Бурлескно-травестійне віршування XVIII ст. як передумова появи “Енеїди” І. Котляревського

Related posts:

1. Відображення українського життя XVIII – початку XIX ст. в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” – героїчний твір стародавнього римського поета 1 ст. до н. є. Публія Вергілія Марона. Пародіювали його італієць Д. Лаллі, француз П. Скаррон, німець А. Блюмауер, росіянин М. Осипов. В українській літературі до переосмислення Вергілієвої “Енеїди” звертається І. П. Котляревський, використовуючи жанр травестійно-бурлескної поеми. Травестія – одна з форм сатирично-гумористичної літератури. Назва її походить від […]...
2. Енеїда І. Котляревського як бурлескно-травестійна поема Енеїда І. Котляревського як бурлескно-травестійна поема I. “Енеїда” – перший друкований твір нової української літератури. (“Енеїда” – оригінальний реалістичний твір, у якому змальовані життя й побут українців кінця XVIII – початку XIX століття.) II. Жанр поеми. 1. Травестія, або переодягання. (І. Котляревський переодяг героїв Вергілія в український одяг, дав їм українські імена. Вони вживають національні […]...
3. Національно-патріотична спрямованість “Енеїди” І. Котляревського Національно-патріотична спрямованість “Енеїди” І. Котляревського I. Історична епоха, в яку жив і працював І. Котляревський (кінець XVIII століття, скасування Січі, часи неволі, соціальний і національний гніт, гальмування духовного розвитку народу). II. “Енеїда” І. Котляревського – життєстверджуюча, гумористична розповідь про українське козацтво. 1. Пройняття твору національним духом і колоритом (запозичення у Вергілія теми про пригоди Енея […]...
4. Бурлескно-травестійна поема як жанр (за твором І. Котляревського “Енеїда”) У будь-якій галузі творчої чи наукової діяльності ми зустрічаємо певні класифікації: за жанром, за видами, численними підвидами та різновидами. І коли з’являється щось нове, дослідники та вчені вже знають, “на яку поличку його поставити”. До чого я про це згадую? Бо іноді буває так, що письменник, художник чи вчений створять щось таке, що не підпадає […]...
5. “Енеїда” І. Котляревського – енциклопедія жаття українського суспільства XVII-XVIII ст I. “Енеїда” І. Котляревського – безсмертна перлина української літератури (тяжкі часи на Україні після скасуванні Січі; необхідність езопової мови літературного твору; узявши сюжет з Вергілія, Котляревський створив оригінальну тему про українське козацтво; за словами М. Рильського це – “самобутній і глибоко національний твір”). II. Український національний колорит поеми. 1. Дух козацької вольниці (Енея і троянців […]...
6. “Енеїда” І. Котляревського – енциклопедія українознавства Іван Котляревський посідає почесне місце в історії культури нашого народу як автор невмирущої “Енеїди”, що чарує своїм добродушним гумором, і вічно молодої “Наталки Полтавки”, що захоплює свіжістю і теплотою почуттів. Видатний письменник спрямував розвиток української літератури на новий шлях. Його твори стали класикою і донині захоплюють читача. У чому причина безсмертя творів Котляревського? Чим і […]...
7. Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст. – група літописів, укладених упродовж XVII-XVIII ст., в яких значну увагу звернуто на описи історії козацтва в Україні. Вони складають потужне літературне тло козацьких літописів Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, “Історії русів”, розвиваючи героїко-патріотичну тематику, ідею розбудови та збереження державності в Україні. Основні мотиви К. л. – боротьба козацтва […]...
8. Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася в той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови й традицій. Відсутність державного захисту, соціальний […]...
9. Роль побутових деталей у поемі “Енеїда” І. Котляревського Творчість класика нової української літератури І. П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту. У вірші “На вічну пам’ять Котляревському” Т. Г. Шевченко, називаючи письменника “праведною душею”, пророкував невмирущу славу його імені: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, […]...
10. Віршування Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови. Система В. – це сукупність норм та принципів версифікаційної майстерності, розбудовується на […]...
