Головна ⇒ 📌Нові твори ⇒ Чи не той то хміль (Історичні пісні)
Чи не той то хміль (Історичні пісні)
(Пісня про Богдана Хмельницького)
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой, той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой, той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой, той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, –
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
“Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, –
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди”.
“А я ляхів не боюся
Г
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собой веду, –
А все тото, вражі ляхи.
На вашу біду”.
Ой, втікали вражі ляхи –
Погубили шуби…
Гей, не один лях лежить
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, –
Ой, прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи,
Деякії повки, –
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти –
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Ген, там річка,
Через річку глиця –
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця…
Критика, коментарі
Визвольну війну проти панської Польщі, яка захопила українські землі й прагнула підкорити собі український народ, очолив славний гетьман Богдан Хмельницький. Про нього складено багато легенд, переказів, пісень. Одна з таких пісень – “Чи не той то хміль”. Побудована вона на прийомі паралелізму з використанням легенди про походження прізвища Хмельницького. У пісні змальовується досить жорстока картина поразки ляхів (поляків). Але, за народними уявленнями, це справедлива кара, адже вони – завойовники, вони прийшли на нашу землю з мечем.
- Чи не той то хміль (Характеристика твору) Чи не той то хміль (АНАЛІЗ)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Чи не той то Хміль (Пісня про Богдана Хмельницького) скорочено – Історичні пісні Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, […]...
- Чи не той то хміль – Народний епос ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ (Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється. Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить головою в воду. Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. “А я […]...
- Чи не той то Хміль – Історична пісня Чи не той то хміль, що коло тичин в’ється? Гей, той то Хмельницький, що з ляхами б’ється. Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду, Гей, не один лях лежить головою в воду. Не пий, Хмельницький, дуже той Жовтої Води: Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди. “А я ляхів не боюся і гадки не маю, За собою […]...
- Чи не той то хміль (АНАЛІЗ) Історичні відомості У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські […]...
- Аналіз “Чи не той то Хміль” Історичні відомості У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські […]...
- Чи не той то хміль (Характеристика твору) Характеристика твору За основу пісні “Чи не той то хміль… ” узято одну з найвизначніших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького – перша збройна перемога козаків над поляками під Жовтими Водами в травні 1648 р. Ця пісня виконувала важливу роль у тодішній Україні – плекала в народі повагу до свого ватажка Б. Хмельницького. За […]...
- Ой Морозе, Морозенку (Історичні пісні) Ой Морозе, Морозенку, Ой да ти славний козаче! За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче! За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче! Ой не так вся Україна, Як рідная мати, Заплакала Морозиха, Стоя біля хати. Заплакала Морозиха, Стоя біля хати. “Ой не плач же, Морозихо, Не плач, не журися, Ходім з нами, козаками, Мед-вина напийся! Ходім з […]...
- Пісні Марусі Чурай (Ой не ходи, Грицю) скорочено – Історичні пісні Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала. Як прийшов вівторок – зілля ізварила, У середу рано Гриця отруїла. Надвечір в четвер Гриценько […]...
- Пісні Марусі Чурай (Засвіт встали козаченьки) скорочено – Історичні пісні Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає. – Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки Додому вертайся! – Ой […]...
- Історичні пісні Історичні пісні – ліро-епічні фольклорні твори про конкретні історичні події, процеси та історичні особи. Історична конкретність змісту є найвагомішою підставою для виділення І. п. в окрему групу, що за структурними ознаками є сукупністю різнотипних жанрів, пов’язаних з історією. для класифікації І. п. найвідповіднішим є хронологічно-тематичний принцип. Найдавніший цикл складають І. п. з доби козаччини XV-XVIII […]...
- Пісні Марусі Чурай (Віють вітри, віють буйні) скорочено – Історичні пісні Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, а сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же люди, що і моїй завидують долі; […]...
- Коломийки – Історичні пісні КОЛОМИЙКИ Пісня, що має два чотирнадцятискладових рядки, називається к о л о м и й к о ю. Буває на один-два склади більше або менше. Іноді зустрічаються коломийки з більшою кількістю рядків. Утворюються вони сполученням двох або кількох дворядкових коломийок. Про походження слова “коломийка” є різні думки. Одні вчені вважають, що воно пішло від назви […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Хміль Дівчино, хмелю весняний, Довкола мене оплетися! Кують нам дятлі з моху сни І в сто гаях лопоче листя. Весна омаєних весіль І кожна ніч, немов отрута. Твоїх долонь ласкавий хміль І тайна щастя незбагнута. 9 березня 1935...
