Дмитро Лазуткін – Так мала б виглядати королева англiї
Так мала б виглядати королева англiї
Не справжня – уявна –
Схожа на алiсу в країнi див
Вона звiдкись
Знає поiменно всiх ангелiв
І може забути слова але точно вiдтворить мотив
Часом скаже : небеса нiколи не будуть порожнi
I розумiй як хочеш або просто собi – забудь
Ii картинки химернi й далекi як сни подорожнiх
Ii поцiлунки повiльнi як осiнь як ртуть
Рiч авжеж не в сезонi чи несезонi
Не в тiм що припливи затоплюють острови…
Бо коли вона весела – трава проростає на пiдвiконнi
Коли сердита – нiде немає трави
Та одразу вiдчутно: що – спокiй а що – покора
Вимкнувши свiтло легше збагнути свiт –
Iї руки тонкi iї шкiра майже прозора –
Вона тремтить коли я цiлую iї живiт
Шкільні підручники з англійської мови
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Дмитро Лазуткін – домовся з ними Боже Домовся з ними Боже бо вони Не здатні бути іншими – воюють… У небо відправляються човни Собаки виють круки бенкетують Тримають зброю лицарі твої І кров’ю запікаються знамена Артилеристи луплять з-під землі – Земля вона пекуча і вогненна І соняшники квітнуть бо вогні Вирівнюючи лінію свободи Затягують звитяги затяжні І водять сатанинські хороводи Це смерть […]...
- Дмитро Лазуткін – Нема Розставляв прапорці заплітав тенета Десь і сам блукав ніби дикий звір А вона питала: ну де ти? де ти? Я кохаю тебе повір А вона дзвонила йому надвечір Не чекаючи поки подзвонить він І кохання тримало її за плечі Й кошеня звивалося біля колін… І птахи що у сни її залітали І вогні що з’являлися […]...
- Дмитро Лазуткін – Я скиглив коли ти проходила Я скиглив коли ти проходила поруч Я злився коли ти уперто минала Я вибитий кегль Я розчавлений овоч… Сто тисяч людей на планеті вокзалу Але все одно Ти всебічно наскрізно В мені поза мною у продажу квітів Ми ледве відчутні ми нібито різні… Ти стерла мене Навіть я тебе витер І погляд римується з поглядом […]...
- Дмитро Лазуткін – “Реквієм” За законами математики – Мінус доля на мінус час… Небо ридма ридає, солдатики, Небо ридма ридає по вас. Хтось на мапі звіряв маршрути, Хтось дививсь на зірки з печер… Нерозкритими парашутами Рахуватимуть вас тепер. По розмоклій траві розкидано, Збиті сонця, немов бурштин. Нині небо ридає ридма, Диким полем гірчить полин. Батьківщина або територія… Кожен сам […]...
- Дмитро Лазуткін – Мов не зима Мов не зима – сніг впав і розтанув, Повітря в обіймах консольних кранів, З радіо – зрада, шторм. За півгодини обідня перерва Тому традиційно напружені нерви Творців примітивних форм. Вони говорять смачно і різко, Ніби життя це м”ясна нарізка. Кожен візьме своє – Хмара похмура, бура примара: Ось вам селера, ось вам соляра, Ось вам […]...
- Дмитро Лазуткін – Я літатиму довго Я літатиму довго над лісом осіннім Я кричатиму довго над полем німим Стану жовтим листком Стану сірою тінню Невловимим як мить Безтілесним як дим Був сторічний мій страх і притиснутий Голос На батьківських кістках розкисав глинозем Озирнувшись побачу Що поруч нікого Тільки плач що безвихідно зветься дощем Я згадаю тебе як одвічну оману У глибинах […]...
- Дмитро Лазуткін – дівчинко ти пахнеш конваліями Дівчинко ти пахнеш конваліями дівчинко я пахну тобою Світ переминається – з ноги на ногу – непевний цей світ Можна вірити можна не вірити але з такою любов’ю Краще літати аніж переривати політ Це – відчуття безпеки, це – тонкі капіляри Які я виводжу в тобі своїм язиком Ходять вечірнім містом наші примари Ніби гортають […]...
- Дмитро Лазуткін – Пробито легені цього дня Пробито легені цього дня І сонце котиться згори – вниз Тонуть квартали в холодних вогнях Кидайте хмиз кидайте хмиз Ми проміняли простір на час Й буру породу – ділили на всіх… Східна природа у наших причасть – Ллється у спирт березовий сік І пальці губляться посеред струн І пісня тримається на голосних Це вдалий час […]...
