Дезакцентуація

Related posts:

1. Хамса, або П’ятерниця Хамса, або П’ятерниця – в тюркомовних народів – великий за обсягом поетичний твір, що складається з п’яти великих поем за традиційними східними мотивами, написаних одним розміром. Приміром, X. Алішера Навої містить такі поеми: “Сум’яття праведних”, “Лейла і Меджнун”, “Фаргад і Ширін”, “Сім планет”, “Стіна Іскандера”. X., відома східному письменству від X ст., досягла свого розквіту […]...
2. Степан Руданський – добра натура Грає скрипка, грає кобза І бандура грає; Чумак літом у кожусі Гопки витинає. Витинає чумак гопки, Аж потом заллявся… “Та скинь-бо ти кожух, брате!” Якийсь обізвався. “Ні, не скину! – чумак каже.- Бо натуру маю, Що йно тілько з себе скину, То все пропиваю!”...
3. Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
4. Відповідь на контрольне питання До творчості Лесі Українки (2) Хто така Мавка? Яку ідею вклала Леся Українка в цей образ? Мавка – вимріяний поетесою і втілений в образі казкового створіння прекрасний ідеал гармонійної, одухотвореної людини – пристрасної і щирої, здатної відверто виявити свої почуття і жити в злагоді з природою....
5. Крата Крата (києво-руськ. – раз) – міра квантитативної системи версифікації, запропонована О. Квятковським з метою усунення традиційного поділу віршів на стопи, що, на його думку, відповідало б традиції саме російської версифікації. Він розрізняє малу крату (від тридольника до шестидольника) та велику (тактометричний період). Однією з підстав запровадження К. О. Квятковський вважає наявність пірихіїв у віршах, написаних […]...
6. Степан Руданський – Добре торгувалось ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш,- Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди […]...
7. Іпостасе Іпостасе (грецьк. hypostasis – дотримування, ущільнення, заміна) – заміна однієї стопи іншою у квантитативному та силабо-тонічному віршуванні, в якому місце наголосу – стале. Термін введений В. Брюсовим (“Основи віршування”). І. притаманна античному віршуванню, коли два коротких склади замінюються одним довгим і навпаки. Цим поняттям користувалася Галина Сидоренко в тих випадках, коли хорей замінювався пірихієм чи […]...
8. Ямб Ямб (грецьк. iambos – напасник) – в античній версифікації триморна стопа з двох (довгий та короткий) складів, у силабо-тонічній системі – двоскладова стопа з наголосом на другому складі. В ямбічному вірші ритмічний акцент припадає на парні (сильні) склади, хоч можливі пропуски метричних наголосів (пірихій), що урізноманітнює багатство віршової ритмомелодики. Найрідкіснішим в українській поезії є одностопний […]...
9. Леся Українка – Лісова пісня Драма-феєрія в 3 діях Спис діячів “Лісової пісні”: Пролог “Той, що греблі рве”. Потерчата (двоє). Русалка. Водяник. Дія 1 Дядько Лев. Лукаш. Русалка. Лісовик. Мавка. Перелесник. Пропасниця (без мови) Потерчата. Куць. Дія 2 Мати Лукашева. Лукаш. Дядько Лев. Мавка. Русалка Польова. Килина. Русалка. “Той, що в скалі сидить”. Перелесник. Дія 3 Мавка. Лісовик. Куць. Злидні. […]...
10. Наталя Гуркіна – Мамі Сьогодні у мами свято, І в цей березневий день Дарує букета тато, Співають птахи пісень. Матусю, тебе ціную: Щасливою будь, цвіти! Цей віршик тобі дарую, Найкраща у мене ти!...
11. Логаеди Логаеди (грецьк. logaoidikos, від logos – слово та aoide – спів) – у квантитативній версифікації – вірші мішаних розмірів, утворені сполученням чотиридольних стоп (дактиль, анапест) із тридольними (ямб, хорей), поширені в античній поезії, зокрема в ліриці та трагедії. На їхній основі витворювалися нові строфічні структури (Алкеева строфа чи Фалекіїв вірш). Вживаються і в тонічних віршах, […]...
