Дев’ятниця до Вознесіння Господа Ісуса Христа

Це було задумано Моїм Отцем, бо це був план спасiння i прощення заблуканих дiтей, щоб вони не залишились без дії Святого Духа. Якби Я не вознiсся, то Дух Утiшитель не зiйшов би на вас у видi вогненних язикiв i людина залишилась би без ласки потiшення i укрiплення. Тодi вона не змогла б так близько наблизитись до свого Творця. Якщо в Старому Заповiтi – стримував страх Божий, то в Новому Заповiтi пiд дією Святого Духа, стримує ще й любов до Бога.

Вознесiння стало прiоритетом для дії Святого Духа у душi людини, тому їi серце (тобто людини) стало храмом Святого

Духа, Який живить душу i дає їй спiлкування iз Творцем. Тому кажемо: душею моєї душi – є Святий Дух!

Вознесiння пiдкреслює Моє Воскресiння! Як воскрес Я, так воскресне і вознесеться до Мене кожна душа. Що вiдбувалося зi Мною, те буде вiдбуватись i з людиною i цілим світом.

Позаяк, надходить година Мого Приходу, всі вiдбудуть Хресну Дорогу i у кожного буде своя Голгофа. У цiй битвi, переможцем буде той, хто витримае до кінця – хоч би якi спокуси i тягарi не падали на його душу. Тоді також буде нев’ янучий вiнець слави для тих, котрі заради Мене, не вiдречуться вiд правди Божої.

У даний час ви знаходитесь в

Ласцi Божого Милосердя, не гайнуйте свого часу – молiться, перепрошуйте, поки маєтє таку можливiсть. Адоруйте за тих, якi Мене ще не знають, або зi своєї гординi – не хочуть знати, бо заслiпленi диявольськими побрехеньками. Я – ваш Господь, ви – Мої діти!

Люблю вас ycix без винятку, хоча i раните Мене, не зважаючи на те, як плаче Моє зболiле Серце!

ДЕНЬ ПЕРШИЙ

Розважмо про те, як наш Господь провiв останні години перед Вознесінням, будучи на 3емлi вciм Cвоїм єством Богочоловiка.

Мої любi i милi дiти, ті, якi йдуть за Мною, бо увiрували в Мене. Щасливi ви Є. Моє Вознесiння – це чудо Божого задуму Мого Отця Предвiчного. З’явившись Своїм учням, якi ловили рибу i не мали через нiч нiчого, – Я з любов’ю подарував їм поживу. Я – Господь, Який пiклується про Своє сотворіння i нiколи не забуває про нього.

Але найбiльшою поживою, яка воскрешає і підносить душу, – Я подарував Самого Себе у Пресвятiй Євхаристії. Все, чого навчав Своїх учнiв i хотів вiд них, – так це прийняти правдиву iстину, яку Я голосив i навчив, щоб спаслася кожна душа. Моєю мiсiєю було передати любов Отця i запалити вашi серця любов’ю на любов.

Дитино, прихили своє серце до Мого Серця. Я нiчого вiд тебе не вимагаю, крім любовi, яка тебе збереже для вiчностi. Як вознicся Я – так вознесеться кожна душа.

А чи буде Вона воскреслою, чи ні, – залежатиме вiд вас самих.

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.

ДЕНЬ ДРУГИЙ

Випрошуємо ласки прийняти Божу пораду i любов, яку Biн давав Cвoїм апостолам.

О, Мої милi рiднi дiти! Я з любовi до вас ycix повис на деревi Хреста, щоб тiльки вам усім подарувати щасливу вiчнiсть. Я все вiддав, як життя, вчення, так i благословення на кожного з вас. Мiй Дух ширяє довкола вашої душi, просячись увiйти до вашого зболiлого серця. Та тiльки не кожен з вас хоче Мене пустити, щоб Я міг дiяти i любити через ваше серце.

Я просив Петра пасти Мої вiвцi, тобто вас ycix. Це означало любити вас, пiклуватися про вас, пiдтримувати i навчати того, чого Я навчав Своїх учнiв. Свою Любов Я передав Своєму намiсниковi, який мав охороняти вас ycix молитвами, Моїм благословенням, щоб вiдганяти злого ворога, який щомитi готовий накинутись на вас, як на здобич, аби не дiсталося вам те, що приготовано Отцем Небесним

Моя рiдна дитино, глянь на Мене, як на свого Приятеля, який завжди спiшить тобi на помiч. Тож прийми Мене i вознесись своєю душею внутрiшньо, як Я вознiсся до Свого Отця Предвiчного.

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.

ДЕНЬ ТРЕТIЙ

Розважмо, як Icyc Христос пiднiмався в Небо, у якому стані були апостоли i що вiдчували у своїх серцях.

