Чим близький мені поет Василь Стус



Чим близький мені поет Василь Стус

Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу.

У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває основний закон людського існування у його найвищих виявах, роздумує над вічними проблемами буття:

Не здайся – веснам.

Легше – зимам

Не здатися. Не здайсь весні.

Спасенної тримайся криги,

Пречистої тримайся туги,

Шаленої тримайся муки

І так існуй, бо це – життя.

Важко читати рядки В. Стуса, звернені до рідної землі, України, рідних. У вірші “Навкруг Землі мої кружляли мрії” автор бачить рідний край затиснутим у півкулі географічних карт, його символом є пісні, знайомі з дитинства. Поет любить свій край, пишається ним. Та коли він пише про історичне минуле, настрій його змінюється. Характеризуючи тогочасне українське життя, Стус пише: “Німує край, він – царство німоти”. З гіркотою поет стверджує:

Нема

мені вітчизни,

Нема мені вітчизни – ні-ні-ні.

Душа горить в смертельному вогні,

Разить мене – од запаху трутизни.

Із яким болем Стус говорить ці слова. Йому соромно за своїх сучасників, які безмовно живуть у атмосфері обману і фальші. Я впевнена, хоч поет і пише, що у нього нема вітчизни, болить його душа за рідним краєм, за своєю землею. Перебуваючи на засланні, він часто загдував Україну, рідну домівку, родину. Саме вони додавали сил вистояти:

Бо вже не я – лише жива жарина

Горить в мені.

Лиш нею я живу.

То пропікає душу Україна –

Та, за котрою погляд марно рву.

Мені близькі і зрозумілі його почуття, я захоплююсь людиною, життя якої було сповнене добра, любові та благородних діянь в ім’я України. Василь Стус передчував свою загибель і був готовий до неї. Сьогодні його поезія стала широко відомою народу, для якого він творив. Недаремно поет стверджував:

Народе мій, до тебе я ще верну,

Як в смерті обернуся до життя

Своїм стражденним і незлим обличчям

Як син, тобі доземно уклонюсь

І чесно гляну в чесні твої вічі

І в смерті з рідним краєм поріднюсь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Пятнадцятыричный капитан скорочено.
Ви зараз читаєте: Чим близький мені поет Василь Стус