Дмитро Павличко – “Та мить, яка надходить після болю… “


Та мить, яка надходить після болю,
Тобою завданого, – ніжна мить…
Я все стерплю, я все тобі дозволю –
Не бійсь боляче серце надломить.

Надламане, воно смачніше буде,
Як хліб, що їсться з голоду й злоби;
Заходь, як у світлицю, в мої груди
І все, що заманеться, там роби.

В тій хаті на підлозі, як у пущі,
Клади вогонь, пали нужденний рай,
Чи, мов зерня з твердої шкаралущі,
Розбиту душу з мене видирай.

Я відновлюсь, я оживу, кохана,
Хоч сто разів од рук твоїх згорю,
Благословенна та найглибша рана,
Що звільна обертається в зорю!



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Леся українка одержима дуже скорочено.
Ви зараз читаєте: Дмитро Павличко – “Та мить, яка надходить після болю… “