Отче Предвiчний, це Син Твiй улюблений пiднiмається Тiлом i Душею до Тебе, щоб сiсти по правицi Твого Трону. Довкола все небесне ангельське вiйсько вишикувалося у повнiй покорi перед Тим, хто возноситься. Ангели, херувими i серафими, спiвають славу Сину, славлячи Його Воскресiння i славне Вознесiння.

У Небесному Дворi зустрiчають Мене всі, хто осягнув щастя оглядати Свого Творця. Все Небо голосить славу своєму Богу, i їхнім душам щастю немає меж. Проте Мої, так милi Моєму Серцю апостоли, стоять з журбою в серцi, бо бачать Мене своїми тiлесними очима як Богочоловiка востаннє.

Проте тiльки на земний час їхнього життя на землi.

Дiтоньки Мої, якщо Я не вознесусь, то не зiйде на Землю Святий Дух – Утiшитель. Вони знають, що Я продовжую жити у їхніх серцях, хоч i вознiсся.

Дитино Моя, вiдкуплепа Моєю святою Кров’ю, повiр Менi, що люблю тебе! Дозволь Менi безмежно перебувати у тобi, не проганяй Мене тяжкими провинами.

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ

Розважмо над Духом Святим – Утiшителем.

Я – Ваш Господь, возносився до Отця Предвiчного, а Святий Дух – Утiшитель був напоготовi, щоб зiйти у виглядi вогненних язикiв на Землю i заполонити серця Своїх дітей. Знаючи наперед дiяльнiсть Святого Духа, Який все живить i надихає до творення добра i любовi, Я з трепетом Свого Серця возносився до Неба. При Хрещеннi кожна душа отримує Духа Святого, народжується вдруге до життя з Богом, щоб осягнути свою частку в Небi i так важливо, щоб кожна душа берегла в чистотi одiж своеї свтості.

Розумiючи недосконалiсть людини, Я вiддав Своє життя аби ту одiж, отриману при Хрещеннi, ви могли очистити, перепросивши i прийнявши Мене пiд видами хлiба i вина.

Дитино Моя, Моя улюблена душе, Я знаю, які тягарi земного життя падають на твої плечi. Я знаю, який злий ворог спокушає тебе щомитi, аби потягти тебе у своє сiльце. Проте, ти маєш Мене, свого Приятеля, який поспiшить Тобi на допомогу прогнати спокусника.

Тільки заклич Мене i Я поспiшусь до тебе з цiлим янгельським військом, бо люблю тебе безмежно.

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.

ДЕНЬ П’ЯТИЙ

Розважмо про Дiвy Марiю, Її молитву i paдість прийняття Вознесіння.

Моя Мати – це предвiчний скарб, не очорнений нiяким гріхом. Чиста, мов кришталь, найнiжнiша, найпрекраснiша Дiва з-поміж ycix дiв, наповнена Божою благодаттю безмежног любовi до всгх живучих на Землi людей i до Мене, Свого Сина, Спiввiдкупителька, яка жертвувала Мене, Свого Сина, Отцю Предвiчному за ваше спасiння. Вмираючи духовно пiд Хрестом, з’ єдналась зi Мною у встх Мотх болях як тiлесних, так i душевних. Кожна завдана рана лишала слiд у 11 Серцi, яке тримав Отець Предвiчний, бо без Його допомоги те Серце не витримало би i розiрвалось. Дивлячись на Мою смерть, розумiла: здiйснилося заплановане Творцем спасіння людського роду – славне воскресіння утiшило Її безмежно, бо споглядала Мене, Свого Сина. І ось прийшла година Мого Вознесiння.

Вже бачила Мене духовно по правицi Отця Предвiчного. Проте Її Серце, наповнене любов’ю, до кiнця було в покорi перед Творцем Небесним. Вона зрозумiла, що мусить лишитися на Землi бiля СВ0їХ дiтей, щоб пiдтримати їХ, доки не зiйде Святий Дух, щоб прийняти Його з апостолами, i як любляча Мати возносила СВ0ї молитви до Неба за кожну душу, випрошуючи BCIM світла і прощення.

Дитино Моя, пам’ятай, Я тобi подарував Свою Матір, тепер Вона є твоєю Матiр’ю, тож шануй Її i люби, прибiгай до Неї, коли будеш в скруті. Вона – Мати, нiколи тобi Hi в чому не вiмовить.

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.

ДЕНЬ ШОСТИЙ

Розважмо Любов Отця Предвiчного до цiлого, Ним сотвореного, людства.