- Снігова королева – королева зими (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”) З усіх пір року найбільше я люблю зиму. Люблю сніг і скрипіння його під санчатами. Люблю, коли падають великі лапаті сніжинки. їхній тонкий візерунок можна розгледіти на рукавичці. А як гарно буває, коли інеєм прикрашається весь навколишній світ. Здається, що вночі тисячі невидимих художників малюють зимову казку. У дитинстві я вірила в те, що художні […]...
- Дмитро Павличко – “Коли мені не допоможуть вірші… “ Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі. У сни свої благословенні й віщі Я відійду самотньо на зорі. Тоді прийди, кохана, кроком тіні, Та серця ти за тим собі не рви, Що все життя віддав я Україні, Тобі ж – пучок могильної трави. Я знаю, мила, це несправедливо, Та поділить інакше я […]...
- Надя Ковалюк – Терпи, малА Терпи, малА, бо що для інших просто – Для тебе завжди складно, як на зло. Ти мала звичку з ним іти наосліп Дорогою, якої не було. Змирись, малА, сама у всьому винна, Несла на крилах мрії до висот, Озвучувала пісню лебедину І не вгадала жодної із нот. Забудь, малА, той час(якщо можливо), Який в тобі […]...
- Мала, я такий щасливий, що тебе зустрів Поглинені пилом і вулицями ми снуємо з дня в день. Ти кажеш: “Мала, звикай, то життя, то все будні. Кляті будні, мала”. Ти витягуєш гроші з кишень, І простягуєш їх мені на вулиці малолюдній… Ти виглядаєш таким дорослим і від цього таким чужим. Я у смішних, порваних джинсах крокую містом, мені добре. Уявляю, як із-за […]...
- Дмитро Павличко – Молитва Молюся за чеченські трави, За терни, за карагачі, За листя ніжне і шемраве, Що обернулося в мечі. Молюся за чеченську хвою, За смеречину, за сосну, Що піднімаються до бою Опівночі – посеред сну. Молюся за чеченські граби, Чинари, явори, дуби, Що проти зайшлого нахаби Підносять прапор боротьби. Молюся за чеченські лози, За ялівці, живоплоти, Де […]...
- Дмитро Загул – “Ти звідки, пісенько веселе… “ – Ти звідки, пісенько весела, До мене пташкою прийшла? – Перелітала рідні села, Твоє коханнячко знайшла. – А що там, пісенько, чувати? Що діє дівчина моя? – Переказала привітати Тебе лебідонька твоя. – А як без мене проживає? Чи дуже журиться вона? – В пісні журбу переливає, Тебе чекаючи щодня. – А може, гарний подарунчик […]...
- Дмитро Павличко – “Спадала вниз оголена вода… “ Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась проть прозора і нага, Біліла на губах її жага, Горіли клином кучері між ніг, Я, роздягаючись, до неї біг, Вона приймала радісно мене, Як дух, я входив в тіло водяне. Вона сміялась від моїх торкань, […]...
- Дмитро Павличко – “Ми вийдем з тобою на листя опале… “ Ми вийдем з тобою на листя опале, Де синє повітря, як сиві опали, Ми станем з тобою, як олень і ланя, Вслухатися в лісу бентежне волання. Очиститься подих і голос від диму, Я пісню з тобою високо нестиму, Трава нам заграє, і вітер затрубить, І постріл мисливця нас раптом розбудить…...
- Дмитро Павличко – “Візьми мене, як арфу, поміж ноги… “ Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, Подібний до згорілої трави. Моя кохана, завтра я воскресну, Ти ж нині невоскреслого кохай. Я не поїду більше ні за десну, Я не подамся більше за дунай....
- Ольга Анцибор – Королева балу Я була королевою балу, В сукні білій, в красивім взутті, Вальс і танго я так танцювала, Як до цього ніколи в житті. Кров гаряча у скроні шугала, Танцювати хотілося ще, І рука моя ніжно лягала Кавалеру на сильне плече. Душу я відкривала у танку, Над паркетом легенько злітала, Танцювала до самого ранку- Я була королевою […]...
- Юлія Алейнікова – Я королева. В царстві невеличкім Я королева. В царстві невеличкім: Декілька вазонів, сірий кіт. Свій трон я ставлю до вікна поближче. На захід – кухня і балкон – на схід. Я королева. Музики і книг, Як хочу розставаляю на полицях. Я королева цих кімнат пустих. Без короля, без свити, без скарбниці....
