Дмитро Павличко – “Як почну сповідатися… “



Як почну сповідатися
На руки твої єдвабні,
Не матимеш з того радості,
Легкої, мов пух кульбаби.

Буде важко тобі дослухати,
Дочекатись нової години:
Слова мої, наче ті слупи,
Обвуглені, щоб не гнити.

Обгорілі вони й закопані
В землю, – а над землею,
Як щогли вільні високо,
Підносять сонячні леза.

Стою, проводи тримаючи,
І, може, аж від Тараса
Біжить моє світло майське,
Моя неподільна радість.

Будь же мені підпорою,
Та не в кам’янім поліні;
Будь ластівкою на дроті
Непоборної лінії!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір на темурідна мова моя.
Ви зараз читаєте: Дмитро Павличко – “Як почну сповідатися… “
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.