Чи могло кохання врятувати доктора Старцева?



На питання, поставлене у темі твору, я відповім так: звичайно, могло б… якби воно в нього було. А його не було навіть тоді, коли він, як пишеться в оповіданні, “був молодий, і свіжий, і закоханий”.
Дмитро Іонич із задоволенням дивився на плечі Котика, що так чарівно тремтіли при виконанні фортепіанного етюду. “Катерина Іванівна, рожева від напруги, сильна, енергійна, з пасмом, що впало на чоло, дуже подобалася йому”. І очікуючи Котика на цвинтарі, він теж згорав від пристрасті. Крім того, він не забував, що посаг за нею дадуть чималенький.

Але кохання не було.
Судячи з імені батька, Старцев з “дзвонового дворянства”, тобто з нижчого духівництва. Далі дорога визначена: семінарія, а замість духовної академії і сану – у Москву, в університет. Або в Медико-хірургічну академію в Пітері. Згодом – голодне життя, нещадна робота над собою і блискучий професіоналізм. Дмитро Іонович став прекрасним медиком, і практика його розширювалася з кожним роком. Він, подібно Базарову, повітовий лікар.
Більша частина таких людей добре пам’ятала свої злидарські репетиторські уроки і не хотіла більше голодувати. У студентські роки вони – і Дмитро Іонич
не виняток – віддали данину ліберальним ідеям. Але, розставшись зі студентським земляцтвом, де волелюбність була законом, знову поверталися до прози життя. Старцев прийшов з Дялежа в місто не до бібліотеки, не в театр, а в ресторан, і до “найкультурнішої родини в місті” теж прийшов на обід, і пристрасть до гарних обідів привела його до того, що він розтовстів і обрезкнув.
Думаю, він поганий лікар. Людей він не любить, на пацієнтів кричить. Він гарний діагност? Напевно. Він знає, чим від чого лікують? Звичайно. Але лікар – це ще і людина, любов і тепло до страждальця. А цього і не було в Старцеві від самого початку. Нам розповідали, що начебто Павло Єгорович Чехов рекомендував своєму синові Антону медичний факультет, тому що люди завжди хворіють і лікар без шматка хліба не залишиться. Для Старцева його професія – просто бізнес. Був би інший певний прибуток, зайнявся б ним.
А в бізнесі, як сказав один з героїв Конай Дойла, немає друзів, є тільки кореспонденти. Немає почуттів, а є розрахунок. І одруження такий самий бізнес. Яке вже там кохання! Тому Дмитрові Іоничу Старцеву немає порятунку в коханні. Та й звідки ви взяли, що він хоче рятуватися?! Він живе тим життям, що сам – САМ! – обрав. Він хотів обідати в їдальні, спати в спальні, приймати приватних пацієнтів, писати в кабінеті. І він домігся цього.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Улюблений твір літературний герой павлусь.
Ви зараз читаєте: Чи могло кохання врятувати доктора Старцева?