ті моменти… Коли, ще з тобою була. И серце розбила до щенту… Колись, ти мене ще кохав. Я мріяла ангелом стати. Та крила мої, ти забрав. Тепер, я не буду літати. До ангела, як до небес. Та можна лиш тихо сміятись… У світі немає чудес. Ми звикли самі добиватись. […]...
29. Чи хотів би я мати такого друга, як Ігор? (за оповіданням “Вірний”) (3 варіант) Ігор – один з героїв оповідання М. Чабанівського “Вірний”. Це добрий, чутливий хлопець. Він не може дивитись, як сусідський хлопець Тимко мучить цуценя, і віддає всі свої іграшки, щоб спасти тварину. Він, хоч і міський, добре розбирається у поведінці тварин. Хлопчик дуже добре ставиться до цуценяти і той, у відповідь на турботу, ласку, вірний маленькому […]...
30. Любов Колосюк – Усе від того, що така самотня Усе від того, що така самотня, Усе від того, що самотній ти. Хиткий місточок, а під ним – безодня, Тож мусимо поволі ним іти. Хай поспіхом крокують надто юні, Бо швидко пристрасть в юності горить, А нам гітари грають семиструнні І надто цінна кожна спільна мить!...
31. Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Перш ніж відповісти на це питання, треба з’ясувати, що то за людина була Толик, і, можливо, спробувати його зрозуміти. Ось що каже Володимир Винниченко про нього: “А найбільше доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це […]...
32. Олена Теліга – Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом * Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом. Не студить вітер уст – зігрівся коло них. І радісно моїм тонким, рухливим пальцям Торкатись інших рук і квітів весняних, Любов – лише тобі. А це її уламки, Це через край вино! В повітря квіт дерев! Це щастя, що росте в тісних обіймах рамки Закритої душі і […]...
33. Тарас Шевченко – Така, як ти, колись лілея Така, як ти, колись лілея На Іордані процвіла І воплотила, пронесла Святеє слово над землею. Якби-то й ти, дністровий цвіте… Ні, ні! Крий боже! Розіпнуть. В Сибір в кайданах поведуть. І ти, мій цвіте неукритий… Не вимовлю… Веселий рай Пошли їй, господи, подай! Подай їй долю на сім світі І більш нічого не давай. Та […]...
34. Леся Українка – “Ти хотів би квіток на дорозі моїй?” Ти хотів би квіток на дорозі моїй? Нащо сипати їх попід ноги? Хай живуть вони в ніжній красі чарівній, – Я сама їх знайду край дороги. До маленьких, низеньких сама нахилюсь, До високих очима докину, Обережно та ніжно лицем притулюсь, Стрівши в білім убранні тернину. Будуть шарпати одіж суворі гілки І скривавлять колючками руки, Та […]...
35. Юрій Андрухович – “А це така любовна гра… “ І коли нарешті затихли останні оплески, Акулячий Писок рішуче заявив: – Я, кстати, Есенина очень люблю. Кто-нибудь помнит Есенина? – Розумієте, – набрався духу Хомський, – ми його любимо. – Вот и чудесно. Почитай, браток, из Есенина, только с выражением. Про любовь, а?.. І Хомський не змигнувши оком почав декламувати. А це така любовна гра: […]...
36. Алла Жабокрик – Я так втомилась від твоїх “прощай” Я так втомилась від твоїх “прощай”. Від тебе, і від сліз, і від прокльонів. Твої слова вже не приносить болі Лиш тихий сум у серце, душу, чай. Я так замерзла від твоїх ” іди!”. Знай, твої очі були мені – смертю. Ти намагавсь мене із себе стерти. У тебе вийшло. Тільки замовчи. Я не кричала […]...
37. Хотів би жити знов у горах… (за поезією Джорджа Байрона) “Хотів би жити знов у горах… ” (за поезією Джорджа Байрона) Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристок рат за походженням, успадкував титул лорда. Закінчив аристократич ну школу, Кембриджський університет. Це був великий трудівник духу, знав безліч мов, залишив велику літературну спадщину. Цікаво, що батьківщиною поета була Шотландія, країна такої ж романтичної, героїчної історії, […]...
38. Богдан Согор – ВІР Мені не раз ти обрізала крила, Топтала трепетливі почуття, І хоч бувало опускали сили, Та все ж живу для тебе це життя.. Я часто задавав собі питання, Не міг заснути в небо зводив зір, Чи щирим є твоє палке кохання, Чи це уяви буйної моєї твір.. Коли я біля тебе в серці скрипка, Життя моє […]...
39. Таня Гелетюк – Така його доля Пам’яті А. Я. Чумака, який поїхав на заробітки п’ятнадцять років тому і досі не подає про себе жодної звістки, якого так і не дочекались батьки, відійшовши у вічність, присвячую Народила мати сина, Переповивала. Подивилась, посміхнулась Та й заколисала. Колисаючи співала, І линули мрії, Тихі, добрі сподівання, Радісні надії: – Стихни в полі, хуртовино, Вітре, лягай […]...
40. Чи хотів би я мати такого друга, як Ігор? (за оповіданням “Вірний”) (1 варіант) Кожен з моїх однолітків хотів би мати справжнього друга. Я думаю, що не помилюсь, якщо скажу, що саме такого, як Ігор з оповідання М. Чабанівського. Мені дуже сподобався цей хлопчик. Вже на початку оповідання Ігор рятує цуценя від жорстокого Тимка. Цей епізод говорить про його сміливість: “Ігореве серце не витримало. Блідий, із стисненими кулаками, він […]...