Мої дорогi i любi дiти, Я возносився до Свого Отця Предвiчного, Який є любов, милосердя i справедливiсть, Який зiслав Мене, Єдинородного Сина на Землю, щоб пізнати людину i вiдкyпити її. Отець Небесний так полюбив вас, що прагнув чимскорiше поєднати вас з Собою. Ви всі є Його творивом i Вам усім Biн вдихнув життя i дав всі засоби для вашого iснування на Землi. Склав для вас ycix закон, згiдно якого ви маєте проживати.

Утворив вам серця такі, як в Нього i зробив iх храмом Святого Духа, бо не хоче бути вiдлyченим від вас. До серця промовляє через Святого Духа i надихає до добрих учинкiв, а саме найбiльше – запалює вас любов’ю від Свого Серця. Та, нажаль, не всi приймают її через невірство – Серце Отця Предвiчного плаче. Так-так, плаче через вашу до Нього нечулість. Biн дарував yciм вам волю, показав двi дороги: добра i зла.

А яку дорогу вибере кожен з вас – залежатиме від вас самих.

Дитя Моє, крихта любовi змиває велику кiлькiсть поповнених тобою гріхів, тому спiши до свого Творця вiддати Йому всю свою любов, якою Вiн тебе огортає повсякчасно.

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.

ДЕНЬ СЬОМИЙ

3гадаймо молитву, якою молився Ісус за веіх перед Вознесiнням.

Прийшла година: Я мав вiдкупити людство i вознестись на Небо. Тому пiдняв свої очi до Отця Предвiчного, щоб випросити благословення для тих людей, яких Він передав Мені.

“Та не лиш за цих молю, але i за тих, якi завдяки їхньому слову увiрують В Мене, щоб yci були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобi, щоб i вони були в нас об’єднані, щоб світ увірував, що Ти Мене послав” (IB. 17:20-21).

Моє любе дитя, ти бачиш безмежну любов Отця i Сина i Святого Духа, тож прийми її во спасiння своє, щоб жити вічно, славлячи Того, Хто створив тебе. Хай Mоє славне Вознесiння буде тобi пам’яткою про Отця, Який на тебе чекає, що повернешся в батьківські обійми.

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.

ДЕНЬ ВОСЬМИЙ

Розважмо про своє життя: чи живемо згiдно Божих 3аповiдей?

О душе людська, глянь на Сина Божого, який возноситься на Небо, щоб зустрiти тебе, коли прийде твоя година i щоб ти міг дати звiт про те, що доброго зв’ язав ти на землi. Даний тобi закон Отця Небесного є запорукою твого самозбереження. Бо заповiдь Божа любити ближнього, як самого себе дає на Землi ласку перебувати в мирi та любовi.

Та, на жаль, не кожен приймає цей Закон. Тому світ потопає у своїй ненависті i деградує. Iдете прямою дорогою до самознищення, так і не зрозумівши свого призначення на цiй Землi.

Заслiпленi, остиглi серцем, летите у своему часi в прiрву вогню, хоча одна мить, яка б мала вас застановити була б вирiшальною у двобої з потворою.

Дiти Мої, прошу вас ycix, пiднiмiть свої очi в сторону Неба, туди, де є ваша Небесна Вiтчизна. Для вас Отець Предвiчний пiдготував прекрасне мiсце вiчного буття, чого око не бачило i вухо не чуло, не спiть, прокиньтеся.

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.

ДЕНЬ ДЕВ’ЯТИЙ

Розважмо про Любов, яка огортає вcix своїм Божим милосердям, яка залишилася з нами, утаєна в Пресвятій Євхаристiї.

Мої милi i рiднi дiти! Хiба мати може покинути своє дитя напризволяще? Hi, справжня мати піклується про своє дитя до останнього свого подиху. Це веде її Божа Любов i спонукає пiклуватися вами. Рівно ж i ваш Господь не може покинути Своє дитя напризволяще, бо знас, що за вами повсякчас стежить око злого духа, щоб знищити вас, тому Я залишився з вами на Землi пiд видами хлiба i вина у Пресвятiй Євхаристії i звертаюся до кожного з вас зокрема: “Прийдіть до Мене всі втомленi й обтяженi, i Я облегшу вас.

Вiзьмiть ярмо Моє на себе й навчiться вiд Мене, бо Я лагiдний i Сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо Моє любе i тягар Мiй легкий” (Мт.11:28-30).

Молитва

Моя відвічна Любове, nрагну любити Тебе вciм своїм серцем, – наскільки спроможна моя людськiсmь. Хай благодать Твоя нiколи не покидає мене. Допоможи мені iти дорогою Твоїх Заnовiдей, щоб збереглася душа моя навіки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір-оповідання з обрамленням.
Ви зараз читаєте: Дев’ятниця до Вознесіння Господа Ісуса Христа
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.