Дмитро Павличко – В гуцульській хаті на печі



* * *
В гуцульській хаті на печі
В куточку сушиться пшениця
На калачі.
На тій пшениці удовиця,
Немов на подушчині, спить.
Їй сниться, що її обличчя
Покрила віспа
(То зернятка вдавилися в лице).
І хоче змить
Вона рябеньку шкіру, та не може.
Метнулася до дзеркала – біда!
О, скільки на щоці тих чорних ямок!
Не варто жити! Вибігла на ганок –
І до колодязя… Вода
Відбила знов огидні решетини.
Вдова стає на кам’яні цямрини…
Кінець… і прокидається,
В люстерко загляда,
Стирає із чола, як піт, зернини
І посміхається…
Забула, що у неї скроні сиві…
Які не раз бувають сни щасливі!..
1965


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Письмовий твір на тему моя улюблена пісня.
Ви зараз читаєте: Дмитро Павличко – В гуцульській хаті на печі