Богдан Лепкий – Минеться ніч, розвієсь тьма
Минеться ніч, розвієсь тьма,
Просниться чорний сон.
Настане день! Життя, весна
Загляне до вікон.
Та нім мине недолі час,
Нім щастя зацвітуть квітки,
О пісне! – не кидай ти нас!
Дзвени, дзвени, дзвени!
В лихій добі, в важкій борбі
Мутиться людський ум.
Нехай же він спічне собі
Хоть хвилю серед дум.
Най позабуде брязк оков
І звірства боротьби,
Під свою білу хоругов
Горни ти нас, горни!
Минеться ніч, розвієсь тьма,
Просниться чорний сон!
Настане день! Життя, весна
Загляне до вікон.
Та нім мине недолі час,
Нім щастя зацвітуть квітки,
О пісне! – не кидай ти нас!
Дзвени, дзвени, дзвени!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Богдан Лепкий – Набік життя, журбо дрібна! Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать гнилі колоди, То там, то тут на шлях падуть Останні перешкоди. І стогне бір, як дикий звір, Кінчить життя прокльоном, А там вгорі грядущі дні Дзвенять побіди дзвоном. Який той спів будучих днів Для мого […]...
- Набік життя журбо дрібна!.. – Лепкий Богдан Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать гнилі колоди, То там, то тут на шлях падуть Останні перешкоди. І стогне бір, як дикий звір, Кінчить життя прокльоном, А там вгорі грядущі дні Дзвенять побіди дзвоном. Який то спів будучих днів Для мого […]...
- Цвіт щастя (скорочено) – Лепкий Богдан Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька показала йому луки за ставком, […]...
- Богдан Лепкий – Не питайте мене Не питайте мене, Як я в світі живу: Шура-бура гуде, Я весельцем гребу. Не питайте, як? В моїм мозку гадки – Йдуть осінні дощі, А я сію квітки. Не питайте, чому Моє серце сумне – Як в чужині умру, То згадайте мене....
- Богдан Лепкий – Одинокий сиджу над рікою Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє, за горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів холодний вітер віє, Шуварі гне і квітки леліє. Над селом, між горами, в долині Висять хмари легкі сіро-сині. З коминів до неба дим снується – Образ меркне, дійсність наче сниться. Лиш ріка заєдно грає, грає, […]...
- Богдан Лепкий – Цвіт щастя Лепкий Богдан Цвіт щастя Дитиною малою він нераз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля,- повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, […]...
- Богдан Лепкий – Малюнок Глухе, бездушне отупіння Напало землю. Цвіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер надбіжить, Туман стурбує і розвіє. Село в долині бовваніє І п’яним сном дрімає-спить. Погасло світло. Зачинились На засув двері. Вірні пси В солому з ухами зарились, Лиш блуд блукає по межи. Лиш стежкою попід плотами Йде голод […]...
- Заспів – Лепкий Богдан Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти. Колисав мою колиску Голос недалеких дзвонів, І веселий спів весільний, І сумний плач похоронів. Колисав мою колиску Крик неволеного люду І – так в серце вколисався, […]...
- Богдан Лепкий – Подорожній Глухе, бездушне отупіння Напало на землю. Квіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер набіжить І сірим туманом повіє. Село в долині бовваніє І п’яним сном дрімає-спить. Погасло світло. Зачинились Од зимна двері. Вірні пси В солому з вухами зарились, Лиш шум блукає по межі. Лиш стежкою попід плотами Йде […]...
- Богдан Лепкий – На Голгофу Голгофа, хрест, Страшні, криваві сни… Товпа реве: “Розпни! Розпни! Розпни!” І розп’яли… На голові вінок, По краплі кров Спливає у струмок. Товпа реве: “Коли ти Бог єси, То злізь з хреста І сам себе спаси! Якщо не Бог, А лиш юдейський цар, То військами На ворогів удар! А ти мовчиш, Здригаєшся, мов трус,- Га! Ти […]...