- Дмитро Павличко – “Ти, мов яблуко з галузки… “ Ти, мов яблуко з галузки, Впала в трави молоді. Я звільнив тебе від блузки, Клавши руку на груді. Я звільнив тебе від льолі І від інших одежин, Розглядаючи поволі Кучерявий, гострий клин. Я на нього настромився, Я відчув небесний біль, Я злетів, я народився, Наче з кокона мотиль. Я крильми моливсь преклонно, Богу дякував за […]...
- Дмитро Загул – “Згасає день за синіми лісами… “ Згасає день за синіми лісами, За синіми лісами лягла імла; Пливуть рожеві хмари небесами, І тихо з небесами злилась земля. Стоять квітки, окроплені росою, Окроплені росою, тремтить трава. Мої думки захоплені красою, Захоплені красою мої слова. ІЗ ЗБІРКИ “НА ГРАНІ”...
- Дмитро Павличко – “Пахне хлібом трава… “ Пахне хлібом трава, Що купала мене з дитяти, Пахнуть хлібом слова, Що мене їх навчила мати. Пахне хлібом терпка Пісня батькової стодоли, Пахне хлібом рука, Що водила мене до школи. Пахнуть хлібом гаї, Де кохалися ми до згуби, Пахнуть хлібом твої Груди, очі, долоні, губи. Пахне хлібом маля, Що любов його народила. Пахне хлібом земля, […]...
- Дмитро Павличко – “Я роздягнув тебе в уяві… “ Я роздягнув тебе в уяві, І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло було безхмарне, Як свічки лик при поклятьбі, І вибігали з гаю сарни, Аби вклонитися тобі. Горнулися до тебе зела, Дерева, квіти і хліба, Ласкава ти була й весела, Як в сонці річка голуба. До тебе […]...
- Дмитро Загул – Над морем Похмурий, гордий кобзарю, Море понурих дум! Шумом летить попід хмару Рокіт розгойданих струн. Ні, то не Чорне море, Не біла пінява хвиль! То струн голубих перебори, Дум стародавній стиль. Вічно поважні гори, Весела зелень верхів – Заслухані в синє море, Як кобзарський спів. Стоять кипариси горді І мрійно дивляться вниз, Де буряні, довгі акорди Громом […]...
- Дмитро Павличко – “Якби могла прийти до мене цеї миті… “ Якби могла прийти до мене цеї миті Та дівчинка моя, що в сяєві блакиті Приходила колись, весела, як струмок, І вся вливалася в ріку моїх думок, Просвітлюючи їх своєю чистотою Аж до самого дна, якби вона святою Дитинністю мене пойняла нині знов, Я б у собі згасив грімниць буремну кров, Пал невдоволення, за ідеалом тугу, […]...
- Чого вчить вас казка Андерсена “Снігова королева”? Ми знаємо, що у казках Добро перемагає Зло. Але це Зло у казці ще треба розпізнати, бо зовні воно може бути дуже гарним, привабливим, здаватися навіть неперевершеним у своїй досконалості. Так само чудова Снігова королева – блискуче-біла, вродлива, сильна, розумна. Поруч з нею Каєві хочеться хвалитися своїми знаннями, нічого не боятися. Кай забуває бабусю, свою […]...
- Пригоди Герди в пошуках Кая (за казною Г. К. Андерсена “Снігова королева”) У великому місті жили двоє бідних дітей. “Они не были братом и сестрой, но любили друг друга, как брат и сестра”. Вони ходили в гості, фали разом і любили сидіти на лавочці під кущами троянд. Одного разу, коли діти розглядали книжку з картинками, хлопчик Кай скрикнув: “Меня кольнуло в сердце, и что-то попало в глаз”. […]...
- Моє враження від казки Г. К. Андерсена “Снігова королева” Моє враження від казки Г. К. Андерсена “Снігова королева” Я захоплений. Я взагалі люблю казки, а тут у одній одразу кілька – і всі різні. Ось чарівна казка про злого троля, який із своїми поплічниками створив оте страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А поруч побутова казка про хлопчика й дівчинку, яким […]...
- Жорстокість і віра в добро (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”) Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А потім читач дізнається про хлопчика Кая і дівчинку Герду, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися, але їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами на даху. Вони граються, товаришують, […]...