- Маркіян Шашкевич – О Наливайку Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
- Ой ти, Морозенку – Історичні пісні ОЙ ТИ, МОРОЗЕНКУ Ой ти, Морозенку, Ой ти преславний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Україна плаче. Та не так тая Україна, Як те горде військо! Ой заплакала Морозиха, Йдучи рано на місто. Ой заплакала Морозиха Та й стала тужити, Що взяли її сина Івана У військо служити. “Не плач, не плач, Морозихо, Об сиру землю […]...
- Залетів горобець – Історичні пісні ЗАЛЕТІВ ГОРОБЕЦЬ Залетів горобець В колгоспну комору, Та й сів же він відпочити На пшеничну гору. Як уздрів горобця Комірник в коморі, 3 риком, з галасом зібрав Всіх людей із двору. “Ой, рятуйте, люди добрі, Злодії ввірвались, Вони в мене тонн із десять Пшениці вже вкрали. Тепер треба складать акта, Щоб її списали, Щоб на […]...
- Ой Морозе, Морозенку скорочено – Історичні пісні Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче. Не так тая Україна, Як та стара мати, Заплакала Морозиха, Та стоячи біля хати. Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає. Попереду Морозенко Сивим конем виграває. То не грім в степу грохоче. То не хмара світ закрила, То татар велика сила […]...
- Зажурилась Україна скорочено – Історичні пісні Зажурилась Україна, Бо нічим прожити. Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Котрі молодії У полон забрано; Як зайняли, то й погнали До пана, до хана. Годі тобі, пане-брате. Гринджоли (1) малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! Ой ти станеш на воротях, А я в закаулку, Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! Ой ти […]...
- Єднаймось, брати-українці – Історичні пісні ЄДНАЙМОСЬ, БРАТИ-УКРАЇНЦІ Єднаймось, брати-українці, Не час на роздори, не час, Бо нам ще Великдень настане, І доля всміхнеться до нас. Від Чорного моря до синіх Карпат Одна нероздільна родина. Без панства, без рабства, насильства і зрад Одна самостійна Вкраїна. Почують ще гори і доли І блескот гарматний і спів, А жовто-блакитні прапори Замаять наш Київ […]...
- Ой на горі вогонь горить – Історичні пісні ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний; Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою; А в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче: “Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною, Не бий землі під собою. Біжи, коню, дорогою Степовою, […]...
- Максим козак Залізняк скорочено – Історичні пісні Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині. Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
- Коротко про “Чи не той то Хміль” За основу пісні “Чи не той то хміль… ” узято одну з найвизначніших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького – перша збройна перемога козаків над поляками під Жовтими Водами в травні 1648 р. Ця пісня виконувала важливу роль у тодішній Україні – плекала в народі повагу до свого ватажка Б. Хмельницького. За допомогою діалогу […]...
- Марина Лонська – Не врятує ні хміль, ні Забужко Не врятує ні хміль, ні Забужко, Ураган польового писання. Дістає він солдатську кружку, Й в “нержавійці” горить Оксана. Дістає з кирзача він ничку, Ну і хай посміються солдати, Бо у них такий гарний звичай- Геть усе на кпини підняти. Доламала прозова дівка, Всьому серцю – у вічність закрила. Кляті чоботи – маломірки І до жаху […]...
- Павло Мовчан – “Волосся скрипки, наче хміль… “ Волосся скрипки, наче хміль, Оповило – не відпускає, То білоцвітна заметіль Мене діткнулася руками, Кущем шипшини – в сповитті Ожини дикої гінкої, Що не дає мені в житті Ані хвилини промивної. Настирні струни обгорнули Галуззя випростаних рук; І скрапував, як плач зозулі, У синю тишу теплий звук. Ожинний жур, іржа ожинна Зрожевили тужаву цвіть, І […]...
- Ой ти, ниво моя, ниво – Історичні пісні ОЙ ТИ, НИВО МОЯ, НИВО Ой ти, ниво моя, ниво, Ниво золота Що за тебе, моя ниво, Билась голота. Не раз тебе, моя ниво, Топтала орда, Не раз тебе, моя ниво, Кляла біднота. Не раз, було, над тобою Крукали круки, Не раз рвали твоє тіло Вовки-хижаки. Зійшло сонце із-за хмари, Вітри заревли, Від панського своєволля […]...
- Ой з-за гори високої – Веснянки ОЙ З-ЗА ГОРИ ВИСОКОЇ (Пісня про Данила Нечая) Ой з-за гори високої, З-під чорного гаю, Ой крикнули козаченьки: “Утікай, Нечаю!” “Не бійтеся, не бійтеся, Пани отамани, – Поставив я стороженьку Усіма шляхами. Як я маю, козак Нечай, Звідси утікати, Славу мою козацькую Марно потеряти?” “А я тебе, мій Нечаю, Не убезпечаю: Держи собі коня в […]...
- Маркіян Шашкевич – Хмельницького обступленіє Львова Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький кіньми навернув – […]...