12. Гомін, гомін по діброві… – Малишко Андрій Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави. Станьмо, хлопці, при долині. Станьмо, хлопці, таборами За полями, за борами, Під густими яворами. Вже нема шляху додому, Я іду тепер в поході, Б’ють гармати за горою, Коні мчать на Жовті Води. Глянь, Богдане, квітка в’яне, Дай-но січі, […]...
13. Євген Маланюк – Вічне 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у вічність… Плине вітер крізь села, сади, Золоті Ті очі й ритмічні Сині хвилі річної води. 2. Як забути? Яка ж гадюка З серця вижерти спогад могла б: Зір – пекучий, як мука й розлука, Мову […]...
14. Тодось Осьмачка – Пісня Кинув чумак село рідне, Щоб шукати долі інде. В сірій свиті, йде не хутко Ще й з верби пригубив дудку. Гей, гей, путь-дорога далека. Ой де обрій з небом злився, Туди й чумак похилився, Бо аж там, аж там дівчина, Мандрівки його причина. Гей, гей, путь-дорога далека. А з-за лісу чорні хмари Випливають не до […]...
15. Аритмія Аритмія (грецьк. а – не і rhythmos – розмірність, узгодженість) – порушення віршового ритму; вірш, написаний одним розміром, але в ньому трапляються стопи і рядки іншого розміру (див.: Амфімакр, Анакруза, Антианакруза, Гіперкаталектичний рядок, Каталектика і т. п.)....
16. Тіна Карабанович – Золотоволоса владиня лісу Заблукала в дикім лісі… Загубила я намисто із калини, Дивний голос із долини – Розбив тишу… То співала мавка з рудою косою, Похилила плечі над рікою… Тужила та красуня в дивнім лісі За милого очима. Не знала бідна, що та тривога все дарма. Живе її принц в королівстві небуття… Питала мене мавка Із за очі […]...
17. Триметр Триметр (грецьк. trimetros – тримірний), або Триподія (грецьк. tripodes – розмір на три стопи) – тристопний вірш двоскладового чи трискладового розміру. Приміром, у віршовому рядку з амфібрахійним розміром на три стопи: “По небу не хмари, а клоччя… “ (В. Ярошенко)....
18. Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” “Маруся Чурай” Ліна Костенко “Лісова пісня” Леся Українка Жанр Роман у віршах Драма-феєрія (проблемно – філософська драматична поема) Основна проблема Незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу й могутність Боротьба за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя Проблематика Твору Митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання; проблема зради Людина […]...
19. Гомін, гомін, гомін по діброві (народна пісня) Гомін, гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле, поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мамо, мене орда знає – В чистім полі обминає”. “Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе турчин візьме!” “Мене, мамо, мене турчин знає Сріблом-злотом наділяє”. “Іди, сину, іди […]...
20. Строфіка Строфіка – розділ віршознавства, що вивчає властивості, внутрішню структуру строфи як ритмічно-інтонаційної цілості, як фонічно викінчену віршову сполуку, а також історію її виникнення, еволюцію, зв’язок з жанром та віршовим розміром, визначає її класифікацію. Водночас термін “С.” вживається у значенні строфічного ладу творів певного автора чи стильової течії або явища....
21. Павло Мовчан – “На срібнім денці тишини… “ На срібнім денці тишини Лежали круглі зерна сміху, І навалились на тини Химери реготливих віхол. Вже відсміялись, знемоглися… Дивились порожньо в шибки. А на заржавлених завісах Ходили двері хилиткі. Так розчинялися відверто, Пускаючи байдуже всіх, Що я помислив: певно, смертним Є тільки березневий сніг; І що сумління сніжно-чисте Дароване нам на віки, Як оце небо, […]...