- Богдан Лепкий – Вороне чорний Вороне чорний! Ти з якого краю Линеш?.. “Кров! кров! кров!..” Тихо, я вже знаю. Вітре, чого ти так сумно й робільно Виєш?.. “Шу! шу! ш-нір!..” Пст! говорити не вільно. Річко, чом плесо твоє так рум’яне?.. Га! розумію. Випливаєш з рани....
- Видиш, брате мій… – Лепкий Богдан Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру, Крилонька зітру. Мерехтить в очах Безконечний шлях, Гине, гине в синіх хмарах Слід по журавлях. 1912р....
- Богдан Лепкий – Час рікою пливе ЧАС РІКОЮ ПЛИВЕ Час рікою пливе… Я побачив тебе На проході в міськім огороді. І дивився, дивив, Довго очі трудив, Бо пізнати чомусь було годі. Та ж стать рівна, струнка, Та ж голівка мала, Очі сиві палкі, говірливі, Лиш уста мов не ті, Мов чужі, не твої, Маломовні, сумні, нещасливі. Ті дрібонькі уста, Що мов […]...
- Богдан Лепкий – Самотній плуг Посеред нив стирчить самотній плуг, Незорана земля лежить в округ. Леміш заржавів, срібне чересло Зчорніло й диким зіллям обросло. А де ж властитель дівся? де ж ратай? Мабуть, пішов обороняти край. Волів побили, коней взяли в трен, Лишився плуг на полі сам-оден. Чекає, доки тут не зогниє, Або гранат його не розіб’є. Леміш іржа гризе, […]...
- Богдан Лепкий – Чого ж ти, море, та розхиталося Чого ж ти, море, та розхиталося, Мов колиска новенька, Чого ж ти, серце, та розридалося, Мов дитина маленька? Як тяжко море та уговорити, Щоб більше не гуділо, Як тяжко серце утихомирити, Що з болю не скиміло....
- Богдан Лепкий – Осінній, сірий день Осінній, сірий день. Над лісом крячуть круки І вітер у корчах дивними голосами За літом плаче. З зимна терпнуть руки, Сміх, радість і життя мадрують ген світами. В такий осінній день як добре мати друга! З ним про весну, про літо говорити. Не так нудна була б осіння туга, І не було б так скучно […]...
- Богдан Лепкий – Біла мево, що кружляєш Біла мево, що кружляєш Над водою низько-низько, Чом же ти так безупинно Б’єшся й жалібно квилиш? Подивися, біла мево, Як же ти мала-маленька, Проти моря як нужденний, Проти гуку хвиль твій крик. О, подумай, серце моє, Чим ти є супроти світа, Проти горя світового Чим є твій маленький біль?!...
- Богдан Лепкий – Калино-малино, чом листячко рониш Калино-малино, чом листячко рониш І мечеш на фалю? Дівчино-рибчино, чому мене гониш Від себе без жалю? Зелені листочки поплинуть з водою Й не вернуть ніколи. Я молодість твою заберу з собою, Моя ти недоле!...
- Мишка (скорочено) – Лепкий Богдан Була собі маленька сіренька мишка. Вона жила в хаті, у нірці під ліжком. Боялася людей. Коли нікого не було, мишка вибігала на подвір’я, потім у поле до своїх міських подруг. Сестриці з міста були худі, голодні, миршаві, розказували, що в людей тепер голод, а про мишей і говорити нічого. Мишка ж говорила, що її господар […]...
- Богдан Лепкий – Біографія Богдан Лепкий (Богдан Теодор Нестор Лепкий), (9 листопада 1872, с. Кривеньке Бережанського району Тернопільської області – 21 липня 1941, м. Краків) – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник. “НАЙПОПУЛЯРНІША ПОСТАТЬ НА ГАЛИЦЬКОМУ ГРУНТІ… ” Звідки походить письменник, хто його батьки, де він навчався, працював, публікував свої твори? Це […]...