11. “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. (В українській літературі Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце як творець української прози та як письменник, який добре знав побут селян, козаків та козацької верхівки, досконало вивчив звичаї та вірування українців.) II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. 1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. (Свою повість Квітка-Основ’яненко написав на основі народних вірувань […]...
12. Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка РЕФЕРАТ на тему: “Просвітительські тенденції в бурлескно-реалістичній прозі Г. Квітки-Основ’яненка” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Прозові твори Квітки-Основ’яненка українською мовою поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні оповідання і повість; сентиментально-реалістичні повісті. До першої групи належать, зокрема, гумористичні оповідання “Салдацький патрет” […]...
13. З історії підручників словесності ХІ-XVIII ст. – предтеч навчальних книжок з літератури Реферат на тему: З історії підручників словесності ХІ-XVIII ст. – предтеч навчальних книжок з літератури Розвиток методики української літератури тісно пов’язаний з історією народу, його боротьбою за незалежність і державність, з поглядами суспільства на навчання і виховання підростаючого покоління засобами художнього слова. У самостійну науку методика української літератури починає виокремлюватися з середини ХІХ ст., коли […]...
14. Силабічне віршування Силабічне віршування Силабічне віршування (грецьк. syllаbe – склад) – система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів (часто – 13, рідше – 11) при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених. С в. характеризується також парним римуванням, переважно паракситонним, метричною константою, тобто коли наголос припадає на клаузулу та на відповідний склад перед цезурою, котра ділить, […]...
15. Значення поеми І. Котляревського “Енеїда” для нової української літератури Від самого початку про “Енеїду” багато говорили: від загального схвалення читачів до різких висловлювань окремих критиків. Можливо, саме це і є позитивним моментом. Так чи інакше, але про початок нової доби в українській літературі заговорили, його помітили, а головне, його визнали, як явище, яке відбулося. Пантелеймон Куліш навіть висловив побоювання, що “тим реготом над “Енеїдою” […]...
16. “Енеїда” – справжня енциклопедія українознавства (за поемою І. П. Котляревського “Енеїда”) “Енеїда” – справжня енциклопедія українознавства (за поемою І. П. Котляревського “Енеїда”) Іванові Котляревському, як і Тарасу Шевченку, відводять особливе місце в розвитку української літератури. Вони стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії великого Кобзаря зазвучала душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського “Енеїда”. На перший погляд, таке детальне, різнобічне змалювання побуту […]...
17. Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а з зятем […]...
18. Тонічна система віршування Тонічна система віршування (грецьк. tonos – наголос) – система віршування, яка грунтується на сумірності наголосів у віршорядках (ізотонізмі), а також на їх варіативній рівномірності – впорядкованій і невпорядкованій. Кількість наголосів визначає розмір віршорядка: він може бути 2-, 3- і т. д.-наголошеним. Найчастіше спостерігається 3- та 4-наголошені рядки. Ненаголошені та напівнаголошені слова виконують лише допоміжну й […]...
19. Картини народного побуту в поемі І. П. Котляревського “Енеїда” Чи задумувався хто з нас, прочитавши поему “Енеїда” Котляревського, який шедевр ми тримаємо в руках? Це епохальна поема, яка подає нам картину життя українського народу кінця XVIII – початку XIX століття. Майже два століття живе цей твір в історії нашої літератури і живить нас дотепністю, гумором, відвагою, завзятістю героїв. Котляревський був одним з перших, хто […]...
20. Іван Котляревський – Коментар до “Енеїди” Івана Котляревского та його історія КОМЕНТАР ДО “ЕНЕЇДИ” ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО ТА ЙОГО ІСТОРІЯ Настійну потребу в розгорнутому коментарі до першого твору нової української літератури розуміє кожний, хто читав “Енеїду”. Ще в столітній ювілей першого видання “Енеїди” (1898) ставилося питання про створення коментаря, без якого уже тоді, коли принаймні в домашньому побуті народу було чимало спільного з добою Івана Котляревського, багато […]...