22. Сміливі захисники народу за віршем А. Малишко “Гомін, гомін по діброві… “ У XVII столітті Україна знаходилась під владою Польщі. Жорстокі й пихаті польські пани нещадно знущалися з українського люду. Але терпіння ввірвалося. В Україні почалася кривава війна. Першими пішли в бій запорозькі козаки. Саме про ці події, точніше, про важливу битву під Жовтими Водами, йдеться у вірші Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві… “. Початок вірша […]...
23. Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” (1 варіант) Феєрія “Лісова пісня” Лесі Українки – чудовий здобуток так званого “срібного віку”. Твір було закінчено у 1911 році. Ті часи були розквітом поезії, епохою літературних експериментів, великого оновлення поетичного слова. Леся Українка змогла вплести справжню перлину до вінка літератури. Феєрія “Лісова пісня” вважається найвищим досягненням у літературній спадщині поетеси. Центральний образ феєрії – Мавка – […]...
24. Чумак Василь – Біографія Василь Григорович Чумак (літературні псевдоніми – С. Віче, Вагр, М. Ічня; 7 січня 1901, Ічня, Борзенського повіту – 21 листопада 1919, Київ) – український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч. Василь Григорович Чумак народився 7 січня 1901 року в містечку Ічня на Чернігівщині в селянській родині. 1918 року закінчив гімназію в Городні і переїхав […]...
25. Микола Руденко – Слова, накидані докупи Слова, накидані докупи,- Давно вже справа не нова. Передусім, які слова – Вони живі чи тільки трупи? П’яненькі лірники-поети Співають нам про зло й добро. Але приймають за дніпро Холодний плин німої Лети. Пливе по річці мертве слово. Кричить модерний віршобай: – О милий Боже, видибай! Ген сяє храм злотоголово… Він справді сяє многі літа,- […]...
26. Роман у віршах – визначення Роман у віршах – різновид змішаного жанру, що поєднує багатоплановість, епічні принципи розповіді з суб’єктивністю, притаманною ліричним творам. Роман у віршах став популярним у ХІХ-ХХ ст. Межують з ним драматична поема, віршована повість. В Україні помітне пожвавлення цього жанру спостерігається у 60-70 рр. XX ст. (хоча представлений він й у 30-50 рр.: “Марина” М. Рильського, […]...
27. Мої роздуми над віршем Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві” До славної сторінки в історії нашої країни – боротьби українського народу проти шляхетської Польщі за своє соціальне й національне визволення під керівництвом відважного гетьмана Богдана Хмельницького звертається поет Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві”. Тривогу і неспокій тих буремних часів передано у рядках: Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви… Пожовтіли […]...
28. Перенесення, або Енжамбеман Перенесення, або Енжамбеман (фр. enjambement) – віршовий прийом, який полягає у перенесенні фрази або частини слова з попереднього рядка у наступний, зумовлений неспівпаданням ритмічної паузи із смисловою, хоч рядок при цьому втрачає свою інтонаційну викінченість. Розрізняють три різновиди П. Найпоширеніший – rejet – фраза, що заповнює попередній рядок, а завершується на початку наступного. досить часто […]...
29. Кон’єктура Кон’єктура (лат. conjectura – здогад, тлумачення) – відновлення спотворених місць у літературному тексті або розширення тексту, який не підлягає прямому прочитанню (на підставі здогаду), декодування спотворених чи невиразно написаних слів та фраз у рукописі. К. застосовується і в тих випадках, коли певне слово чи фраза, вжиті автором, видаються недоречними або сприймаються як описка. Так, в […]...
30. Еколалія Еколалія (ісп. ecolalia – відлуння) – деформоване мовлення, що полягає у мимовільному повторенні звуків, складів, слів. Трапляється у малих дітей та в людей, схильних до затинання. У літературі Е. вживається як стилістичний прийом: “десь надходила весна. – Я сказав їй: “Ти весна!” (П. Тичина)....
31. Василь Чумак – Біографія Василь Григорович Чумак (літературні псевдоніми – С. Віче, Вагр, М. Ічня; 25 грудня 1900 (7 січня 1901), Ічня, Борзенського повіту – 21 листопада 1919, Київ) – український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч. Василь Григорович Чумак народився 7 січня 1901 року в містечку Ічня на Чернігівщині в селянській родині. 1918 року закінчив гімназію в […]...