- Хто сильніший за Снігову королеву? (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”) У казці Г. К. Андерсена Снігова королева – велична й могутня. Вона може засипати світ снігом, заморозити усе навколо, але найстрашніше – зробити серце людини крижаним і жорстоким. На вигляд королева дуже гарна (“Очі її сяяли, як зірки… “). Але не було в тих очах ні тепла, ні миру, бо несли вони лише зло. Снігова […]...
- Ой біжить, біжить мала дівчина скорочено – Календарно-обрядові пісні Ой біжить, біжить мала дівчина, А за нею русалочка: – Та послухай мене, красна панночко, Загадаю тобі три загадочки. Як угадаєш – до батька пущу. Не вгадаєш – до себе візьму. Ой що росте без кореня, А що біжить без повода, А що цвіте да без цвіту? Камінь росте без кореня, Вода біжить без повода, […]...
- Дмитро Загул – “Ой піду ж я в чисте поле… “ Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій. Там розвіється на волі Нерозлучний смуток мій. Там розсію дрібні сльози, Сльози-перли розіллю І покошені покоси Слізоньками відживлю. Оживуть шовкові трави, Кожна квітка ожиє; Щезне горенько лукаве, Чорне горенько моє. Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій; Там розвіється поволі Невимовний смуток […]...
- Олесь Гончар – Був я в середні віки капітаном Був я в середні віки капітаном. Пропадав по тавернах веселих. І ще не дослідженим океаном Сміливо я плив на хистких каравелах, І відкрив я, упертий, мої острови, Де ні воєн, ні сліз не було, ні крови. Первісного неба краса полуднева, І вітер, і сонце, й зелені дерева!.. Коханка моя на імення Людмила Там щастя зі […]...
- Казка – батьківщина почуттів (Г. К. Андерсен “Снігова королева”) Сформовані національні традиції й досить високий рівень художньої майстерності датської літератури на початку XIX століття зумовили появу в ній Ганса Крістіана Андерсена – автора романів і повістей, віршів і п’єс, подорожніх нарисів і багатьох чудових казок. Саме казки принесли йому світову славу й творче безсмертя. “Снігова королева” займає у творчості Г. К. Андерсена трохи відокремлене […]...
- Снігова королева (скорочено) – Андерсен Ганс Крістіан Оповідання перше: дзеркало та скалки Цитата: Отже, почнемо!.. Коли ми дочитаємо цю книжку до кінця, то будемо знати більше, ніж тепер. А тим часом – жив собі один лихий троль. Він був злючий-презлючий, наче сам чорт! Але якось і він був у чудовому гуморі, бо зробив собі дзеркало, у якому все добре і прекрасне здавалося […]...
- Дмитро Загул – “На трави місяць сипав перли… “ На трави місяць сипав перли, З листками легіт шелестів, Кругом луги, ліси завмерли, Горою нісся тихий спів… До зірки зіронька всміхалась І в парі міряли простір… Земля з серпами мряк убралась, Лягали тіні з синіх гір… Шумлива річка воркотіла, Дзвеніла пісня срібних хвиль, А над землею мерехтіла Чарівна зоряна світиль… І все сміялося, раділо І […]...
- Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для мене такою казкою стала “Снігова королева” Г.-К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привернула мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять […]...
- Немає сил, більших за любов і добро (за казкою Г.-К. Андерсена “Снігова королева”) Немає сил, більших за любов і добро (за казкою Г.-К. Андерсена “Снігова королева”) Перемога любові і добра над злом – головна тема казки Андерсена “Снігова королева”. Відомий казкар стверджує, що сила любові та почуття щирої дружби здатні творити дива. Маленькі діти – головні герої казки “Снігова королева”. Кай і Герда вже давно товаришували. Вони так […]...
- Королева Наталена – Біографія (3 березня 1888 – 1 липня 1966) Тільки в 1988р. ми дізналися про Наталену Королеву, творчість якої могла б стати окрасою будь-якої розвиненої європейської літератури. На 100-річчя з дня народження письменниці відгукнулися журнали “Жовтень”, “Українська мова і література в школі”, “Радянське літературознавство”, газети “Молода гвардія”, “Літературна Україна”. Спілка письменників України провела літературний вечір “Наталена Королева […]...
- Юрій Андрухович – Етюд неспокою Трава на камені вона Вночі шумить у ранах дому І лугом дихає стіна Рослинне тіло в кам’яному І ми так часто не спимо І видивляемо впівока Як з того боку крізь трюмо Трава зітхнула мов затока Вганяючи коріння клин У ці крихкі тріскучі плити Запасти в усмішки щілин Триматись каменя і жити За крок від […]...
Поява символізму у віршах бодлера.