- Богдан Лепкий – пристрасний співець подільського краю Богдан Лепкий. Це відновлене ім’я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки в наш час, коли Україна стала вільною і незалежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий – видатна постать в українській […]...
- Богдан Лепкий – Батурин Історична повість У ГОРОДКУ Відколи виявилося, що Карло прямує не через Смоленськ на Москву, а через Стародуб і Новгород-Сіверський на Україну, москалі стали посуватися в напрямі Десни. Шведські й московські війська надвигалися на себе, як дві хмари. Цар Петро, відсвяткувавши в Смоленську побіду над Левенгавптом, поспішав до своєї армії, котрою проводив Шереметєв. По дорозі виганяв […]...
- Богдан Лепкий – Поезія ПОЕЗІЯ І Поезія, друже, всюди є – І в людях, і в природі, І, поки чоловік жиє, Її умерти годі. Вона сміється на устах Маленької дитини, Вона летить до нас у снах, Як вітер з верховини. Вона нам працю солодить, Співає при роботі, Алмазом ясним мерехтить В кривавім людськім поті. Вона у бурі, в реві […]...
- Син України Богдан Лепкий Широкому загалу України відома пісня “Чуєш, брате мій”. Написана вона на слова поета Богдана Лепкого. У цьому вірші лише кілька строф. Та яка гама переживань міститься у такому маленькому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, які вік […]...
- Лепкий Богдан – Біографія Богдан Лепкий ( Богдан Теодор Нестор Лепкий ) народився 9 листопада 1872 в селі Кривеньке, дитинство минуло в селі Крегулець, із 1879 по 1891 родина жила у селах Поручин і Жуків (ниніБережанського району). Протягом восьми років (із 1878) мешкав у Бережанах у свого діда-священника і віце-маршалка Бережанського повіту, Михайла Глібовицького. Навчання Основи шкільної науки Б. […]...
- Богдан Лепкий – Вона там є ВОНА ТАМ Є… Стояв я сам-один, немов на варті Забутий вóяк у чужій землі, І України я шукав на карті, Шукав, шукав, та не було її. Розірвана граничними стовпами, Осяяна загравою пожеж І розпанахана ворожими мечами, Конала тихо серед власних меж. Кругом кістки, череп’я, попелище, Незвісного непройдений простíр, А в тім просторі, чую – ближче […]...
- Богдан Лепкий – Полтава ...
- Богдан Лепкий і його поезія України я шукав на карті. Б. Лепкий У бережанській тихій стороні немає вже на горбі старої хати. І синьоокого, високочолого юнака вже немає. Пішов широким, гомінким шляхом у далекий світ. Відень, Вецляр, Берлін, Краків. Але в очах своїх проніс він блакить рідного неба, а в серці – велику, ніжну, все ще свіжу любов до народу. […]...
- Орли (скорочено) – Лепкий Богдан Після розгрому військ гетьмана Мазепи під Полтавою уряд Петра І, боячись втратити Україну, вживав жорстоких заходів, щоб перетворити її на колонію. Царські урядовці нещадно грабували населення. Щоб позбавити українців будь-яких привілеїв, вони наказали здати всім, хто мав, дарчі грамоти. Український шляхтич Судима, його син Петро та сотник Тригуб, знаючи, що їх грамоти хочуть знищити, сховали […]...
- Настроєний життям, як скрипка (Лепкий Богдан) Настроєний життям, як скрипка Сьогодні українському письменникові Б. Лепкому знову повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Повертаються після довгого й несправедливого замовчування. Та Богдан Лепкий – не епізодичне ім’я в українській літературі, це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач. літературознавець, видавець – він у кожній з цих галузей вніс […]...