32. Моя песимістична сповідь Я розірвала свою душу, Розвіяла її в вітрах. І зараз я іти вже мушу, Але мене долає страх. Мій біль росте, такий могутній, І рве з середини мене. Не бачу я своє майбутнє, Бо майбуття моє сумне. І знов сльоза тече нестримна, Я більше плачу, ніж живу. В моїй душі так сумно й зимно. Чи […]...
33. Ой у полі та криниченька – Народні балади ОЙ У ПОЛІ ТА КРИНИЧЕНЬКА Ой у полі та криниченька, 3 неї вода протікає, Ой там чумак сірі воли пасе, Він з криниці напуває. Ой розпустив свої сірі воли Та по травці-муравці, А сам помер той чумак Макара У неділеньку вранці. Положили чумака Макару На травці-муравці, Викопали чумаку Макарі Та глибокую долину. Викопали чумаку Макарі […]...
34. Ой у полі та криниченька – Обжинкові пісні ОЙ У ПОЛІ ТА КРИНИЧЕНЬКА Ой у полі та криниченька, З неї вода протікає. Ой там чумак сірі воли пасе, Він з криниці напуває. Ой розпустив свої сірі воли Та по травці-муравці, А сам помер той чумак Макара У неділеньку вранці. Положили чумака Макару На травці-муравці, Викопали чумаку Макарі Та глибокую долину. Викопали чумаку Макарі […]...
35. Метатеза Метатеза (грецьк. metathesis – переміщення) – переставляння звуків та складів у словах (соша замість шосе, лерігія – релігія, ліворуція – революція, проліталіат – пролетаріат і т. п.), часто трапляється у дитячому мовленні (лопата – копата тощо). М. спостерігається в художній літературі (ім’я Немидора замість Минодора у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола джеря” та ін.)....
36. Двовірш, або дистих Двовірш, або Дистих (грецьк. distichon) – найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних спільною римою (трапляється і неримована) та викінченою думкою з виразними ознаками лаконізму й афористичності. д. широко вживається як окремий твір: Що доля нелегка, – в цім користь і своя є. Блаженний сон душі мистецтву не сприяє (Ліна Костенко). […]...
37. Парокситонна клаузула Парокситонна клаузула (грецьк. parxytonos – слово з наголосом на передостанньому складі, лат. clausula – закінчення слова з наголосом на передостанньому складі) – закінчення віршового рядка з наголосом на передостанньому складі. Перелічіть усю громаду А тоді число шукайте Щоб означити в реєстрі Вихід в небо (І. Римарук). П. к. особливо актуалізується у неримованих віршових рядках, передовсім […]...
38. Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) (3 варіант) Драма-феєрія “Лісова пісня” була написана видатною українською письменницею Лесею Українкою в 1911 році. Одним із конфліктів твору є боротьба сили кохання із прагматичним розрахунком. Тобто за своє щастя та кохання бореться Мавка, а мати Лукаша хоче собі зовсім іншу невістку, бо: Їм невістки треба Бо треба помочі – вони старі… Між Мавкою та матір’ю опиняється […]...
39. Ліна Костенко – … І не дивуй, що я прийду зненацька … І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На штурм Бастилій – просто. На Сенатську. А от до тебе – я не знаю як. Вже одпручалась гордістю і смутком, Одборонилась даллю, як щитом. Як довго йшла до тебе, як нехутко, І скільки ще і сумнівів, і втом! Прийми мою понівечену […]...
40. Семененко Іван – Плине нічка на човнику (Збірка) ХОдИТЬ БІЛОЧКА ПО ЛІСУ Ходить білочка по лісу, По високому, густому, По зеленому, рясному. В неї стежечок багато По землі і по деревах. Кожна стежечка – до зірки, Кожна стежечка – до шишки, Кожна стежка – до горішка. СПРУТ Лежить спрут коло хати, Утомився, хоче спати. Його ноги – всі дороги, Його руки – всі […]...