21. Значення творчості І. Котляревського в українському національно-культурному відродженні І. Котляревський – фундатор нової української літератури, бо є першим її класиком, зачинателем. Його твори – історичний злам у розвитку української літератури, початок нового її етапу. Він перший звернувся, до животворних джерел народної мови, зробив її літературною, використав багатющі скарби фольклору та етнографії свого народу. Він писав реалістичні та народні твори. Котляревський увів нові жанри: […]...
22. Античне віршування Античне віршування (лат. antiquum – стародавній) – різновид квантитативного віршування, що склався в еллінську та римську добу. Характеризується чергуванням довгих та коротких складів, бо в античних мовах різнилися довгі та короткі звуки. Стопа нагадувала музичний такт, зумовлюючи не. читання, а наспівування віршованого тексту. Найпростішим елементом ритмотворення вважалася мора як одиниця довготи: короткий склад дорівнював одній […]...
23. Микола Руденко – Моє віршування Наснилося, немовби я віршую Там, де людська ще не була нога; І ніби я тепер товаришую З самим люцифером – Він мій слуга. На Місяці стою чи то на хмарі, А на ногах моїх висить ланцюг. Я ним поєднаний із кимось в парі Серед брудних тюремних волоцюг. Вони ворушаться, немовби черви – Людського в них […]...
24. “Історія Русів” – розповідь про історичний розвиток України від давнини до другої половини XVIII століття З часів другої половини XVIII століття дійшов до нащадків рукопис “Історія Русів” невідомою автора. “Історія Русів” – це історична праця, одна з перших про нашу історію з давнини до 1769 року – саме ця дата востаннє згадується у творі. “Історія Русів” – не книга, яка користувалася особливою шаною серед історичної прози, бо справедливо описувала погляд […]...
25. Тріумф народної мови у поемі І. Котляревського “Енеїда” І. Історичні передумови тріумфального поступу поеми І. Котляревського “Енеїда”. (Наприкінці XVIII ст. нарешті прийшла в Україну доба живого слова. 1798 року вийшли в Петербурзі три перші пісні “Енеїди” Котляревського, яка на той час була свіжою талановитою переробкою поеми римського поета Вергілія. Котляревський свідомо скористався живою українською мовою, давши поштовх розвиткові українського письменства. Слід підкреслити, що […]...
26. Енеїда І. Котляревського – її місце в українській духовній культурі РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Енеїда” І. Котляревського – її місце в українській духовній культурі. У XVII-XVIII ст. широкої популярності набуває бурлеск. Спочатку в Західній Європі, а потім і в Росії з’являється бурлескний жанр, пов’язаний з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо зручною для бурлескно-травестійного пародіювання виявилася Вергілієва “Енеїда”. З’явився цілий ряд “Перелицьованих “Енеїд” (Д. Лаллі, А. Блюмауера, […]...
27. Про кулінарні шедеври у поєні І. Котляревського “Енеїда” Народна кухня України широко представлена у поемі І. Котляревського “Енеїда”. Видно, що автор добре знався на національних стравах. До того ж показати характер і вдачу українців без їх ставлення до народної кухні просто неможливо. Українці, як відомо, люблять посмакувати і добре знають власну кухню.. Кулінарія в Україні мене теж цікавить, і тому я звернула увагу […]...
28. Жива пам’ять про Котляревського Широкі шляхи полтавські… Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і […]...
29. Мої роздуми над п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Мої роздуми над п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Серед жіночих імен Наталок, Оксанок, Марічок чи не найбільше, а тому їх вважають найпоширенішими в Україні. Мабуть, через те, що дівчата з цими іменами були особливими. Поширенню імені Наталка сприяла і п’єса Івана Петровича Котляревського “Наталка Полтавка”. Я впевнена, що всі, хто читав п’єсу І. П. Котляревського, […]...
