Дитячі оповідання М. Коцюбинського



I. Педагогічна діяльність письменника. (Прагнення Коцюбинського писати для дітей з’явилося під впливом педагогічної діяльності. Склавши екстерном іспит на народного вчителя, він поїхав у село Лопатинці, там “залишив пам’ятний слід у житті лопатинців… чимало людей у селі навчилося любити й поважати книгу… “.)

II. М. Коцюбинський – класик дитячої літератури. (До класики дитячої літератури заслужено належать оповідання М. Коцюбинського “Харитя”, “Ялинка”, “Маленький грішник”. М. Горький у статті про творчість

М. Коцюбинського зазначав: “… він любить добро любов’ю художника, вірить у його переможну силу… “)

1. Внутрішній світ дитини. (У своїх оповіданнях М. Коцюбинський не лише розглядає героїв у певних життєвих ситуаціях, а й заглиблюється у психологію почуттів, стосунків і бачить там тільки гарні риси.)

2. Особиста симпатія письменника. (М. Коцюбинський симпатизує своїм краянам, наділяє їх привабливими рисами зовнішності, показує їх уміння протистояти жорстокому, байдужому світові експлуататорського суспільства.)

3. Спільні риси характеру маленьких героїв. (Маленькі герої оповідань М. Коцюбинського

виходять переможцями над життєвими обставинами.

Всіх їх – Харитю, Василька, Дмитрика – ріднить любов до своїх батьків. Це найбільше зворушує читачів. Наприклад, щоб потішити хвору матір, врятували сім’ю від голоду, Харитя спозаранку йде в поле жати жито. Любить свою матінку і Дмитрик – маленький грішник. Нагулявшись, він мріє, щоб материна рука ладно лягла на його голову, а вже потім – нехай сварить сина! Смерть матері сколихнула головного героя до глибини душі, Дмитрика мучить сумління, що не вберіг найріднішу людину. Тому й остаточно вирішує: жити чесно, заробляти на хліб працею, не водитися з такими розбещеними вулицею дітьми, як Гаврило і Марійка.)

4. Дивний світ природи. (В оповіданні “Ялинка” М. Коцюбинський з глибоким психологізмом передає стан хлопчика і “стан” дерева: “Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалась несподіваного лиха… Василькові здавалося, що вона от-от застогне”. Потім, щоб не бачити свіжого пенька, хлопчик закидає його снігом.)

ІІІ. Поклик вже дорослого серця М. Коцюбинського. (Дитяча література була в колі інтересів письменника протягом усього життя. Так 1912 року в листі до молодого Павла Тичини він писав: “У нас, наприклад, дуже слаба література для дітей, і коли б хто зробив переклад кращих російських творів для дитячої літератури… ” Так мріяв відомий прозаїк.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Враження від символістської поезії.
Ви зараз читаєте: Дитячі оповідання М. Коцюбинського