Діана Сушко – Не вір мені

Не вір мені,
Вір мені,
Вір мені,
Вір мені,
Вір…
Коли вже несила чекати,
Коли я – босоніж до хати
З кишенями, повними зір.

Не руш мене,
Руш мене,
Руш мене,
Руш мене,
Руш…
Коли умиваємось зрання,
Коли я скидаю убрання
Зі спраглих сполоханих душ.

Не клич мене,
Клич мене,
Клич мене,
Клич мене,
Клич…
Коли я, засліплена, бродом
Ступаю від роду до роду
І не помічаю облич.

Облиш мене,
Лиш мене,
Лиш мене,
Лиш мене,
Лиш…
У маренні зви до скорботи,
Прощай

до півно? чі в суботу.
І слухай опівночі тиш.

Не вір мені,
Вір мені,
Вір мені,
Вір мені,
Вір…
Коли, як дитина на руки,
Тягнуся з безодні розлуки,
У ситцевій сукенці з дір.

Не вір мені,
Вір мені,
Вір мені,
Вір мені,
Вір…

Не вір мені

Не вір мені – я всім брешу,
Ні з ким я щирою не була,
А те, що я тобі пишу –
Забудь скоріш, бо я уже забула.
Не вір мені, я не одна із тих
Кому ти можеш довіряти.
Я підніму тебе на сміх,
А почуття твої – зламаю.
І очі знов твої сумні,
І знов впадаєш ти у відчай.
Навіщо ж віриш ти мені,
Коли брешу тобі у вічі?
Не вір мені – я лиш обман,
Який придумав ти собі,
А вранішній густий туман
Знов забере мої сліди.
Ти не почуєш більш мій сміх,
Не оп”яниш мене любов’ю.
Не вір мені, я не одна із тих,
Хто була щирою з тобою


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір опис шкільноі бібліотек.
Ви зараз читаєте: Діана Сушко – Не вір мені
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.