Дмитро Павличко – “Не раз мені здається… “

Не раз мені здається,
Що я прожив тисячу років.
Заглядаючи в криницю свого життя,
Я не бачу маленького дзеркальця води,
Так далеко воно від моїх очей.
Та коли я, закривши очі, хочу згадати,
Що найглибше запало в душу мою, –
Бачу твій образ, моя дівчинко,
Моя перша любове.
Навіть моє дитинство погасне в пам’яті,
Навіть стежка, якою я бігав до школи, заросте,
Навіть сам я зникну за перелазом життя,
Але ти, моя дівчинко,
Моя перша любове, житимеш у моїх словах вічно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Усі художні засоби маланюка під чужим небом.
Ви зараз читаєте: Дмитро Павличко – “Не раз мені здається… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.