Динник Андрій – Проста арифметика (Збірка)
1971 рік, видавництво “Веселка”
ПРОСТА АРИФМЕТИКА
Викликає вчитель Люду.
– Крейду,- каже їй,- бери
Й покажи нам, скільки буде:
Десять поділить на три.-
Розділить дівча не може,
Супить брови і мовчить.
Вчитель каже:
– Так негоже,
Прості дроби треба вчить…
Картоплин візьмім десяток,-
Далі вчитель річ веде,-
Розділім на трьох дівчаток,
То по скільки припаде? –
Люда каже:
– Зайвий клопіт.
І навіщо розділять?
Я зварю їм ту картоплю,
Потовчу, і хай їдять.
БІЛЯ ПЛИТИ
Якось
Ласий вдень поспати,
Перескочив через пліт,
Вбіг до Олі в хату.
Видно, холодно коту,
Обігрітись хоче.
Він зіскочив на плиту,
Всівся і муркоче.
Оля вчула звуки ті
І оторопіла.
– Мамо! – каже.- На плиті
Кицька закипіла!
ЧОМУ ВОдІ СОЛОНА
Боря, звісно, гарний син
На радість для мами,
Тільки часто любить він
Похвастать знаннями.
Мамі зошит свій подав
І гордо говорить:
– Вчитель нам розповідав Сьогодні про море!
Мама радо погляда,
Питає у Борі:
– Тож скажи, чому вода
Солона у морі?
– Знаю! – Боря аж зрадів,
Це тому, що в тій воді
Живуть оселедці.
ЩОдЕННИК НАПРОКАТ
Мати стеле спать старанно І говорить:
– Синку,
Дай щоденник, я погляну
На твої оцінки.
– Мій щоденник,- син регоче,
В Кості “напрокаті”.
Він казав, що дуже хоче
Маму налякати.
ПОЖАЛІВ ОдЕЖІ
Нахмуривсь батько:
– Ну, голубчик,
Ти знову на брехні попався…
Чому у тебе мокрий чубчик?
Це, Ромо, в річці ти купався!
– Я не купався,- каже Рома.-
Це десь отам, в кінці городу,
Коли ішов уже додому,
Спіткнувся і упав у воду.
Насупивсь батько із досади.
– Неправду кажеш, мій синочку.
Чому ж, коли ти в воду падав,
Не замочив штани й сорочку?
Одежі жаль мені й самому.
Коли побачив, що спіткнуся,
Так я тоді,- говорить Рома,-
Негайно взяв і роздягнувся.
ЗАПІЗНІЛА СКАРГА
Це було на зборах в школі,
Що кінчались майже,
Класному керівникові
Учень Марко каже:
– А мене Голота Валя
У минулім році
Бегемотом обізвала
В класі на уроці.
– Кинь, коли то те бувало, –
Вчитель посміхнувся.-
Ще торік аж обізвала,
Й досі не забувся.
– Знаєте,- говорить Марко,
Я лише учора
Подивився в зоопарку,
Що це за потвора…
ХТО У КОГО СПИСАВ
Учитель, як часто буває,
У класі в суботу
З оцінками учням вертає
Контрольні роботи.
Наблизився вчитель до Вови
І каже:
– В Оксани
У зошиті слово у слово
Читав я те саме.
Доводити щось, я гадаю,
Немає потреби.
Який же я висновок маю
Зробити для себе?
А Вова – змахнув п’ятірнею
І каже хоробро:
– Погодитись слід, що і в неї
Написано добре.
ЕКЗАМЕН НА МОРЯКА
Хлопець Вовка походжає
Понад берегом давно,
Капітана умовляє
Взять у юнги на судно.
Капітан, хитрющий дядько,
Каже:
– Візьмем залюбки,
Здай лиш іспит для порядку,
Чи годишся в моряки.
Хитро дивиться на Вовку
З щирим сміхом на лиці,
Каже:
– На ось цю вірьовку
Й покажи в ній три кінці.
Вовка впевнено тримає
Ту вірьовку у руці,
Тиче пальцем:
– Ось ми маєм
У вірьовки два кінці…
Далі хлопець ту вірьовку
Всю змотав на камінець
І шпурнув у воду ловко.
– Ось і третій їй кінець!
Гурт матросів сміхом грянув,
Хтось гукнув:
– Пішла на дно! –
Що лишилось капітану?
Топай,- каже,- на судно!
ЗАСПОКОЇВ
Рано-вранці у неділю
Ласти Гриць дістав,
Здумав плавать, звісне діло,
І прийшов на став.
Прала мати там білизну,
Вгледіла синка,
Свариться на нього грізно
Й голосно гука:
– Не ховайсь за верболіз ти!
Чуєш? Все одно
Не пущу у воду лізти,
Бо підеш на дно.
Гриць очицями лукавить,
Каже:
– Ну й чудна!
Тільки там я буду плавать,
Де немає дна.
ЧОМУ НЕ ЇВ
Як збирались діти в поле,
Хоч воно і недалечко,
Загорнула мати Толі
Хлібця й четверо яєчок.
Як вернулись, мати каже:
– Загорів ти, наче глечик.
Видно, сонце добре пряжить.
А чому ж не їв яєчок?
– Знаєш, мамо,- каже Толя,
Ти не можеш уявити,
Цих яєчок там, у полі,
Не було об що розбити.
ПОКУШТУВАВ
У неділю син і мати
Вийшли в парк стрічать весну.
Де не взявся пес кудлатий,
Руку хлопцеві лизнув.
Аж скривилась мати з жаху,
Як смикнув ту руку син.
Закричала:
– Бідолахо,
Дуже він тебе вкусив?!
Замахав тут син руками,
Псові пальцем покивав
І сказав:
– Не бійся, мамо,
Він лише покуштував.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Твір на тему громадянська позиція.