30. “Еней був парубок моторний… ” (за поемою Івана Котляревського “Енеїда”) Появу поеми Івана Котляревського “Енеїда” вважають початком нової української літератури, до творців якої належать такі видатні митці, як Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш, що також писали живою українською мовою. “Енеїда” стала першим друкованим твором нової української літератури, представивши до того ж досить рідкісний жанр – пародію, а точніше – травестію, за законами якого письменник мав […]...
31. Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В українській поезії С.-т. в. з’явилося у XIX ст., прийшовши з російської поезії, витіснивши силабічну систему та співіснуючи з національним коломийковим […]...
32. Фольклорне віршування Фольклорне віршування – сукупність норм і принципів організації фольклорного віршового твору. Від часів синкретичних ритуальних дійств та ігор до нас дійшли тексти, що надаються до аналізу у вимірах усіх основних версифікаційних систем, навіть міжсистемних – як усередині поезії, так і між нею та прозою. Причому іноді це може бути один і той же текст: А […]...
33. Народознавство у поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за Вергілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. І. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського суспільства II половини XVIII століття. […]...
34. Героїчний подвиг Низа та Евріала (за поемою І. Котляревського “Енеїда”) Для українців “Енеїда” І. П. Котляревського – високопатріотична епопея України, незважаючи на її бурлескно-травестійний стиль. Письменник зображує Енея і троянців, скріплених міцною дружбою. Вони люблять бенкетувати, але ніколи не забувають про лицарську честь воїна, вміють захистити батьківщину. У цьому нас переконує подвиг двох героїв поеми – Низа та Евріала. Низ і Евріал – земляки, обоє […]...
35. Народний письменник (роздуми про Івана Котляревського) Про полтавські шляхи написано багато, а ще більше, мабуть, співано. Я це особливо відчула, коли гостювала у бабусі на Полтавщині. Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливу неповторність і чаруючу силу. Вони прямують через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, пройшовши ними, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками, і не просто зі […]...
36. Роль пісні у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Мені б хотілося розпочати розкриття цієї теми словами Михайла Стельмаха: “Народна пісня землі української – це насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це світ надій-сподівань, які не залишають людину і в найтяжчі лихоліття”. Тому-то до цього дива звертались і Т. Шевченко, і І. Франко, і Леся Українка та багато інших. Мені здається, що […]...
37. Роль пісні у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” І. П. Котляревський дав українській літературі твори, відзначені рисами народності та насичені народним гумором. Перша п’єса нової української літератури “Наталка Полтавка” дістала цілком заслужено назву народної опери, а її сценічне життя почалося ще задовго до публікації. її сюжет відбиває суспільні відносини і типові образи людей – представників простого народу та сільської верхівки. Але мотив віддання […]...
38. “Енеїда” І. П. Котляревського – енциклопедія українознавства Кінець вісімнадцятого століття… Важкі часи настали в Україні по скасуванні Січі. Часи неволі. І саме в цей час І. Котляревський написав “Енеїду”. Ні грецькі імена героїв поеми, ні те, що Січ названа Троєю, не ввело читачів в оману – всі розуміли, про що і про кого йдеться. І. Котляревський переніс події в національне оточення і […]...
39. Народність поеми І. Котляревського “Енеїда” Уже понад півтора століття поема І. Котляревського “Енеїда” не втрачає популярності серед українських читачів. І це не дивно, бо, узявши класичний твір римської літератури, Котляревський зробив на основі цього сюжету справжню українську поему, сповнену гумору та героїзму. За римською міфологією, Еней був сином троянця Анхіза і богині Венери, який після загибелі Трої довго мандрував, виконуючи […]...
40. Соціальна спрямованість, реалізм та народність пісень І. П. Котляревського в п’єсі “Наталка Полтавка” Всесвітньо відомий російський композитор П. Чайковський відзначав: “Бувають щасливо обдаровані натури і так само бувають обдаровані народи. Такий народ-музикант – це українці”. Гортаючи сторінки історії, бачимо, що саме у поетичних рядках пісень український народ зберігся як нація з викінченою культурою, милозвучною мовою, багатими традиціями та звичаями. А зібрати воєдино, висвітлити багатство душі народної, затаврувати ганебне, […]...