- Історичні джерела роману П. Куліша “Чорна рада” Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші “Три літа”, а Микола Костомаров грунтовне дослідження з історії України “Богдан Хмельницький”. Куліш писав текст, водночас російською і українською мовами. Окреме видання з’явилося аж 1857 року. Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. “Я вже в другий раз читаю “Чорну […]...
- Гей, не дивуйте, добрії люди – Народний епос ГЕЙ, НЕ ДИВУЙТЕ, ДОБРІЇ ЛЮДИ (Пісня про Максима Кривоноса та Богдана Хмельницького) Гей, не дивуйте, добрії люди, Що на Вкраїні повстало. Там за Дашевим, під Сорокою, Множество ляхів пропало. А Перебийніс водить чимало – Сімсот козаків з собою, Рубає мечем голову з плечей, А решту топить водою: “Ой пийте, ляхи, води калюжі, Води болотянії. А […]...
- Ой летіла зозулечка понад гори… – Народні пісні ОЙ ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕЧКА ПОНАД ГОРИ Й СЕЛА (Пісня про скасування кріпацтва) Ой летіла зозулечка Понад гори й села; Чогось наша громадочка Смутна й невесела. Ой летіла зозулечка Та й стала кувати; Ой сходися, громадочко Щось маю казати! Щось я маю вам казати Та ще й говорити, Це будете, люди добрі, Панщини робити! Ой кувала зозулечка, […]...
- Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, я кий чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) I. Цілюща сила пісні. (Гарна пісня поліпшує настрій, надає впевненості, віри в себе.) II. Пісні – це наше життя. (Історичне минуле, трудові дні, кохання.) III. Пісня єднає народи. (Треба поважати пісенну творчість інших народів, бо у тих піснях – історія та дума народу.) IV. Погляд […]...
- Тарас Шевченко – Тарасова ніч (друга редакція) На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, приспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали отамана В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється… “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться.” “Встає […]...
- Павло Мовчан – Історичні ремінісценції Ми йшли за водою урівень з водою Вздовж річки-річанки, І хвилі ішли лугові, комишанки… І князь наш, вожатий, мечем розмикав Всі загати, Щоб вільно було і воді, і пісням струмувати. На рівні з собою ми йшли по воді-водяниці, І вільхові несли в руках патериці, І міряли дно споночілого шляху, Де кублились срібні джерела та птахи. […]...
- Історичні романи Юрія Мушкетика Історичні романи Юрія Мушкетика І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. (Важкі умови повоєнної дійсності спонукали багатьох письменників до написання творів історичної тематики. Необхідно було нагадати народові про його славне історичне минуле. І хоча того часу на історію України було накладене своєрідне табу, у письменника вистачило сміливості й мужності взятися за таку небезпечну […]...
- Історичні романи І. С. Нечуя-Левицького І. С. Нечуй-Левицький як художник і як мислитель цікавився не тільки сучасним життям і зазирав у майбутнє. Об’єктом його художнього дослідження була і складна, героїчна і трагічна минувшина нашого народу. Про неї розповідає письменник в історичних творах: романах “Князь Єремія Вишневецький”, “Гетьман Іван Виговський”, казці “Запорожці”, драмах “Маруся Богуславка”, “В диму та в полум’ї”. Події […]...
- Історичні персонажі в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Ліна Костенко добивається виразності в зображенні історичних осіб у романі “Маруся Чурай” двома шляхами. Вона використовує оцінку їх характерів та дій, яку дає їм народ у піснях та думах, і показує людей у конкретну мить життя, одночасно розповідаючи читачеві про їх подальшу долю. Історична й біографічна точність не заважає робити узагальнення, висновки, що мають філософську […]...
- Твір на тему: Найважливіші історичні відомості про Україну Найважливіші історичні відомості про Україну Є дві основні форми побутування історичної пам’яті: документальна хроніка й міф. Міф – це ідеалізоване або упереджено-суб’єктивне уявлення про якийсь історичний факт чи особу. Парадоксальність ситуації з українською історією в тому, що в масовій свідомості не тільки відсутня об’єктивна інформація про ряд історичних подій, а й “місцеві” міфи витіснені чужими, […]...
- Історичні передумови написання поеми І. П. Котляревського “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і утвердив великий Шевченко. “Енеїда” І. П. Котляревського – перший твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося жити на межі двох століть – XVIII […]...
- Суспільно-історичні умови розвитку української літератури XX ст Літературна дійсність в Україні 20-х рр. XX ст. видається приголомшливо багатою. Порівняно з нею бліднуть будь-які інші періоди розвитку нашого письменства. Творча палітра вражає унікальним гроном яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. […]...
Добре ім'я найкраще багатство твір зно.