- Богдан Лепкий – де єсть твій дім, твій тихий дім? “де єсть твій дім, твій тихий дім? Скажи, мій любий брате… ” – “Ударив нагло ясний грім, Спалив мій дім, звалив мій дім, Нема де зимувати”. “де твоя жінка, діточки, Де вірна челядина?” – “Он бачиш тії могилки? Скиглять вітри, летять галки, Оце моя родина”....
- Леся Українка – Грай, моя пісне! Досить невільная думка мовчала, Мов пташка у клітці замкнута од світа, Пісня по волі давно не літала, Приборкана тугою, жалем прибита. Час, моя пісне, у світ погуляти, Розправити крильця, пошарпані горем, Час, моя пісне, по волі буяти, Послухать, як вітер заграв понад морем. Плинь, моя пісне, як хвиля хибкая, – Вона не питає, куди вона […]...
- Богдан Лепкий – Цить, серце, цить! Цить, серце, цить! Таж ти кохало, І раювало, й горювало, І наболілося досить – Цить, серце, цить! Весні кінець, Пшениця спіє, Зелене жито половіє, Вже й серп готує пильний жнець – Весні кінець… Пора і нам Збирати з поля, Що прищадила божа воля, Як не гуртом, то сам на сам – Пора і нам!...
- Антонич Богдан-Ігор – до моєї пісні Крутиться світ весняний і зелений. Ясень співає, і серце співа. Пісня натхненним кружля веретеном, На веретені срібляться слова. Ясень, осяяний сонцем, упився, Перстень натхнення на серці тремтить. Гей же, п’яний, і лети, і крутися, Пісне моїх двадцятьох і трьох літ!...
- Леся Українка – На вічну пам’ять листочкові Ой палка ти була, моя пісне! Як тебе почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар. Хтіла я тебе в серці сховати, Та було моє серденько тісне, Ой палка ти була, моя пісне! Так, була моя пісня палка. Вислухала товаришка спів, Мов троянда, уся паленіла, І сльоза в неї […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Прочитан Уздовж причілля тінь лягає вогко, А коло брам розколений колодязь, У землю встромлений, немов колода, Зеленим, молодим сміється мохом. Патлатий, кучерявий прочитан Руками обіймає червінь цегли Та головою похитує легко Над проминанням людських правд й оман. В труні віків лягли дні юні замку, Минувшини обвило листя клямку, Та й, може, сотий сніг на полі тане, […]...
- Богдан Лепкий – Не виллєш сліз, не виллєш сліз Не виллєш сліз, Не виллєш сліз Ніколи, ах ніколи! Життя, як той скрипливий віз, Волочиться поволі. А перед ним Туман і дим, Тяжка, тяжка дорога… Іде, гряде шляхом отим Твоя душа небога....
- Микола Вінграновський – Так треба Так треба. Повернень – доволі! Не треба. даремно. Недолі потреба? Напевно, недолі… Недолі, напевне, потреба? Недолі? Даремно! Не треба! доволі Повернень! Так треба. 1964...
- Антонич Богдан-Ігор – Країна благовіщення Завія зЕлені, пожеже зЕлені, І квіття курява, і солов’їні схлипи. Столи весільні – ох – столи не встелені, І бджіл тьма-темрява, і молитовні липи. В ромашок спів слимак дороги ввився круто, І ранку кіш, що в ньому птаха – сонця помах. Задума – не задума, смуток і не смуток, Це на країні цій трагічна папілома. […]...
- З рукописної книги “Зегар з полузегарком” (скорочено) – Величковський Іван МИНУТИ До зегарка належать іще і минути, Тому їх теж не годиться аж ніяк минути. МИНУТИ ВСІХ СПІЛЬНІ Мине дитинство. Мине отроцтво, Мине юність, Мине зрілість, Мине старість. Мине перестарілість. Мине весна. Мине літо. Мине осінь, Мине зима. Минуть всі літа. Минуть всі часи, А на все мине час покаяння. МИНУТИ ЗЛИХ Мине слава. Мине […]...
Моя улюблена поезія в симоненка.